Уряд Польщі хоче, аби протягом найближчих 10 років усі особи польського походження, які сьогодні проживають за східними кордонами країни, могли повернутися на свою батьківщину. Таким чином політики хочуть виконати свій обов’язок щодо поляків на Сході та поліпшити демографічну ситуацію.
Питання про повернення додому поляків, які внаслідок бурхливих подій ХХ століття опинилися поза кордонами Польщі, розглядається у Варшаві ще з початку 90-х. тоді був ухвалений відповідний закон, але на приїзд до Польщі в рамках репатріації наважилися лише 5 тисяч представників східної Полонії, котра, за різними оцінками, може нараховувати навіть півмільйона осіб.
Тема репатріації у польському суспільстві знову опинилася на топі із початком міграційної кризи в ЄС. Сформований в листопаді уряд Права і справедливості обіцяє, що протягом найближчих тижнів представить у Сеймі проект нового закону про репатріацію, а перші бажаючі зможуть скористатися законом та приїхати до Польщі вже у другій половині року. Уповноважена уряду у справах міжнародних контактів Анна Марія Андерс наголошує, що головна відмінність нового проекту полягає у перенесенні коштів допомоги репатріантам з органів місцевого самоврядування на центральну владу:
– Відповідати за репатріаційний процес буде центральна адміністрація. До цього часу цей обов’язок був покладений на органи самоврядування і така система не працювала. Тепер репатріанти зможуть розраховувати на збільшення фінансової допомоги з боку Варшави: починаючи від покриття коштів транспорту до щедрого соціального забезпечення протягом перших років перебування у Польщі.
Окрім соціального забезпечення, репатріанти у Польщі зможуть розраховувати на фінансування оренди квартири. У випадку, якщо на місцях знайшлося для них житло, держава поверне органам самоврядування третину від вартості переданих квартир. Бюджет репатріаційної програми буде доволі щедрим – кілька десятків мільйонів євро щороку, – обіцяє Герник Ковальчик з Канцелярії прем’єра:
– На цей рік у бюджеті вже закладено 30 мільйонів злотих, тобто близько 7 мільйонів євро. Ми хочемо, щоб закон почав діяти у другій половині року, аби ці 30 мільйонів можна було використати до кінця 2016-го на переїзд репатріантів зі Сходу.
Хто підпадатиме під дію закону? Це етнічні поляки з Росії, України, Білорусі та країн Середньої Азії. Частина з них опинилася поза Польщею внаслідок організованих радянським режимом післявоєнних депортацій. Як наголошує депутат від Права і справедливості Міхал Дворчик, в першу чергу уряд Польщі хоче подбати про репатріацію поляків з Казахстану:
– У 1936 році радянська влада виселила з теренів сучасної України та Білорусі понад 70 тисяч поляків. Вони потрапили, переважно, до Казахстану. Наші співвітчизники, які там проживають, це у більшості випадків нащадки депортованих у 30-і роки. Часто ці люди живуть дуже бідно. Ми просто повинні їм допомогти.
Дворчик додає, що Сейм працює також над новелізацією закону про Карту поляка. Багато експертів називають її знаряддям «репатріації light», тобто формою заохочення до переїзду на батьківщину пращурів без класичних репатріаційних процедур, таких як оформлення спеціальних документів, дофінансування транспорту та житла. Завдяки Карті поляка польська влада планує поглибити співпрацю з ширшим колом співвітчизників:
– Закон про Карту поляка та новелізація закону про репатріацію має дуже конкретний план, і тому вимагає дуже конкретних коштів для реалізації. Ми плануємо видавати щороку мільйони євро на репатріацію, співпрацю з поляками та Полонією за кордонами Польщі.
Про Карту поляка та про потребу пришвидшити процес приїзду етнічних поляків на терен Польщі минулого тижня згадував у промові перед Сеймом міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський. Його слова: «Ми маємо намір запровадити суттєві зміни у Карті поляка. Людям, які декларують свою приналежність до польського народу та тим, хто має польське коріння, ми хочемо полегшити процес переїзду до Польщі, інтеграції з країною пращурів та отримання польського громадянства. […] Наші співвітчизники, особливо ті у Литві, Білорусі та Казахстані, можуть розраховувати на нашу особливу підтримку», – сказав глава польської дипломатії.
Це добрий початок, проте потрібна дискусія щодо конкретних рішень, – так плани нового уряду оцінює соціолог Роберт Вишинський з Варшавського університету:
– До цього часу Карта поляка використовувалася, я би сказав, занадто ригористично і обмежено. Від початку вона вводилася як документ, який має гарантувати підтримку особам польського походження, автохтонам у інших країнах, які не можуть мати подвійного громадянства. Не забуваймо, Карта поляка була запроваджена у життя більш-менш у тому часі, коли Будапешт ввів Карту угорця та Карту родини угорця. Але якщо угорський уряд дбає про навчання угорської мови, наприклад, в Україні, опікується сиротами угорського походження, то польський уряд не використовує ці інструменти. Так само, на відміну від угорців, ми не маємо спеціальних стипендій для молоді. Кожен власник Карти угорця має право оселитися в Угорщині, але Будапешт не сприймає цей документ як знаряддя репатріації. Одна справа, це плекати ідентичність серед поляків за кордоном, інша – репатріація. Не можна їх підмінювати.
Щодо репатріації, то доктор Вишинський наголошує: швидкі та дешеві рішення не дають добрих наслідків. «Люди, які приїдуть, наприклад, з Казахстану, де сьогодні проживає навіть 300 тисяч осіб польського походження, не можуть починати з нуля. Маємо серйозно подумати, що потім, підготувати суспільство до їхнього приїзду. Дозволяючи приїхати родинам, маємо подбати і про приїзд батьків, адже люди часто не хочуть залишати старших родичів. Напевно, не може бути так: приїдь, отримай гроші, а далі радь собі сам, – інакше ці люди закриються у своєму середовищі».
Нагадаємо, за оцінками демографів, Польщі загрожує демографічна криза. До 2050 року країна над Віслою потребуватиме навіть 5 мільйонів додаткових робочих рук. Репатріація та заохочення осіб з польським походженням переїхати до Польщі має частково заповнити демографічну прогалину. Експерти ж наголошують – тільки цього буде недостатньо, Польщі потрібні мігранти. Нещодавно Спілка польських підприємців запропонувала урядові надати дозвіл на проживання усім українцям, хто зараз працює у Польщі. Офіційної реакції на цей заклик поки що не було.
О.Б.