Ідея Польсько-українського європейського університету виникла ще в 2000 році, коли разом із створенням Колегіуму польських і українських університетів з’явилася думка про утворення спільного польсько-українського університету. Важливі висновки були зроблені після зустрічі в Києві 13 лютого 2009 року. Тоді теж був підписаний протокол, який 10 березня мав бути перетворений в міжнародну угоду. Угода донині не підписана. Чи існують ще на шанси на реалізацію цього проекту?
Гості – Томаш Лєсь з Незалежного союзу студентів і Даріуш Матерняк з польсько-українського порталу PolUkr.net.
Незалежний союз студентів звернувся до міністра науки і вищої освіти Ярослава Ґовіна з листом, в якому нагадує про повернення до ідеї створення Польсько-українського європейського університету. Пане Томаше, нагадайте, будь ласка, нашим слухачам про цю ідею.
Томаш Лєсь: Це вже не ідея, а так насправді готовий проект, оскільки про Польсько-український університет ми говоримо з 90-тих років, коли в науковому середовищі, яке займається східними справами, серед іншого через Збіґнєва Бжезінського, Яна Новака-Єзьоранського засигналізовано таку ідею. Її підтримав папа Іван Павло ІІ, отже, справа була дуже відомою. Згодом ідея перетворювалася у конкретну форму, спершу створено Колегіум польських і українських університетів, який, на основі рішень президентів Польщі та України, саме й мав перетворитися в університет. У 2008 році прем’єр-міністри Дональд Туск і Юлія Тимошенко підписали попередні декларації, цю ініціативу дуже підтримував президент Лєх Качинський, але влада в Україні змінилася, і, можна сказати, що представники Партії регіонів відмовилися від цієї ідеї. Сьогодні, ми повертаємося до цієї справи, оскільки відбулася суттєва зміна клімату навколо цієї ініціативи і, на наш погляд, – це дуже добра ідея розвивати польсько-українське наукове співробітництво. Тим паче, що в Польщі маємо дедалі більше українських студентів, а отже, потенціал є.
Ідею Польсько-українського європейського університету підтримали видатні авторитети, але поки її не вдалося реалізувати, але попри те, ми маємо дуже гарні приклади польсько-української наукової співпраці, чи не так?
Даріуш Матерняк: Що стосується поточної наукової співпраці, вона триває, щоправда не на базі такого Польсько-українського університету, але між окремими навчальними установами, науковими осередками чи просто ученими з обох країн. Є багато ініціатив, які, напркилад, підтримує Студіум Східної Європи Варшавського університету та Прикарпатський університет імені Василя Стефаника в Івано-Франківську. Маємо теж інші приклади наукової співпраці. І, звичайно, дуже добре, що така співпраця існує, але ще краще було б підняти її на вищий рівень. Якщо це був би самостійний університет – ці дії були б інтенсивнішими, і на значно кращому рівні.
Які плюси польсько-української співпраці ми можемо назвати сьогодні? І які проблеми виникають?
Томаш Лєсь: Ось, я сам є бенефіціаром цієї польсько-української співпраці, і тих корисних речей, які випливають зі спільних контактів. Ми, в Незалежному союзі студентів, уже другий рік поспіль брали участь у проекті «До демократії» – це школа лідерів Польщі і України. Це такі спільні навчання для польської і української молоді, які дозволяють не лише пізнати один одного, але теж дають поштовх до нових дій. Взагалі, студентський обмін – це надзвичайно корисна справа. А коли б нарешті створено Польсько-український європейський університет, можна було б досягти і економічного результату. Я нагадаю, у вихідній пропозиції цей університет знаходитиметься у двох містах: Люблині, де студенти отримували б звання бакалавра та Львові – магістерські студії, аспірантура і докторантура. Природно – все це збільшило б економічний обмін між нашими країнами та інтенсифікувало б життя регіону.
Питання до пана Даріуша Метерняка, Україна функціонує трошки в свідомості поляків, як отой Схід, отже, чи завдяки таким контактам – цей Схід стає для нас ближчим?
Даріуш Матерняк: Я скажу так, ментально – напевно, став ближчим, взагалі, що стосується менталітету, – тут, в моїй оцінці, не існує ніякої проблеми, я цих обмежень не відчуваю, навпаки, їжджу в Україну неначе до себе додому. Тут інша проблема, в Україну просто важко потрапити. У наших колег з України взагалі страшний досвід перетину кордону – візи, дозволи тощо, а польські консульства цього не полегшують. Друга річ – це доїзд, бо ж який вибір – автобус – і кілька годин черги на кордоні, або потяг.
А повертаючись до ідеї Польсько-українського європейського університету, бажаючих навчатися у ньому радше не бракувало б?
Томаш Лєсь: Бажаючих вистачало б, це добре видно на прикладі кількості українських студентів, які навчаються у Польщі. Було б і зацікавлення з боку Польщі, тим паче, що університет має бути дуже елітним, а науковий рівень надзвичайно високим. На мій погляд, це також добра ідея на те, щоб створити навчальну установу європейського формату, яка могла б виконувати важливу роль у перспективі програми Східного партнерства. Окрім поляків і українців, в університеті могли б навчатися студенти з Білорусі, Грузії, Молдови, Азербайджану – тобто країн-учасниць програми Східного партнерства. Отже, говоримо про колосальний потенціал і розвиток науки не лише в Польщі, але й регіоні. Цей потенціал можна було б використати, наприклад, в питанні енергетики, яка має вирішальне значення для нашої безпеки.
Чи, на ваш погляд, створення Польсько-українського європейського університету полегшило б перетин кордону?
Даріуш Матерняк: Певно, це сталося б не зразу, але пам’ятаймо, що університет, окрім того, що це є місце для дебатів, це в першу чергу місце, в якому молоді люди здобувають освіту. Ідея Польсько-українського університету, чи, в ширшому плані, країн Східного партнерства, це місце, в якому формовано б еліти цих країн. У перспективі, ці еліти займали б важливі пости в адміністрації своїх держав. І вони, як політики, депутати, експерти, базуючи на своєму досвіді, могли б краще впливати на функціонування своїх країн та процес трансформації. Отже, в довготерміновій перспективі діяльність Польсько-українського європейського університету принесла б нечуваний результат.
Лист до міністра науки і вищої освіти Польщі Ярослава Ґовіна, в якому нагадується про повернення до ідеї створення Польсько-українського європейського університету – відправлено, чекаємо відповіді. А з нами були: Томаш Лєсь з Незалежного союзу студентів і Даріуш Матерняк з польсько-українського порталу PolUkr.net.
Лідія Іванюх