У Варшаві відбулася прес-конференція під гаслом „Підтримка для незрячих. Незрячі в Україні і Польщі чекають допомоги”.
Фонд Шанси для незрячих, – це організація суспільної користі. Її представники запросили журналістів, щоб нагадати про інвалідів зору та їхні проблеми. Представників польських ЗМІ прибуло дуже мало, та все ж, інформація про потреби людей, які часто живуть поруч нас і позбавлені права на те, щоб бачити довколішню красу, пішла у світ. Представники фонду повідомили, що вони хочуть допомогти і українським колегам, незрячим, які об’єднані у всеукраїнській добровільній громадській організації інвалідів зору - Українському товариству сліпих (УТОС).
Звернення зачитала Директор фонду Шанси для незрячих Магдалена Хмєлєвська:
- У зв’язку з драматичною ситуацією в Україні, подіями, пов’язаними з насильством та агресією Росії на нашого східного сусіда, разом з нашими незрячими приятелями, звертаємося з проханням зібрати допомогу для Українського товариства сліпих – УТОС. Фонд Шанси для незрячих в рамках проведення міжнародної конференції REHA for the blind in Poland з 1999 року організує зустрічі Схід-Захід. Завдяки цьому наші східні сусіди можуть ознайомитися з сучасними методами суспільної та професійної реабілітації незрячих, а також зі способами відшкодування витрат, щоб мати можливість користуватися такими рекомендаціями у себе на Батьківщині. Один з постійних учасників цих зустрічей - голова Українського товариства сліпих Юрій Симончук. У середині березня голова УТОСу звернувся до нас з питанням про допомогу для членів товариства. В Україні немає інституційної державної допомоги для інвалідів зору. Самостійне функціонування, робота чи навіть читання книжок залишаються для багатьох членів УТОС недоступною мрією, - каже Магдалена Хмєлєвська.
У зверненні польського фонду Шанси для незрячих також наголошується:
- Незрячі в Україні також мають право на навчання, роботу та створення сім’ї, на доступ до інформації, преси, літератури, підручників. Вони мають право до активного життя, реабілітації, відпочинку, культури, науки, громадської та політичної діяльності. Незрячі мають право до гідного життя в міру їхньої здатності і мрій кожного з них, власне так, як на Заході, як у нас. Тож, ми просимо усіх людей доброї волі підтримати їх, наш фонд Шанси для незрячих має спеціальний рахунок, на який можна переказувати кошти, - каже Магдалена Хмєлєвська.
Голова правління фонду Шанси для незрячих Марек Кальбарчик підкреслив, що від початку діяльності фонду, тобто вже 22 роки організація допомагає не тільки незрячим у Польщі, але й у сусідніх країнах:
- Існує така спеціальна ідея – у зв’язку з тим, що вже віддавна помітно: коли нашим незрячим живеться дещо гірше, ніж таким же людям на Заході, то за нашим східним кордоном людям ще гірше, ніж у нашій країні. Уявіть собі, що ми, тут, у Польщі як незрячі, нарікаємо на відсутність реабілітаційного обладнання, на невелику кількість вишколів, на все ще невідповідну медичну опіку і так далі, ми порівнюємо нашу ситуацію до того, що є у Німеччині, Данії, Франції, США, Канаді і шкодуємо, що не маємо такого як у них, то що ж, в такому випадку, робиться у таких країнах, як Білорусь, Україна, Грузія. А також Румунії чи Болгарії, хоча ці країни вже входять до складу Євросоюзу, - каже Марек Кальбарчик.
Перед тим, як розповісти журналістам про ситуацію в Україні, Голова правління польського фонду Шанси для незрячих згадав власне про Болгарію:
- Немає жодної допомоги, щоб незрячий, наприклад, мав монітор Брайля і міг читати книжки в системі рельєфно-крапкового шрифту для людей з вадами зору. Там немає жодних дотацій на купівлю таких пристроїв, як диктофон. Адже, маючи пристрій цифрового запису можна записувати лекції вчителя. Через відсутність диктофонів, незрячий немає доступу до навчання і йому тяжко знайти роботу. І така ситуація має місце в Болгарії, країні, яка належить до Євросоюзу. А в Україні - повний відчай, там фактично з часів СРСР майже нічого не змінилося. Що вже говорити про актуальну ситуацію, коли економіка країни у плачевному стані, а країна переживає агресію. Саме у таких складних ситуаціях найбільше потерпають різного роду соціальні групи, в тому й особи незрячі. Коли існують проблеми, пов’язані з Євромайданом, потім з Кримом, зі Східною Україною і так далі, то про незрячих справді мало хто пам’ятає, - каже Марек Кальбарчик.
Отже, як наголошує Марек Кальбарчик, до фонду зателефонували колеги з України і запитали чи була б можливість надати певну допомогу. З Варшави відповіли, що сам фонд збере якусь допомогу з власних засобів, але цього було б занадто мало:
- Тому ми вирішили провести такий захід, щоб наші польські приятелі і приятелі України дізналися, що існує така ситуація, що є така група людей, яка немає достатньої допомоги. Ми хочемо надати українським незрячим не тільки якісь кошти, а й певні речі. Ми б пишалися тим, що українці у цей нелегкий час могли б отримати не тільки якесь дофінансування на необхідні пристрої для сліпих, а й засоби чистоти чи навіть вбрання та продукти харчування, - каже Марек Кальбарчик.
Голова правління фонду Шанси для незрячих Марек Кальбарчик згадав про щорічні міжнародні конференції REHA for the blind in Poland. На цих своєрідних зустрічах середовищ незрячих, слабо зрячих, їхніх приятелів, родин, вчителів, інструкторів, представників влади, адміністрації серед зарубіжних гостей найбільше, зазвичай, саме з України. Польські колеги, організують для них перекладачів, щоб українці могли брати участь у дискусіях, щоб дізналися, що таке, наприклад, настільний теніс (пінг-понг) для незрячих або стрільба для незрячих осіб. “Українці у захопленні від того, що в Польщі можна зустріти такі речі”, - каже Марек Кальбарчик і наголошує:
- Те, що ми показуємо це не те, що є хоча б у Німеччині, Данії чи Швеції. Але, ми справді дещо ближче можливостей цих країн, ніж можливості незрячих українців у порівнянні з нашою країною. Тож, шановні друзі, просимо допомогти Україні, Українському товариству сліпих, просимо також допомоги й для польских незрячих. Тим більше, що нині триває складання податкових декларацій за минулий рік і згідно з традицією 1% ваших коштів можна переказати на фонд Шанси для незрячих, - а це певна допомога для обох суспільних груп незрячих – і польської і української. Ми бажаємо українським незрячим, щоб їхня ситуація покращилася, щоб знову повернулася у нормальне русло так, аби ми могли спокійно жити і розвивати наші суспільства, - каже Марек Кальбарчик
Польські незрячі віддавна утримують контакти з українськими колегами зокрема зі Львова та Києва. Цього року XII міжнародна конференція і виставка REHA for the blind in Poland відбудеться у варшавському Палаці культури і науки 4 і 5 грудня.
Володимир Прядко