Цьогоріч Ватра святкує ювілей – вона є вже тридцятою. Нинішні її організатори, – це часто молоді люди, вони не пам’ятають початків фестивалю – перших зустрічей лемків при ватрі – тобто при традиційному вогнищі українських горян. Можна навіть сказати, що перші «ватряни», бо саме так називають учасників заходу, збиралися підпільно.
Ждиня, тобто селище на польсько-словацькому прикордонні, у традиційному районі проживання українців, лемків, русинів – це не перше місце проведення Лемківської ватри. До того, як вона прийшла в це мальовниче гірське селище, вона побувала в трьох інших місцях.
Написи місцевостей по-лемківськи
Перед початком фестивалю, уже за старим звичаєм, за душі померлих моляться гості заходу. На Лемківщини, унаслідок повоєнних депортацій, лемків залишилося небагато – тож гості заходу, з України, Словаччини, усієї Польщі, Європи й з-за океану, згадують тих, кого з ними нема.
Традиційно після молитви підпалюється велике багаття – власне, сама Ватра. Воно палає протягом усього фестивалю.
Мешканці України – а особливо, може, Тернопілля, скажуть: у нас теж є своя ватра. В містечку Монастириська відбувається подібний, всеукраїнський фестиваль лемківської культури. Є ватра й за океаном, зокрема, в провінції Онтаріо її організовують представники Об’єднання лемків Канади. Чергові кілька ватр щороку запалюються й у Польщі: у Битові на півночі і в Міхалові – на заході країни. Проте саме ватру в Ждині можна вважати матір’ю всіх інших подібних фестивалів.
Лемківська ватра в Ждині, 2010 рік
Ватра змінюється, фестиваль розвивається. На ньому – не тільки музика, співи й танці, є місце для роздумів. Ось уже кілька років поспіль організатори пропонують різні тематичні дискусії, вони стосуються ідентичності лемків, процесів в Україні, культури краю. А також відбуваються різні спортивні змагання.
На ватряному полі – ділянці серед гір, віддаленій від дороги, де саме й відбувається фестиваль, часто в липні йде дощ. Немає стільникових мереж. Проте є лемківська душа: і вона розвивається у творчості, зокрема осучасненому виконанні старих мотивів.
Слухайте аудіорепортаж!
Ігор Ісаєв