«Ми, громадянки Республіки Польща, закликаємо припинити ставлення до нас як до поляків другої категорії. Жінки живуть із почуттям страху. Ми щодня готові до найгіршого. Ми боїмося на вулиці, боїмося на роботі, боїмося вдома, боїмося в школі. А останнім часом найбільше боїмося в лікарні та в гінеколога. Тому ми вимагаємо змін!».
Так почався протест під польським Сеймом у Варшаві. Протест відбувся 23 жовтня і став першою акцією дводенного ІІ Загальнопольського страйку жінок.
Страйк є громадською ініціативою і містить постулати, озвучені 3 жовтня під час «чорного протесту» жінок. Але цього разу, крім змін в законі про переривання вагітності, жінки мають ще інші вимоги, - говорить Марта Лємпарт, ініціаторка акції:
- Перший постулат – «Ні» зневазі та насильству проти жінок, другий – «Ні» Церкві в політиці і третій – «Ні» політиці в системі освіті. Ми не складаємо парасольок, з якими протестували 3 жовтня, ми хочемо зміни. Знаємо, що це буде нелегко. І тому ми будемо далі протестувати.
23 жовтня почалося збирання підписів під петицією до польського парламенту та уряду. Документ складається з одинадцяти постулатів, серед яких: в категорії «Ні зневазі та насильству над жінками» читаємо:
«Ми не погоджуємося, щоб про наші найважливіші справи вирішували замість нас; маємо досить фіктивного впроваждження в життя законів що стосуються захисту від насильства з огляду на стать; ми говоримо «ні» ускладненням в реалізації основних репродуктивних прав».
Жінки повинні мати вибір і право на виконання аборту, - вважає Кароліна Собєцька. Учасниця протесту під Сейом дадає - Я проти того, щоб держава втручалася в інтимне життя жінок:
- Держава порушує межі, які не повинен ніхто порушувати, чи це інша людина, чи державні органи. Я хочу сама вирішувати в цьому контексті про своє життя і про своє тіло. Ми повинні дбати про те, щоб добрі закони дотримувалися гроадянами, а ми говоримо про узаконення права жінок до контрацепції, а також - щоб мати чи не мати дітей.
У Польщі багато жінок чекає на зміни, тому вони прийшли на протест, - пояснила Марта Ґотовська, одна з учасниць протесту під польським Сеймом:
- Жінки, які працюють на тих самих посадах, що й чоловіки, заробляють менше. Я вважаю - це неприпустимо, щоб жінки під час вагітності не мали повної медичної опіки, щоб не могли перервати вагітність до 12 тижня вагітності. Так не може бути – адже це наш вибір, це настільки приватна справа... і я не можу погодитися з тим, щоб держава втручалася у цю справу, а вона втручається.
Віце-міністр юстиції депутат правлчої партії Право і справедливість Міхал Вуйцік здивований, що польки проводять страйк. Адже – як каже – немає проекту заборони абортів:
- Чогось такого немає. Сьогодні слід задуматися, як допомагати жінкам. Як допомагати самотнім мамам, які виховують дітей, як допомагати сім’ям. На мою думку, за цей рік правління нашої партії ми встигли вже багато зробити для жінок та сім’ї. Натомість дискусія про загострення закону про аборти... Сьогодні такої дискусії немає, тому що й проекту немає. Такого проекту немає, і такої ідеї немає. Варто було би запитати, як так сталося, що коли попередня влада підняла пенсійний вік, і це було справді грубе порушення прав жінок (додам, що тоді це був найвищий у всій Європі рівень)... І чомусь жінки у Польщі тоді не вийшли протестувати на вулицю. Але, можливо, тоді була зовсім інша ситуація.
Нагадаємо, 6 жовтня Сейм Польщі відхилив закон про повну заборону абортів. Польські парламентарії прийняли позицію Сеймової комісії з питань юстиції та прав людини, яка рекомендувала відхилити законопроект громадянського комітету «Стоп абортам». Документом передбачалася повна заборона абортів у Польщі та кримінальна відповідальність для кожного, хто спричинить смерть зачатої дитини, у тому числі для матері. На розгляд комісії цей законопроект потрапив 23 вересня. Саме тоді відбулося засідання Сейму, присвячене двом громадянським законопроектам – ініціативи «Стоп абортам», який забороняє переривання вагітності, та законопроект, який мав на меті лібералізувати абортний закон – ініціативи «Рятуймо жінок». Рішення польських політиків відхилити законопроект лібералізації абортного закону, а проект про повну заборону переривання вагітності направиити на подальший розгляд викликало масові протести жінок. Наймасштабніший з них – за різними даними, в ньому взяло участь від 90 тисяч до 100 тисяч осіб – відбувся у понеділок 3 жовтня.
Страйк виходить поза межі антиабортного закону, - наголошує одна з організаторок варшавського протесту під Сеймом Божена Пшилуська:
- Наш рух нині вже став рухом жінок, які діють для жінок взагалі, а не рухом жінок, які займаються виключно темою абортів. Тема абортів – насправді це вершина айсберга. Зневага і насильство, з якими польські жінки зустрічаються у щоденному житті – це вже неможливо витримати.
Серед постулатів з категорії «НІ втручанню Церкви в політику» читаємо: «Маємо досить привілейованої позиції у Польщі Католицької Церкви; маємо досить уроків релігії у колах та фіктивного доступу до уроків етики; ми не погоджуємося на приховування сексуальних зловживань, що відбуваються у польських парохіях маємо досить нав’язування релігійних правил у формі державного законодавства». Протестувальниці теж вимагають продуманої соціальноної політики адресованої жінкам.
За слвоами Аґати Чарнацької, співорганізаторки акції, жіночий протест назрівав вже віддавна.
- Страйк жінок у Польщі не почався третього жовтня. Страйк жінок триває у Польщі вже кільканадцять років. Науковці, історики та соціологи страйками жінок називають періоди, коли умови життя для нас, жінок, настільки важкі, що ми перестаємо народжувати дітей. Тому, зокрема, нині маємо у Польщі найнижчу дітонароджуваність в Європів, яка не гарантує заміни поколінь.
Жінкам вже увірвався терпець – додає ініціаторка акції Марта Лємпарт. Як каже, до протестів долучаються мешканки малих містечок. Сьогодні ІІ Загальнопольський страйк жінок охоплює майже сто міст та містечок у Польщі. Наприклад, тільки в регіоні Нижня Сілезія протести відбуваються у кільканадцяти містечках:
- Сила страйку – у таких містечках, як Ґрифіце, Валбжих, тобто там, де протестів боїться правляча партія. Набагто більшої сміливості вимагає те, що щоб вийти на вулицю з протестом і сказати «Ні» в ґроні кільканадцяти чи кількадесяти осіб, ніж у великому місті, де – як у Вроцлаві «Ні» говорять дві тисячі та більше.
Крім протестів на вулиці організаторки заохочують ознайомитися і підписати петицію до польського парламенту. Аґата Чарнецька:
- Цю петицію можна підписувати впродовж місяця. Звісно, її можна підписати на папері, але ми теж хочемо розмістити цей документ в Інтернеті, тому там теж збиратимемо підписи.
«Чорні протести» противниць повної заборони абортів та ІІ Загальнопольський страйк жінок супроводжуються контпротестами – учасників руху про-лайф. 23 жовтня під польський Сейм прийшли теж люди, які висловлювали свою незгоду з постулатами учасниць ІІ страйку жінок:
- Кожна жінка повинна мати право, щоб народити свою дитину, а не вбити свою дитину. Закон доупскають можливість вбивства дітей, а це повинно бути заборонене.
- Я не погоджуюсь з таким підходом до жіночих прав. Я захищаю права жінок, які ще не народилиася, зрештою, захищаю теж права ненароджених чоловіків. Я бачу людину, дитину від зачаття і до смерті, і тут є чітка межа. Я вважаю, що зараз порушуються права ненароджених дівчаток.
Нагадаємо, нині законодавство у Польщі допускає переривання вагітності в трьох випадках: коли вагітність загрожує життю матері, по-друге, якщо плід має важкі чи невиліковні генетичні вади, по-третє, якщо вагітність була наслідком злочинної дії (наприклад, зґвалтування). За даними опитування Польського центру досліджень громадської думки (CBOS), проведеного у квітні цього року, більшість поляків виступає за збереження теперішнього аборційного компромісу.
IAR/Яна Стемпнєвич