«Протягом багатьох десятиліть Польща залишалася незмінним прихильником зближення Заходу та Сходу. Студії Східної Європи вписуються в польську традицію вкорінення у західну цивілізацію і одночасного звернення на Схід», - сказав колишній прем’єр-міністр Польщі Єжи Бузек під час святкування 25-ліття Центру Східноєвропейських студій Варшавського університету.
Чверть століття тому у Варшавському університеті був заснований Центр Східноєвропейських студій, або інакше - Студії Східної Європи. Нині цей інститут належить до передових науково-викладацьких центрів регіону, який займається проблематикою країн Центрально-Східної Європи, Кавказу та Середньої Азії.
З нагоди ювілею у Варшавському університеті відбулися урочистості, у яких взяли участь понад 100 осіб з Польщі та країн Східної Європи, у тому числі: перші президенти України і Білорусі, польські депутати, дипломати, керівництво Варшавського університету, колишні і нинішні викладачі інституту, студенти та випускники закладу.
З підпільного інституту Східної Європи у часи комуністичної Польщів Центр Східноєвропейських студій перетворився на потужний науковий і дослідницький центр. Від початку 1990-их років у рамках діяльності інституту відбуваються зимові та літні школи призначені для молодих науковців зі Східної та Центральної Європи. Від кінця 1998 року і до сьогоднішнього дня школа проводить підготовку студентів у рамках Східних студій на рівні бакалавра та магістра. 25 років тому нинішньому директорові Студій Східної Європи Янові Маліцькому разом із проф. Тадеушом Майдою та Анджеєм Ананічем вдалося офіційно розпочати університетську діяльність Східних студій у Польщі. Як змінилася школа від 1990-го року розповів Ян Маліцький.
«По-перше, ССЄ стали стабільним інститутом, що займається східною проблематикою. По-друге, вдалося заснувати низку постійних заходів у рамках Східних студій – конференції, школи, стажування, нагороди, видання журналів. По-третє - це стипендійні програми, завдяки яким Студії стали загальновідомими у всіх країнах на Сході, а сам інститут має заслуги, котрі неможливо порівнювати із здобутками будь-якого іншого польського інституту. По-четверте - це відновлення в 1998 році регулярних Східних студій, адже останній набір студентів відбувся ще влітку 1938 року. Академічний рік розпочався 1 жовтня 1938 року. Але вже наступного - 1939 року - навчання не могло продовжуватися. Після війни комуністична влада заборонила діяльність школи в Польщі. А тому повернення регулярних Східних студій в 1998 році після 60 років є переломним. По-п’яте, ССЄ вважаються абсолютно пріоритетним інститутом, який виховує кадри у галузях політики, дипломатії, мас-медіа, неурядових організацій, науки. По-шосте – і найважливіше, це випускники. Без них не може існувати жоден престижний інститут. Випускники – це скарб кожного вишу, а в нашому випадку, коли 50% на магістратурі - іноземці – це додаткова цінність».
Колишній прем’єр-міністр Польщі Єжи Бузек, який був одним із промовців під час урочистостей, наголосив, що Студії Східної Європи повністю відповідають традиції Польщі у приналежності до західної цивілізації та одночасного звернення до Сходу. І тут країна над Віслою та Студії Східної Європи виконують роль ланки між Заходом і Сходом.
«Цей ювілей відбувається у незвичайний час. Минулого року ми святкували 25-ліття вільної Польщі, цьогоріч виповнилося 25 років свободі країн Балтії, наступного року мине 25 років від розпаду Радянського Союзу. Коли чверть віку тому Польща пішла до Європи, працівники Варшавського університету на чолі із Яном Маліцьким зрозуміли, що ми не можемо відвертатися від Сходу», - відзначив Єжи Бузек.
За словами директора Студій Яна Маліцького, нині в науковій та освітній сферах інститут найактивніше співпрацює саме з Україною. Є кілька елементів цієї співпраці.
«Східні студії, згідно із нашою програмою, є в чотирьох вишах в Україні: Києво-Могилянській академії, Острозі, Прикарпатському і Католицькому університетах. Три семестри студенти навчаються на місці, один - в Варшаві. Крім того, працює Консорціум Варшавського університету і українських вишів, де ССЄ є координаційним центром. До Консорціуму входить 11 українських вишів. Його завдання - можливість постійного навчання польської мови студентів в цих університетах задля того, щоб ця молодь могла скористатися програмами обміну та стипендіями в Польщі. По-друге, завданням Консорціуму є відкриття в цих університетах кафедри на взірець ССЄ і врешті, де це можливо, відкриття самих Східних студій згідно із польською програмою», - розповів Ян Маліцький.
На сьогоднішній день випускниками Студій Східної Європи стало вже майже 300 іноземних студентів, а участь у всіх стипендійних програмах взяло понад 2 тисяк осіб з Центральної і Східної Європи, Кавказу та Середньої Азії.
Цікаво, що в 1994 році нинішній посол України в Польщі Андрій Дещиця закінчив одну із перших Літніх шкіл у рамках ССЄ. За словами українського дипломата, саме це змінило його життя, після чого Андрій Дещиця став дипломатом.
«Це було своєрідним відкриттям світу для мене, адже це був один із моїх перших виїздів за кордон. Тоді я вже навчався в Канаді, а в 1993 році я повернувся до Польщі. Там у мене з’явилася дуже хороша можливість побачити, як розвивається наука, як змінюється Польща, як змінюється ситуація в Україні. Для мене ця школа була досить символічною, а також певним поворотом в житті. Під час перебування на Літній школі я познайомився із тодішнім послом України в Польщі Геннадієм Удовенком, який запропонував мені роботу в дипломатії. Відтоді це змінило моє життя і я пішов в українську дипломатію», - поділився спогадами український посол.
Нині на ССЄ навчається найбільше саме українців. Ян Маліцький високо оцінює інтелектуальний та освітній рівень нашої молоді. Та чи означає це, що українські студенти після закінчення навчання в Польщі хотітимуть повертатися на батьківщину?
«На всіх вступних екзаменах українські студенти показують себе найкраще. Українські виші добре готують українську молодь. Крім того, серед великої кількості кандидатів ми можемо вибирати найкращих. На жаль, лиш частина українських випускників повертається в Україну. Інша частина залишається в Польщі. Ще інші продовжують тут наукову кар’єру. Якщо керуватися логікою, що люди будуть повертатися, коли матимуть гідні для цього умови, то коротко кажучи, не слід цим так перейматися, адже вони в Польщі, а не в Америці. А коли ситуація в Україні покращиться і з’являться добрі пропозиції, вони почнуть їхати додому», - переконував Маліцький.
Під час святкування «срібного» ювілею інституту неодноразово наголошувалось, що «випускники Студій Східної Європи мають усі шанси стати лідерами змін у своїх країнах». Науковці та політики нагадували, що створення такого навчального і дослідницького центру в Польщі було реалізацією ідей опозиційних інтелектуальних кіл над Віслою - тих, котрі хотіли зміцнювати східний напрямок закордонної політики країни у дусі гуманізму, солідарності і діалогу між народами. Водночас, польські студенти разом із ровесниками зі Сходу формують унікальну групу людей, яка може позитивно впливати на взаємини між Польщею та її сусідами.
Тарас Андрухович