З кожним роком ми все частіше чуємо про кіно, що базується на подіях польсько-української історії. Найбільш «голосним» і відомим до цього часу можна було б назвати фільм Єжи Гоффмана «Вогнем і мечем» («Ogniem i mieczem»), знятий у 1999 р. Проте, нинішня ситуація в Україні, схоже, стимулювала новий виток популярності української теми у польському кінематографі.
Наприкінці минулого 2014 року Польське радіо розповідало своїм слухачам про те, що польський режисер Войцєх Смажовський знімає фільм про Волинську трагедію.
На початку 2015 року інший польський режисер Анджей Чарнецький зняв фільм «Друзям-москалям» («Do przyjaciół Moskali»), де однією з головних сюжетних ліній є висвітлення нинішніх подій у Криму та на Донбасі. Місяць тому відбулася прем’єра цього фільму на польському телебаченні. Режисер своїм фільмом намагався продемонструвати глядачам, як працює машина пропаганди зсередини на прикладі актуальних подій в Україні.
Цікаво, що фільм Анджея Чарнецького базується на стрічці українського режисера Олександра Довженка «Звільнення» («Освобождение»), в якому пропагуються ідеї радянського «звільнення українських і білоруських земель від гніту польських панів і з’єднання народів-побратимів в єдину родину»:
– «Я дивився, як це зробив Довженко не тому, що хотів з ним змагатися, просто подумав, що рівень обману і рівень маніпуляції був настільки високий, що це мене підштовхнуло до того, щоб показати, як можна робити це сьогодні і як це роблять сьогодні, загалом це небагато чим відрізняється. Це залежить тільки від того, наскільки хтось є добрий у цій сфері. Я тут свідомо дав шанс висловити свою рацію не стороні атакованій, а стороні атакуючій – тобто росіянам, щоб вони розповіли, яку наррацію їм нав’язано — мовляв, українці – це бандити, бандерівці і т. д., а ми – росіяни… що той Захід нам пропонує? – ВІЛ, педерастію і т.д., ми – слов’яни, хочемо правильних цінностей etc».
Після успішної прем’єри стрічки «Друзям-москалям» світ побачить фільм «Друзям-українцям» («Do przyjaciół Ukraińców»), говорить Анджей Чарнецький:
– Наше телебачення запропонувало мені, скажімо, у робочій версії, «Друзям-українцям».
А. Чарнецький зауважив, що фільм не стосуватиметься української пропаганди, натомість у ньому будуть події спільної українсько-польської історії.
За задумом режисера, у фільмі глядач побачить зустріч Бандери та Пілсудського, бійця УПА і польського солдата Армії крайової, Хмельницького та інших осіб, які творили польсько-українську історію. На кожного чекатиме суд, проте який він буде – Божий чи людський, дізнаємося вже на прем’єрі.
Окрім того, режисер розповів про те, що незабаром розпочне зйомки ще одного фільму, назва якого «Польсько – українське весілля» («Polsko – Ukraińskie wesele»).
Сюжет фільму базується на тому, що польсько-українська пара братиме шлюб в Україні. Натомість весілля цього подружжя відбудеться у Польщі.
Режисер у фільмі хоче розіграти Шекспірівську історію «Ромео і Джульєтти», де поряд з коханнях молодих буде відбуватися запеклий конфлікт родин, які ненавидять одна одну через трагічні події українсько-польської історії.
Слід зауважити, що А. Чарнецький не кладе тягар відповідальності за трагічні події нашої спільної історії тільки на українців, навпаки, він бачить в цьому і вину поляків:
– «Ми (поляки) маємо так само попросити в українців вибачення. Це не гра в одні ворота. Я не історик, але трохи почав готуватися до того фільму (ред. «Друзям-українцям») і ми теж не без гріха і цей гріх не малий… Пора вже покінчити з усім тим: маємо залагодити Волинь, маємо залагодити наші справи, якщо щось маємо з тим робити – то розрахуватися і піти далі, а не постійно повторювати «ви нам те-то зробили, а ви нам те-то». Так не може тривати далі».
Анджей Чарнецький вважає, що Волинські події не виникли на рівному місці:
– «Я хочу зробити таке мотто нашого часу. Минуло 70 років, а ми й досі не порозумілися… Зараз, як ви знаєте, Смажовський робить фільм «Волинь», котрий скоріш за все викличе обурення українців… це не має нічого спільного з тим, що «Вибачаємо і просимо вибачити»… Слід показати генезис Волинської різні, – що було причиною того, що українці так нас ненавиділи, а підстави були – ми трактували Україну як колонію… Різня стала вибухом помсти і про це потрібно говорити».
Як бачимо, іноді слід критично поглянути на історію власного народу, щоб перестати жити минулим і розпочати будувати мости замість того, щоб їх спалювати.
Денис Іванов