Logo Polskiego Radia
Print

«Варшава повинна вшанувати Героїв Майдану»

PR dla Zagranicy
Lidia Zalitacz 24.02.2016 16:48
  • Марцін Свєнціцький, вул. Героїв Майдану.mp3
Про ініціативу варшав’ян вшанувати Героїв Майдану назвавши на їхню честь вулицю говорить депутат Марцін Свєнціцький
PAP/EPA/SERGEY DOLZHENKO

У понеділок 22 лютого в Адміністрації міста Варшави була складена заява у справі зміни назви відрізка вул. Спацерова у варшавському районі Мокотув на вул. «Героїв Майдану».

Заяву ініціювали журналісти, діячі самоврядування та представники різних політичних угрупувань Польщі. Її підписали сотні варшав’ян. Ви також склали підпис під цієї заявою.

Марцін Свєнціцький: Я підписав цю заяву, оскільки вважаю, що Варшава як місто свободи і героїчної боротьби повинна вшанувати Героїв Майдану, які віддали своє життя за свободу України, принаймні таким чином – тобто називаючи вулицю їхнім ім’ям. Це місце знаходиться поблизу Посольства України у Варшаві, поблизу пам’ятника Тарасові Шевченку. У Варшаві проходило багато демонстрацій солідарності з Майданом – і це був би знак, символ нашої пам’яті про жертви та героїв Майдану.

Цей відрізок вул. Спацерової – як Ви сказали – знаходиться поблизу Посольства України та пам’ятника і скверу Тараса Шевченка. Слід додати, що при цьому відтинку вулиці немає жодних будинків – у зв’язку з тим радше немає «технічних» перешкод, щоб змінити назву вулиці. Прошу сказати, якими є шанси на успіх цієї ініціативи? Хто тепер прийматиме рішення у цій справі?

М. Свєнціцький: Так складається, що часто саме мешканці протестують проти зміни назв вулиць – незалежно від того, які назви це були б. У такому випадку вони змушені змінити адресні дані, внутрішні паспорти – для цього потрібний час і гроші. Саме тому вибрано такий відрізок вулиці, який є «безадресний», тут немає жодної конкретної адреси. Довкола є сквер, є пуста ділянка, незабудована частина міста. Отже, це не повинно викликати жодного протесту зі сторони мешканців.
А рішення прийматиме Рада Варшави, і якщо рада його прийме, тоді рішення буде остаточним. Спершу оцінити заяву мають комісія Міської ради та Міська адміністрація, але остаточне рішення належить Раді Варшави.

Наскільки довготривалою є така процедура?

М. Свєнціцький: Це може трохи тривати, оскільки заява буде розглядатися також Комісією з питань назв об’єктів, вона засідає раз на якийсь час і розглядає різні заяви. Отже, ця заява пройде нормальну процедуру. Я передбачаю, а радше – сподіваюся, що ця заява буде схвалена комісіями і прийнята Радою. Це все може тривати декілька місяців, можливо, 2–3 місяці.

Отже, надання назви цьому невеликому, незабудованому відрізкові вулиці має радше символічне значення. Все-таки, поява вулиці «Героїв Майдану» в районі Мокотув, у центрі Варшави, була б певним жестом в бік українців. Що поляки прагнуть сказати українцям цим жестом?

М. Свєнціцький: Ми прагнемо їм передати, що солідаризуємося з українцями і виступаємо за те, щоб вони самі могли вирішувати, чи прагнуть інтегруватися з Євросоюзом, який суспільно-політичний лад запровадити у країні, як вони хочуть розвиватися.
Ми також солідаризуємося з ними проти агресії сусіда з півночі. Це безпрецедентна ситуація – агресія і насильна зміна кордонів, яка суперечить всім законам.
Це також наша солідарність, радше, вираз поваги для тих, хто пожертвував своїм життям в ім’я європейських цінностей. Коли ми вступали до ЄС, ніхто з нас не мусив віддавати за це життя. Так само було у випадку інших країн. Україна, щоб підписати договір про асоціацію і запровадити його в життя, мусила йти на барикади, і сотні людей втратили за це життя. Такій позиції справді треба віддати шану.

Два роки після Революції Гідності багато українців розчаровані змінами, які відбулися в країні. Досі не дочекалися покарання винних у смертях на Майдані. Українці незадоволені також темпом реформ, багато з них змушені мігрувати за роботою за кордон, зокрема до Польщі. Можна почути окремі голоси з України, що це повстання 2013–2014 років було зайвим… Як Ви, зі своєї перспективи, оцінюєте цей зрив?

М. Свєнціцький: Я думаю, що цей зрив був потрібним, і що багато українців все-таки підтримує ці цілі, якими керувалися учасники Майдану. Напевно, люди прагнули б, щоб реформи вводилися в життя швидше. Я, як експерт і друг України, також вболіваю за проведення реформ, журюся тим, що вони проходять надто повільно. Але треба сказати, що, по-перше, вони ідуть в доброму напрямку, в сторону впровадження європейських цінностей, економічної стабілізації, боротьби з корупцією.
Позаяк, я бажаю Україні, щоб вона зуміла зберегти єдність тих, хто підтримує реформи. Справді, одні проводять реформи поволі, інші хотіли б швидше, ще хтось прагне робити це по-іншому. Однак, не буде добре, якщо серед реформаторів відбудеться розкол. Тоді цей альянс реформаторів буде послаблений і це було б для України дуже погано. Тому я вбачаю необхідність проведення діалогу в цьому таборі і просування реформ вперед. Мене журить факт, що табір реформаторів сьогодні розколюється і це може загальмувати реформування держави.
Я стежу за тим з певним неспокоєм, але треба сказати, що хоч, на мій погляд, ці зміни проводяться дуже поволі, то ідуть в правильному напрямку.

Події на Майдані 20132014 років визволили в Україні велику енергію. Саме тоді створився потужний волонтерський рух, завдяки якому, зокрема, Україна вистояла і завдяки якому сьогодні функціонує. Що є потрібним, щоб ця енергія не згасла? Як Ви це бачите з польської перспективи?

М. Свєнціцький: Напевно, потрібна допомога Заходу, який може підтримати громадянське суспільство. Адже громадяни справді мають вплив і на кшталт реформ, і на темп їх проведення. Треба підтримувати незалежні ЗМІ, адже їх весь час інфільтрують росіяни. Це є роль Заходу, щоб за допомогою різних інструментів сприяти позитивним течіям, які виникли під час Майдану і були дуже потужними в громаді.
По-друге, наша роль полягає також в тому, щоб зупинити Росію. Ми повинні використати більш радикальні інструменти, не лише утримати, але й посилити санкції. Це є також дуже велика перешкода для реформування України: військова агресія, пропагандистська інформаційна війна, утримання Росією п’ятої колони, також економічна війна, яку Росія веде з Україною. Я вважаю, що Захід не використовує усіх мирних інструментів тиску на Москву для того, щоб Росія нарешті почала дотримуватися міжнародних стандартів, під якими, до речі, вона сама підписалася.

Варто додати, що ініціаторами зміни назви відрізка однієї зі столичних вулиць на вулицю «Героїв Майдану» є особи з різних політичних кіл.
До цього проукраїнського лобі, крім нашого гостя Марціна Свєнціцького, належать також депутат від партії Право і справедливість Малґожата Ґосєвська, колишній міністр оборони Польщі Януш Онишкєвич, представники польських неурядових організацій (Фонд «Відкритий Діалог»), журналісти та підприємці.

/

З Марціном Свєнціцьким розмовляла Лідія Залітач

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти