Новий рік та Різдво це чудовий привід зустрітися з родиною та друзями, самим сходити у гості чи виступити господарем святкової вечірки. Так сталося, що головні новорічні ритуали пов’язані у наших культурах зі святковим столом та даруванням подарунків. Якщо для вас урочиста вечеря це не тільки пиво та чіпси, а дарувати плануєте щось більше, ніж шоколадку – то краще зробити це, керуючись засадами етикету. Тим більше, що вони не є аж такими складними.
Аби дотримуватися добрих манер, не треба робити багато вимушених рухів, вистачить трохи такту, трохи естетики і, головне, відчуття здорового глузду, – переконує експерт з питань дипломатичного протоколу Пйотр Клик:
– При святковому столі ми маємо почувати себе вільно та зручно, бо добрі манери, етикет, це ніщо інше, як засади дружнього спілкування, подібні до правил дорожнього руху. Принцип той самий – етикет допомагає нам уникати непорозумінь, конфліктів та відчувати взаємну повагу під час свята.
Перед тим, як піти в гості чи прийняти гостей, треба, звісно одягнутися. Яке вбрання є доречним при святковому столі, чи це зустріч друзів, чи це різдвяна вечеря з родиною?
– Вечірню сукню вдягати необов’язково, але одяг має бути більш формальним та елегантним, ніж ми носимо щодня. Варто пам’ятати про різницю між балом та урочистою вечерею. Хоча все залежить від характеру компанії, до якої приходимо. Якщо це родинне ґроно, де всі планують провести вечір біля каміна, то можна вдягнути й светр зі сніговиком чи оленями.
Гості вже прийшли, ну і постає одвічне питання – чи вони мають знімати взуття? Пйотр Клик дає лише одну відповідь, і наполягає, що іншої і бути не може:
– Ні і ні, гості, звісно, взуття не знімають. Хоча, часом є, ну, вже занадто культурні люди, котрим якщо кажеш: не треба знімати, вони все одно вже нахиляються розстібнути блискавку на чоботах. Тому, важливий аспект, ми, якщо приймаємо гостей, теж маємо бути у взутті. Не може бути так, що наші гості мають елегантне взуття, а ми ходимо по домі у капцях. Увага – пані, коли йдуть до когось у гості, не взувають туфлі на шпильці. Гострий каблук може попсувати паркет господарям. Чоловіки ж взувають класичні туфлі на рівній підошві. Якщо на вулиці занадто зимно – просто, беремо з собою змінне взуття. Плащі та куртки гості можуть зняти самі, проте, до шафи їх вішають господарі. Виключення тільки для дуже близької родини.
Немає проблеми, якщо ви дещо запізнюєтеся на святкову вечерю, – говорить експерт. І одночасно закликає ніколи не приходити раніше:
– Якщо ми вже зрозуміли, що будемо раніше, треба подзвонити до господарів принаймні годину-дві перед. І запитаймо, чи ми взагалі можемо прийти раніше. Добрий гість це той, хто не приходить зарано. Взагалі, це найбільше порушення етикету, яке можна зробити в гостях – прийти раніше. Оптимально, якщо ви як у студентські часи запізнитеся на 15 хвилин – господарі встигнуть почастувати тих, хто вже прийшов, бокалом вина. Але приходити раніше, і заважати господарям, які ще у фартухах готують святковий стіл – це моветон.
Якщо це святкова вечірка, то є подарунки. Що варто принести як презент та у який момент його вручити – це теж непросте питання:
– Я особисто виступаю за те, аби подарунки на зимові свята класти під ялинку, якщо така є вдома. На упаковці можна залишити картку, для кого презент. Якщо ялинки немає, то подарунки можна віддати і після входу до вітальні, тільки не одразу у дверях. Можна зробити це і під час перерви у вечері. Головне – зробити це в той момент, коли господарі дому не мають інших справ – бо обов’язок господаря, якщо він вже отримав подарунок до рук, це одразу при гостеві його розпакувати. Чи це був найкращий подарунок у вашому житті, чи найгірший – все одно приготуйте свою найкращу посмішку. Добре, якщо подарунки обрані індивідуально, найкраще – якщо відповідають хобі чи зацікавленням особи, якій ви хочете зробити приємне. Для жінок завжди доброю є біжутерія, аксесуари, для чоловіків – може бути теж аксесуар, ґаджет чи добрий алкоголь.
Пйотр Клик нагадує: коли вітаємося з господарями та іншими гостями, діє засада – з усіма вітаємося однаково. Якщо хочемо поцілувати руку пані дому – то цілуємо і всім іншим жінкам. В іншому випадку вистачить легких обіймів та стискання руки. Святкові вітання, якщо це родинна зустріч, на початку складаємо найстаршим особам, в кінці – дітям. Після того, як вітання складені, гостей треба розсадити за столом…
– Тут принцип може бути результатом нашої творчості. Тільки якщо ми його вже вигадали – то треба принципу увесь час дотримуватися. Якщо це родина чи компанія, яка знайома багато років, то кожен, мабуть, має своє традиційне місце, тоді не варто його змінювати. Для відносно нових компаній гарне розв’язання – це картки з іменами на столі – тоді не буде жодної плутанини.
Переходячи до основної частини, тобто самого застілля, варто зауважити, що якщо хтось з гостей має свої преференції у їжі – є вегетаріанцем, або має алергію на щось – про це краще попередити господарів ще перед приходом у гості. Це дозволить пані дому краще допасувати мені і жодною мірою не є дріб’язковістю.
Як же виглядає сам святковий стіл? Чи варто подавати суп в окремому посуді, супниці, а головну страву – на окремому блюді, чи можна кожному гостеві запропонувати тарілку зі стравою?
– Страви з’являються за столом вже на окремих тарілках. Взагалі, наскільки існує можливість, треба обмежити передавання їжі та тарілок. Це спростить життя гостям та збереже чистою скатертину і їхній одяг. Якщо на столі є декілька столових приборів, то завжди починаємо від зовнішнього краю і рухаємося у бік внутрішнього. Не варто шукати під столом виделку чи ложку, яка впала на підлогу – просто попросіть про додатковий прибор. Оптимальний варіант, якщо кожен гість матиме три бокали праворуч від себе: для червоного вина, для білого вина і для безалкогольних напоїв. Міцніші напої подаються після вин, тоді бокали взагалі зникають зі столу, а з’являється інший посуд.
Ну і на завершення Пйотр Клик нагадує: є особливий тип святкування – це вечеря у бабусі. Тут править не етикет, а порядки її дому. Пропонують капці – взуваєш капці, просять підняти та помити виделку – підіймаєш та миєш. І це вона визначає час, коли розпаковують подарунки. Як кажуть поляки, є речі важливі, а є – важливіші.
PR24/О.Б.