Минулої п’ятниці Сейм Польщі затвердив зміни до закону про Карту поляка. Зміни передбачають спрощення процедури оселення у Польщі для власників документа. Карта поляка – це документ, що підтверджує приналежність до польського народу. Карту можуть отримати особи польського походження, які проживають у 15 країнах за східним кордоном Польщі, які виникли після розпаду Радянського Союзу, і які не визнають подвійного громадянства.
А в нашому ефірі гість Польського радіо, член партії Право і справедливість, голова комісії у справах контакту з поляками за кордоном Міхал Дворчик. Нові зміни в Карті поляка передбачають, що в ситуації загрози життю і здоров’ю її власників, які проживають за східним кордоном, вони будуть сприйматися, як громадяни Польщі. Отже, поясність прошу, що це за надзвичайні ситуації, і чи всі парламентські клуби згодні щодо такого визначення?
Міхал Дворчик: Надзвичайні ситуації, це такі ситуації з якими ми мали справу впродовж останнього року, коли ми змушені були провести евакуацію наших земляків з Донбасу та Маріуполя. Тоді, ми дуже чітко могли переконатися, що в польському законодавстві немає відповідної правової основи, згідно з якою нашим землякам, власникам Карти поляка, можемо надати допомогу на таких підставах, як громадянам Польщі. Тобто, для надання ефективної й швидкої допомоги не було ніякої правової основи. Тепер ми змінюємо цю ситуацію. Проте, це лише одна зі змін передбачена нинішньою поправкою. Тут необхідно звернути увагу на одну важливу річ: уперше, ми хочемо поставитися до наших земляків з Картою поляка, як до суб’єкта. Ми хочемо дати їм вибір, тобто, якщо вони бажатимуть залишитися на землі своїх батьків та дідів, то ми допомагатимемо їм у країнах їхнього проживання. Натомість, якщо у них виникне бажання приїхати до Польщі з метою проживання, ми готові створити їм таку можливість.
А що на даний час відбувається з законом про репатріацію, тобто з так званим «законом про повернення на Батьківщину». Що з поляками, які на основі цього закону зможуть повертатися до Польщі?
М.Д.: Ми зараз працюємо над цими правилами. Пані прем’єр-міністр Шидло на сто днів діяльності уряду представила основні положення закону про репатріацію, тепер триває дуже інтенсивна робота з цього питання. Цими днями я розмовляв з представниками Міністерства внутрішніх справ і адміністрації, і я знаю, що ці правила розробляються. Я переконаний, що вже незабаром з цього приводу будуть проведені міжвідомчі консультації, а згодом зі справою ознайомляться депутати в Сеймі. А що стосується поляків, які на основі цього закону могли б повертатися до Польщі, то прагну звернути увагу на те, що один із елементів поправки в Карті поляка, створює всім нашим землякам, які на основі цього документа захочуть прибути над Віслу з метою поселення – таку можливість. Після року перебування вони зможуть отримати громадянство, а впродовж цього року, протягом дев’яти місяців, такі особи отримуватимуть щомісяця шістсот злотих, тобто приблизно 150 євро. За оцінками Міністерства внутрішніх справ і адміністрації, протягом десяти років, ми можемо сподіватися близько ста тисяч поляків із –за східного кордону, які прибудуть до нашої країни. Отже, з одного боку, це виконання морального обов’язку держави щодо наших земляків на Сході. З другого – це такий малий крок назустріч нашим демографічним потребам.
Такого типу рішення, у випадку наших сусідів, наприклад, Угорщини, яка теж реалізувала програму повернень, викликали міждержавні конфлікти між Будапештом та країнами-сусідами. Чи у випадку Польщі, у двосторонніх взаєминах між Варшавою і Києвом, Москвою чи Вільнюсом такі рішення можуть стати проблемою?
М.Д.: Я повинен сказати, що такі рішення викликали емоції серед конкретних середовищ, і це були лише короткотривалі напруження у взаєминах. Коли ми у 2007 році вводили закон про Карту поляка, то теж отримували деякі сигнали від наших сусідів, які висловлювали сумніви щодо цього закону. Натомість нині – такої проблеми вже не існує. Окрім Білорусії, яку ми не можемо зарахувати до кола демократичних держав, і в якій влада все ще негативно сприймає осіб, що намагаються отримати Карту поляка, де навіть введено спеціальні обмеження для деяких професійних груп, то таких випадків деінде немає. Правда, були ще інциденти в Литві, але тамтешні націоналісти підносять це питання щоразу у передвиборчих кампаніях. Проте загально, ніхто не висуває таких зауважень. Скажу більше, були випадки з України, де навпаки, влада країни просила пояснень від посольства Польщі, чому один з українських громадян не отримав такого документа. Отже, про негативний підхід не слід тут говорити. Радше треба звернути увагу, що дедалі частіше громадяни колишніх країн радянського союзу використовують Карту поляка.
Про нововведення до Карти поляка говорив гість Польського радіо, депутат партії Право і справедливість Міхал Дворчик.
Програма повернень має рушити з 2017 року. Власник Карти поляка буде звільнений від консульського збору за отримання і розгляд заявки на польську візу та консульських зборів за прийняття заяви про надання польського громадянства. Сама Карта поляка, про яку можна старатися від квітня 2008 року, дає можливість безкоштовного вступу до польських шкіл і вищих навчальних закладів, сприяє в отриманні стипендій, полегшує працевлаштування та ведення економічної діяльності в Польщі.
Особи, які претендують на Карту поляка, повинні підтвердити свої зв’язки з Польщею, у в тому числі повинні принаймні пасивно знати польську мову, довеcти, що один з батьків, або дідусь чи бабуся, чи хтось із прадідів були польської національності; або повинні представити посвідку з польської організації, що діє на благо польської культури і мови.
До грудня 2015 року польські консульства прийняли близько 170 тисяч заяв про надання Карти поляка, документ отримало більше 160-ти тисяч осіб, які проживають на території колишнього Радянського Союзу. Найбільше заяв, понад 76 тисяч подано у Білорусі, в Україні близько 70-ти тисяч, в Литві, натомість, менше 6-ти тисяч.
Л.І.