Правозахисна організація Фонд "Відкритий діалог" передбачає, що з Криму, з політичних причин, можуть емігрувати навіть 250 тисяч кримських татар. Як каже речник фонду Томаш Чувара, це – прогнози. В Україні ніхто статистик не проводить:
- Ці дані маємо з двох джерел. По-перше, популяція кримських татар у Криму – 300 тисяч мешканців. А по-друге, виїжджають цілі сім’ї, тобто жінки з дітьми. Це переважно багатодітні сім’ї, з 4–5 дітьми. Чоловіки залишаються на місці. Як кажуть, вони мусять захищати своє майно, а також – у разі вибуху війни – свою батьківщину.
Найчастіше люди втікають з Криму через страх за своє життя і майбутнє своїх дітей. Кримські татари пам’ятають теж час репресій:
- Це, передусім страх перед репресіями. Слід пам’ятати, що від 1944 року кримських татар, які мешкали в Криму, радянська влада піддавала дуже жорстоким репресіям. Вони повернулися на свою батьківщину, тобто в Крим, зовсім недавно, наприкінці 80-х років. Останні події, на жаль, однозначно асоціюються з репресіями – наприклад, на будинках кримськх татар почали з’являтися позначення, що нагадують означення в 44-му (їх робили більшовики на будинках татар, котрі нібито співпрацювали із нацистами). Це хрестики намальовані на дверях. А крім цього – спочатку викрадено, а потім вбито одного із кримсько-татарських діячів... Люди кажуть прямо: ми боїмося війни, а війна буде.
З Криму вже втекло кілька тисяч кримських татар. Люди шукають притулку, переважно, у західних регіонах України, а також у Польщі. У Львівській області зараз перебувають дві тисячі біженців. Умови проживання їх – дуже різні:
- Частина осіб перебуває у санаторіях, в яких знайшлися вільні приміщення. Частина кримсько-татарських сімей знайшла притулок у галицьких селах, вони поселилися у хатах, господарі яких виїхали за кордон. Частина сімей живе в осередках, підготовлених неурядовими організаціями, наприклад, Карітас Україна. Варто додати, що сім’ям, які знайшли притулок у селах, дуже допомогають українські мешканці – вони збирають гроші на потреби біженців, допомагають продуктами харчування. Православні українці показують дуже сильну солідарність з мусульманськими сім’ями з Криму. Це справді заслуговує на слова вдячності.
Але, як зауважує Томаш Чувара, біженцям потрібна системна і продумана допомога:
- Скрутне матеріальне становище українських мешканців не дозволяє на повну і ефективну допомогу біженцям. Тут потрібна допомога ззовні. Тому наш Фонд"Відкритий діалог" у співпраці з Карітасом Самбірсько-Дрогобицької єпархїі виступив з ініціативою, щоб сім’ї розмістити в осередку єпархії, запевнити їм харчування, дах над головою, а дітям – можливість навчання у школах, а для мамів – працю. Потрібно зробити усе, щоб ці люди не почувалися виключеними із суспільства через свою ситуацію. Головна перешкода – фінанси. Тому наш фонд збирає кошти на ці цілі – тобто допомогу сім’ям з Криму. Якщо слухачі вирішать підтримати цю ініціативу, просимо вказати, що ця фінансова допомога – для біженців з Криму.
Тим часом, у Польщі минулого тижня притулку попросили тридцять два громадяни України. У ніч з четверга на п’ятницю група українських громадян (серед них – теж кримські татари, польська сторона не вказує кількості) перетнула польсько-український кордон у Медиці на Підкарпатті. Іноземці одразу склали заяви про надання статусу біженця. У нас на зв’язку речниця Управління у справах іноземців Ева Пєхота.
- Це – найбільша група з України, яка клопочеться про надання статусу біженця – нагадаю, йдеться про 32 особи. Коли говорити про довший період, то від початку року такі заяви склало 147 українських громадян. Якщо ж розглянути цю групу в ширшому контексті, то це – не так вже й багато. Адже від початку року Управління у справах іноземців отримало 700 заяв про надання статусу біженця. Тож поки що немає підстав говорити про хвилю біженців з України.
Люди перетнули польський кордон, склали клопотання про надання статусу біженця. Що далі? Як виглядає подальший їх шлях?
- Після того, як вони складуть заяви, людей направляють до приймальних пунктів. Такі осередки розташовані неподалік Варшави та містечка Біла-Підляська. На місці проводяться медичні обстеження, і починається підготовка до процедури надання статусу біженця. Після того, як ми, тобто Управління у справах іноземців, отримаємо документи, які представили ці люди прикордонним службам, запрошуємо їх на співбесіду. Звичайно, якщо психо-фізичний стан людини на це дозволяє, проводимо співбесіду і збираємо додаткову інформацію, необхідну для процедури. Люди кажуть про причини, через які не можуть перебувати у себе на батьківщині. Управління, в міру можливостей, перевіряє цю інформацію і приймає рішення. Впродовж тривання цієї процедури іноземці можуть доповнити свою заяву новою інформацією.
Отже, починається процедура надання статусу біженця. Люди тим часом, перебувають у приймальних осередках. Чи польська держава забезпечує їм перебування?
- Коли ці люди потрапляють до приймального осередку, вони мають право користуватися соціальною допомогою. В осередках запевняємо їм дах над головою, харчування, а також медичну опіку, безкоштовне навчання польської мови, та дрібні, так звані, кишенькові гроші. Діти отримують підручники і відвідують уроки. Іноземці можуть проживати і поза цими осередками. У такому випадку ми їм виділяємо кошти, щоб винаймати квартиру. Іноземці теж мають право на медичну опіку, а діти – на навчання. Соціальна допомога триває стільки ж, скільки процедура надання статусу біженця (тобто до шести місяців, у складних ситуаціях – довше).
Люди, які просять притулку, пояснюють, що були змушені втікати зі своєї батьківщини через небезпеку. Що були погрози з боку «нової влади» Криму. Як Польща захищає цих людей?
- Люди, які складають заяву про надання статусу біженця, перебувають у Польщі під особливою охороною. Якщо вони кажуть, що хтось їм погрожував, то варто мати на увазі, що кривдники можуть знайти своїх жертв теж за кордоном – вистачить мати якісь дані (прізвище і місце перебування). Тому Управління у справах іноземців не оприлюднює даних тих, хто просить притулку.
Як ви вже загадали, досі про статус біженця у Польщі клопоталося 147 громадян України. Чи Польща готова на більшу кількість іноземців?
- Ми не знаємо, що далі буде, як розвиватиметься ситуація в Україні. Сподіваємося, що буде втілюватися позитивний сценарій. Натомість, ми повинні бути готовими теж на сценарій негативний, тобто більшу кількість людей, які шукатимуть у Польщі притулку. Можу сказати, що ми готові – у згаданих осередках є вільні місця. По-друге, якщо буде така потреба, можемо відкрити наступні приймальні пункти біженців. Управління тримає зв’язок із адміністрацією польських воєводств – щоб в разі потреби вони вказали місця тимчасового притулку біженців.
Інтернет-сторінка Фонду "Відкритий діалог": http://www.odfoundation.eu/pl/
Яна Стемпнєвич