Чарівне польське місто Казімєж ДольниЙ (Kazimierz Dolny), яке я відвідалаостанніми вихідними, з нагоди 8 березня змінило свою назву – з Казімєж на Казімєра... Впродовж вихідних, тобто з 8 до 10 березня, туристи могли взяти участь різноманітних концертах, вернісажах, заняттях йоги, вечірках , причому туристки мали значні знижки у крамницях і ресторанах. Про це чудове місто розповімо в одній з найближчих туристичних передач, а сьогодні пропоную поговорити про 8 березня.... Яке перестало бути у Польщі офіційним святом у 1993 році - відповідний декрет підписала прем’єрка Ганна Сухоцька. Союз лівих демократів хоче 8 березня повернути до «червоних днів календаря», тобто офіційних свят – поки що цю ідею профорсувати не вдалося... Але як у часи Польської народної республіки, так і сьогодні перед квітковими крамницями 8 березня – черги.
- Тюльпани, троянди... чоловіки купують скромні букети, без зайвих прикрас. Старші чоловіки часто купують теж квіти у вазонах. - каже власниця квіткової крамниці.
Але замість традиційних у комуністичній Польщі колготок, полькам сьогодні дарують більш вишукані подарунки.
- Це може бути супер-подарунок у вигляді запрошення до салону спа. У це жіноче свято ми пропонуємо спеціальні відпочинкові пакети - наприклад, косметичні процедури, сауну, масаж, джакузі. - заохочує власник СПА-комплексу.
Словом, 8 березня стає поволі святом комерційним і уподібнюється до 14 лютого, Дня усіх закоханих, свята, яке дехто гучно відзначає, а дехто – демонстративно ігнорує.
8 березня для польських феміністок – це теж нагода нагадати про права жінок. Цьогоріч польки нагадували про свої права в чотирнадцяте – у польських містах у неділю, 10 березня, відбулися маніфи – феміністичні марші. Гасло цього року – «За польку незалежну». Говорить Анна Пікутовська, організаторка Маніфи у Варшаві.
- Передусім нам йдеться про польку, незалежну тілом. Ми використовуємо популярне патріотичне гасло про незалежну Польщу. Але нам йдеться про незалежність наших тіл і про те, що жінки постійно до чогось повинні пристосовуватися – якщо не до сім’ї, то до правил суспільства.- каже Анна Пікутовська.
- Незалежність – тобто свобода. Це свобода тіла від експлуатації, адже це жінки належать до суспільної групи, які заробляють найменше. Йдеться теж про жінок, вільних від насильства зокрема, домашнього насильства. - говорить Боґна Ольшевська з організації Порозуміння 8 березня, яка організує жіночі маніфестації вже 14-ти рік. Як наголошує Катажина Братковська з цієї ж організації, у Польщі про долю жінок часто вирішують чоловіки.
- Коли приймають рішення, яке безпосередньо стосується долі жінок, тіла жінки, то передусім чуємо голоси Ради польських єпископів, а не голосів жінок.
Як додає, політикам простіше сваритися на теоретичні теми, ніж пропонувати і втілювати реальні зміни у суспільстві.
- Якщо в мас-медіа вбувається розмова на серйозні теми у так званий прайм-тайм, то бачимо панів-політиків, котрі сваряться про історію, незалежність і так далі. Натомість такі проблеми, як насильство над жінками, маргіналізуються.
У польському суспільстві жінок дискримінують – переконані організаторки маніфи, а польські політики не роблять нічого, щоб це змінити..
- Торік видовжено пенсійний вік. Політики обіцяли спеціальні програми для жінок, також для літніх жінок, казали, що збільшиться працевлаштування серед жінок, і що жінки почнуть більше заробляти. Тож же ці програми? На жаль, ніхто їх не бачив.
У польській політиці повинно бути більше жінок – переконують феміністки. З гаслами паритетів у політиці маніфи відбувалися вже кілька років тому... У 2011 році польський Сейм ухвалив закон, який впроваджував так звану квотову систему. Вона полягала у тому, що виборчі комітети мали обов’язок у своїх партійних списках помістити принаймні 35% кандидатів-жінок. Як каже феміністичний діяч Себастьян Котляж з Європейського інституту демократії у Вроцлаві, закон змінив політичний пейзаж, але незначно...
- Ефект був такий, що участь жінок у виборчих списках подвоїлася: з близько 20% до 42%. На жаль, це не принесло жодного результату – коли говорити про присутність жінок у польському парламенті. У парламенті жінок-політиків 22%, у польському Сеймі – 24%, а в Сенаті – 14%. Але варто наголосити, що такого типу зміни в законодавстві приносять якісь результати не одразу. Треба почекати до других-третіх виборах за новими засадами. Додам, що жіночий відсоток у парламентах ЄС – в середньому 26.
Тенденції сучасного світу такі, що дедалі більше країн впроваджує до політики паритети... і це добре – вважає Себастьян Котляж. Як каже, жінки змінюють обличчя політики – змінюють сфери, якими політики-чоловіки не цікавляться.
- Маємо приклади скандинавських країн, таких як Швеція і Фінляндія. Взагалі, якщо зауважите – паритети до політики впроваджує чимало країн. Чому? Тому що це змінює обличчя політики. Змінюють акценти – більше уваги присвячується соціальним проблемам, боротьбі з убозтвом та інше. Сьогодні у світі є два парламенти, в яких домінують жінки. В Руанді жінки складають 56% політиків нижчої палати парламенту. Другим, європейським вже, парламентом з домінантою жінок є парламент в Андоррі.
Ми говорили, що у польському парламенті – на 460 депутатів польського Сейму 112 – це жінки. Для порівняння – у Верховні Раді України (444 депутати) - 43 жінки.
Яна Стемпнєвич