Сьогодні порозмовлятимемо про радіо, однак, не лише про Польське радіо. У четвер у Кракові відкрилася дуже важлива міжнародна конференція про перехід звичайного радіо в цифровий формат, і, при нагоді цієї конференції, дуже часто з’являється тема британського радіо, яке дуже часто ставлять у приклад всій Європі.
- Чому саме британці і їхнє радіо?
Нашим співрозмовником є Адам Домбровський, кореспондент Польського радіо у Лондоні, якому ми й задаємо це питання.
- Це такий взірець з Севр, [тобто з розташованого там Міжнародного бюро мір і ваг,] як це можна назвати. І справді оця «тітка BBC», бо саме так про неї лагідно говорять британці, вважається певним ідеалом державного радіо, або загалом державних ЗМІ, рівня котрого дуже багато хто хоче досягнути. Велика увага тут приділяється незалежності, культуротворній ролі. І справді, прийнято вважати, що BBC являє собою взірець. Чогось такого, мабуть, ще немає з телебаченням, бо у Великобританії також існують ITV і Channel 4. Однак, коли йдеться про радіо, то його домінація серед державних ЗМІ, домінація BBC дуже добре помітна. Мені здається, що найчастіше, коли один британець питає іншого про те, яке радіо той слухає, то насправді він питає про те, котрої станції BBC слухає його приятель. Адже справді, якщо подивитися на медіа-пейзаж, то станцій, у назві яких є BBC, справді дуже багато. Молодіжне BBC One… Призначений для тих, що виросли з Першого каналу, музичний Другий канал… Класичне BBC 3... BBC 4 – слова, новини, годинні радіопередачі про мистецтво, філософію, історію та літературні радіопостановки... BBC 5 Live – динамічне інформаційне радіо, що нагадує Польське радіо 24, але тут більше спорту... Ну і BBC 6 – рок-н-рольне і альтернативне... Отже, як ми почули, повний діапазон. Власне, мабуть кожну групу потенційних слухачів тут можна задовільнити. Від молодіжної, швидкої, динамічної, насиченої джинґлами «Одиниці» з відомим списком хітів, що вже багато десятиліть є музичним пульсом Великобританії, і навіть попри те, що музична дистрибуція встигла змінитися, адже зараз музику скачують або слухають через Spotify та інші подібні програми, то й надалі існує щось, що дозволяє за цим пульсом слідкувати; і до BBC 4, тобто передачі, у яких ставка робиться на слово, які спрямовані до середнього класу…
- Але слухаючи про все це, в мене одразу виникає дуже важливе питання. Тим більше, що у Польщі вже якийсь час з цим пов’язані певні проблеми. BBC – це державне радіо, що має чимало коштувати, якщо вже пропонує продукт такої високої якості.
- Має і коштує чимало. Але, власне, тут із фінансуванням великих проблем не існує. Фінансування відбувається на основі ліцензійної оплати – licence fee. Спочатку вона складала 10 шилінґів, відразу після війни – 2 фунти, а зараз – 145 фунтів. Від цих коштів звільнені люди, що мають понад 75 років. Також існує 50-відсоткова знижка для незрячих. Ця оплата називається TV licence, тобто це телевізійна оплата. Але завдяки ній також фінансується робота радіостанцій. 20 відсотків з неї йде, власне, на фінансування всіх тих основних станцій, про які я вже згадував. І немає чого укривати, що якихось суттєвих проблем зі збором цих коштів не існує, адже близько 95 відсотків британців платять за це.
- А в такому разі ще одне дуже важливе запитання. Говорячи про BBC, як і про ту зустріч у Кракові, що я про неї згадував, тобто про конференцію, присвячену переходу радіо у цифровий формат, я би хотів тут зазначити, що це британське радіо є також піонером, якщо йдеться про новітні технології.
- Так і є. Європейська мовна спілка називає Великобританію одним з лідерів цифризації. 96 відсотків території цієї країни має покриття, де можна слухати цифрове радіо. А це ж не є аж такою простою справою. Бо, якщо ми лише уявимо всі ті малі острівці десь неподалік шотландського узбережжя, то тут справді необхідно було виконати дуже багато роботи. 30 мільйонів слухачів, тобто 56 відсотків місцевого населення налаштовує свої приймачі на цифрові радіопередачі – це сьогодні вже більше, ніж тих людей, котрі все ще слухають традиційне радіо. Весь цей процес ще не завершено, на відміну від переходу в цифровий формат телебачення. Більшість медіаекспертів каже, що частину грошей у цей процес матиме вкласти держава. Якщо діґіталізацію телебачення вдалося профінансувати за рахунок ліцензійної оплати, то у випадку радіо цей процес все ще не завершено. Але, очевидно, що Великобританія є тут одним з лідерів. Як гриби після дощу з’являються нові станції. Саме BBC могло, наприклад, відкрити свої величезні архіви, творячи цифрову станцію BBC 4 Extra, пов’язану із BBC 4, яка робить ставку на розмовні радіопередачі. І завдяки цьому вдалося помістити у ефірі радіоспектаклі 70-х, 60-х років, якісь документальні програми, годинні передачі, скажімо, про Аристотеля. І, приміром, о 15.00 хтось, хто має зацікавленість такою, власне, нішевою тематикою, що її можна задовільнити лише завдяки розвитку цифрового радіомовлення, може увімкнути собі таку передачу і послухати її.
PR24/А.М.