Папа римський Франциск і московський патріарх Кіріл 12 лютого підписали спільну декларацію, у якій наголошують на «поверненні єдності». Вони також закликали міжнародну спільноту допомогти жителям Сирії та Іраку. Перед спільною декларацією вони майже дві години розмовляли на летовищі у Гавані. Яким чином цю зустріч коментують у Польщі?
«Впала стіна між Католицькою церквою та російським православ’ям», — підкреслює італійська «La Repubblica». «Перший крок до поєднання», — наголошує іспанський «El Pais». Ватикан підтвердив свою чільну роль в об’єднанні християнських церков — вважає бельгійська «La Libre Belgique» і називає зустріч папи Франциска з патріархом Кірілом «історичною, релігійною, економічною, геополітичною, дипломатичною». «Закінчується „екуменічна зима”», — уточнює газета Ватикану «L’Osservatore Romano».
Оптимізму західноєвропейської преси не поділили лише в Україні: «і тільки українське питання зіпсувало їх», — перефразовуємо Булґакова.
Уже в суботу, день після зустрічі, блаженніший Святослав, голова УГКЦ, дав розлоге інтерв’ю, у якому наголосив: «Коли мова йде про підписаний текст Спільної декларації, то, назагал, він є позитивний. У ньому порушені питання, які є спільними для католиків і православних та відкривають нові горизонти для співпраці. Заохочую всіх добачити ці позитиви. Хоча ті пункти, що стосуються України загалом і УГКЦ зокрема, в мене викликали більше запитань, ніж відповідей».
Подібні відгуки декларація Ватикана і Москви викликала й у Польщі. Декларація папи Франциска і московського патріарха Кіріла є важливим історичним документом, який відкриває новий етап відносин між Ватиканом і Московським патріархатом — так вважає головний редактор Католицького інформаційного агентства Марцін Пшецішевський. На його думку, документ не лише визначає місце двох Церков і християнства у світі, але й має політичний вимір:
— З одного боку, ми мали повний ентузіазм пастиря Церкви з євангельським посланням й широко відкритими долонями, а з другого боку — досить цинічного російського політика. Патріарх Кіріл є не тільки головою Церкви, але й невід’ємним елементом пропагандистської російської машини, метою якої є відбудова Російської імперії, — каже він.
За словами головного редактора Католицького інформаційного агентства православна Москва проголошує концепцію панування Росії над іншими слов’янськими народами, доливаючи «ідеологічного палива» для агресії проти України.
Єзуїт, отець Марек Бляза, експерт з питань православної та східних Церков підкреслює, що предстоятелі дали важливий урок, вони показали: треба припинити суперечки про догмати і виступити разом проти зла у світі:
— Ідеться не про те, щоб зміцнилася позиція конкретного голови Церкви, тільки всього християнства. Можливо, є саме той час, щоб створити спільний фронт християн і протистояти злу в усьому світі: виступити проти вбивства ненароджених дітей, проти евтаназії, виступити за сімейні цінності. Не треба боротися за догмати тоді, коли ситуація така, що через кілька десятків років нас може не бути, — каже він.
Зустріч папи римського з московським патріархом відбулася через політичну волю — каже Томаш Терліковський, католицький публіцист і головний редактор телебачення «Republika». Терліковський звертає увагу, що в підписаній у Гавані декларації голови Церков уникають сильних слів про війну в Україні, обмежуються висловленням жалю і закликають усі сторони припинити конфлікт. Тому за прогнозом польського публіциста, Ватикан імовірно вестиме далі помірну політику щодо Росії.
— Це без сумнівів була одна з тем під час зустрічі, сторони говорили про політичну і воєнну ситуацію в Україні, як і про церковну. Нагадаю, що в декларації висловлюється надія, що все буде вирішено «канонічно». Тобто це може означати натяк на претензії Московського патріархату на церкви Київського патріархату і автокефальну. Що це означає для Москви? Те, що вона може стати однією з найбільших православних Церков, і саме за це йде гра Кіріла, гра на ослаблення, зокрема Київського патріархату. До речі ,саме очільники останнього були присутні на зустрічі в Україні з Іваном Павлом ІІ, при цьому Московський патріархат у ній участі не брав, — каже він.
Водночас ми вирішили запитати, яким чином за зустріччю слідкували греко-католики Польщі. Головний редактор місячника «Благовіст» Української греко-католицької церкви в Польщі, Богдан Тхір вказує, що в недільних проповідях священики нерідко говорили з парафіянами про зустріч на Кубі. Як підкреслює Богдан Тхір, греко-католиків Польщі особливо непокоїть доля братів по вірі в Росії.
Богдан Тхір вказує, що велика частина греко-католиків Польщі проживає безпосередньо при кордоні з Калінінградською областю Росії ,однак досі діалог сусідів не нав’язався.
Водночас, підсумовує Богдан Тхір, діалог українців греко-католиків у прикордонному з Росією регіоні відбувається із православними, римо-католиками і протестантами. Як вказує головний редактор «Благовіста», польські православні нерідко мають відмінну позицію від Московської патріархії, а тому легко йдуть на діалог.
Ігор Ісаєв