У неділю 4 грудня в Музеї історії польських євреїв POLIN відбулася перша з кількох зустрічей у рамках освітнього проекту під назвою «Поляки, українці, євреї – минуле та сьогодення». На тему цього проекту розмовляємо з його координаторкою Малґожатою Ващук з Музею POLIN.
Останнім часом у Польщі все частіше з’являються повідомлення про розповсюдження мови ненависті у кіберпросторі, а також про невербальні атаки на представників інших національностей. Чи ваш курс це відповідь на ці тенденції у польському суспільстві?
– Ця ідея виникла не протягом останніх тижнів, а декілька місяців тому. Це елемент ширшої програми під заголовком «Обличчя різноманітності», у рамах якої вже три роки проводимо антидискримінаційні майстер-класи, доповіді, міські акції, зустрічі, у контексті відносин між меншинами і більшістю, «своїми» та «чужими» ми займаємося не лише польсько-єврейським діалогом але також міжкультурним діалогом у широкому розумінні цього слова, у цьому й протидії насильству, мові ненависті. Отже цей курс є частиною проекту, який ми реалізуємо вже три роки за рахунок Норвезьких фондів та фондів EOG.
У програмі курсу є заходи, які знайомитимуть учасників з історією, культурою українців та євреїв. Які головні цілі ви собі поставили, організуючи цей проект і кому його адресуєте?
– Програма була створена у партнерстві з Українським домом у Варшаві. Від серпня ми працювали над тим, щоб розробити таку програму, яка б дозволила учасникам здобути нові знання про минуле та сьогодення Польщі і України, польсько-українські відносини, також здобути нові компетенції, пов’язані, зокрема з протидією дискримінації. Отже під час перших зустрічей учасники курсу зможуть спільно призадуматися над спільним польсько-українсько-єврейським минулим, зможуть обговорити складні та позитивні моменти історії, а під час наступних зустрічей приглянемося нашим актуальним взаєминам, тому, що нас сьогодні об’єднує і відрізняє а також різним культурам та релігіям. Проведемо дводенні антидискримінаційні майстер-класи, під час яких задумаємося чим є стереотипи, упередження, дискримінація і яким чином можна реагувати на прояви дискримінації. Крім цього замислимося над тим, як формується наша пам’ять про спільне минуле.
Перша зустріч в рамках курсу «Поляки, українці, євреї – минуле та сьогодення» відбулася в музеї 4 грудня. Як вона пройшла? Як багато осіб зацікавилося вашим проектом?
– Зацікавлення курсом було досить велике. Набір учасників проекту відбувався за посередництвом подачі заяв через інтернет ще до початку курсу. Ми могли прийняти лише 25 осіб. І серед цих людей є як українці та українки, які проживають у Варшаві, так і поляки та польки. Отже це група різна як за національним походженням, так і за професією. У ній є студенти, активісти громадських організацій, екскурсовод, пілот та пенсіонер. Ми дуже раді, що разом з Українським домом нам вдалося заохотити до участі такі особи, які цікавляться цією темою, і які походять з різних середовищ. Я сподіваюся, що завдяки тому ми створимо платформу для дискусії, у якій ми зможемо обговорити ці питання з різних перспектив.
З чого ви почали цей освітній курс?
– Перша зустріч тривала 5 годин, отже зробили ми вже доволі багато. Звичайно, спершу відбулася інтеграційна частина, де учасники знайомилися один з одним. Ми провели цю зустріч спільно з Мирославою Керик з Українського Дому та Міхалом Маєвським, який є одним з кураторів нашої постійної експозиції в Музеї POLIN. Велику частину цієї першої зустрічі ми провели спільно, оглядаючи постійну експозицію музею і відкриваючи ті місця, де переплітається спільна історія поляків, українців та євреїв. Потім ми поділилися нашими враженнями з виставки і обговорили її.
Тобто ви обговорили спільні для поляків, українців та євреїв елементи історії. Українці, так само як євреї, що проживають у Польщі, природно, щодня мають контакт з польською більшістю. А які точки стикання мають сьогодні в Польщі українці та євреї?
– З одного боку їх єднає подібна ситуація, тобто ми маємо в Польщі юридично визнану єврейську меншину та визнану законодавством українську національну меншину. І саме на цьому фоні – прав національних та етнічних меншин - може відбуватися співпраця. А коли говорити про сьогодення, будні, то я думаю, що у Варшаві нас єднає те, що ми функціонуємо в одному і тому ж місті. Ми можемо на це дивитися через призму того міста, в якому діє Музей POLIN: тут є історичні місця пов’язані з минулим українців та євреїв а також багате життя українців та євреїв, яке розвивається тут сьогодні. Отже минуле і сьогодення переплітаються одне з одним.
Також в інших заходах, які проводилися в нашому музеї брали участь мігранти з України, які проживають у Польщі – частина з них дуже цікавиться історією польських євреїв та єврейською культурою, яка сьогодні розвивається в Польщі. Вони часто беруть участь у культурних заходах. Ті мігранти, які проживають у Варшаві рік-два, самі відчувають, що це їхнє місто, і що історія євреїв для них також важлива.
У середу 7 грудня чергова зустріч у рамках проекту, проте весь курс «Поляки, українці, євреї – минуле та сьогодення» триватиме до лютого наступного року. Чи бажаючі можуть до нього долучитися ще тепер?
– На жаль, немає вже шансів взяти участь у цьому проекті. Ідея цього проекту – це позаформальне навчання, яке, великою мірою, спирається на взаєминах у групі, у тому, щоб спільно, у камерному колі обговорити важливі питання. Отже ця група, яка розпочала курс останньої неділі і зустрінеться у середу спільно продовжуватиме ці заняття до 22 лютого.
Але всіх зацікавлених я щиро запрошую на інші заходи, що відбуваються в нашому музеї. Ми часто обговорюємо питання міжкультурного діалогу, говоримо про багатокультурне минуле Варшави. Наприклад, нещодавно ми організували екскурсії по Варшаві, які проводили міські ґіди та мігранти, які проживають у нашому місті. Вони створили спільну програму, завдяки якій ми могли оглядати Варшаву. Такого роду заходів у нас є більше, і їх форма також різна – вони відкриті для ширшої аудиторії.
Про освітній проект під назвою «Поляки, українці, євреї – минуле та сьогодення», УСПР розповіла його координаторка Малґожата Ващук з Музею історії польських євреїв POLIN.
Лідія Залітач