Аболіція – тобто можливість врегулювати своє перебування у Польщі на виняткових засадах, тривала півроку. Зацікавлення нею особливо серед українських мігрантів – було величезне.
Чи очікування щодо аболіції (масова легалізації іноземців) знайшли підтвердження у дійності? Так - каже речниця Управління у справах іноземців Ева Пєхота:
- На сьогодні маємо дев’ять тисяч триста шістдесят дев’ять зареєстрованих заяв. Натомість ця кількість постійно росте – адже аболіційні заяви надходять до нас теж поштою. (...) Від самого початку ми говорили про дуже схожу кількість. Ми говорили, що добрим результатом буде якщо число цьогорічних аболіційних заяв перевищить кількість зацікавлених двома попередніми аболіціями. А цього рівня (тобто 5,5 тисяч) ми досягли вже після трьох місяців. Кількість заяв (понад дев’ять тисяч) підтверджує наші вступні дані про масштаб нелегальної імміграції у Польщі. За нашими даними, зараз у Польщі легально перебуває понад 100 тисяч іноземців, натомість неврегульованих мігрантів – від п’ятдесяти до вісімдесяти тисяч.
Цьогорічну аболіцію хвалять теж представники неурядових організацій. Говорить Аґнєшка Куніцька з Польської гуманітарної акції:
- Аболіція, яка тривала від січня, безперечно, була найбільш ліберальною з усіх трьох. Було дуже мало вимог до осіб, які хотіли легалізувати своє перебування на території Польщі. Варто тільки глянути на кількість людей, які нею скористалися.
Роберт Кшиштонь з Товариства вільного слова, організації, яка допомагає неврегульованим мігрантам, хвалить самих іноземців, від котрих вийшла ініціатива проведення цьогорічної аболіційної акції:
- Найбільшим успіхом я вважаю не те, що ця аболіція відбулася... Але те, що при нагоді можна було мотивувати до громадянської активності — вживаю це слово свідомо — нелегальних мігрантів. Створено Комітет Мігранти задля аболіції, мігранти показали, що вони вміють обстоювати свої права. Вони показали свою волю і бажання брати активну участь у суспільному діалозі. Ні, вони не прийшли на готове, а самі вибороли право на легальну працю і життя в нормальних умовах.
Найбільше зацікавлення аболіційною акцією було у двох групах мігрантів – серед в’єтнамців та українців. Каже Ева Пєхота:
- Найбільше заяв склали громадяни В’єтнаму (2160 осіб), на другому місці – громадяни України (2007 заяв). А потім – Бангладеш, Пакистан і Вірменія.
Ото Доан з В'єтнаму у Польщі живе дев'ять років, але про врегулювання свого перебування подумав щойно під час третьої аболіційної акції. Як каже, досі він не знав де можна шукати допомоги. А цьогоріч, таки наважився скласти папери на легалізацію. Однією з аболіційних процедур була співбесіда в Управлінні у справах іноземців. Як каже Ото Доан, він трохи нервував, але запитання працівника управління були простими. У розмові з працівниками Управління у справах іноземців допомагала перекладач Тон Ван Ань:
- Мене питали, як моє ім'я, звідки я приїхав і де працюю.
Ото Доан каже, що усі дев'ять років дуже хотів нарешті легалізуватися:
- Звичайно, варто мати легальний статус — тоді людина може вільно себе почувати хоча б на вулиці, може нарешті відчути свободу. А досі треба було ховатися, наче злодій.
Ото Доан на рішення у своїй справі чекатиме щонайменше місяць – каже Ева Пєхота:
- Все залежить від того, чи справа була складною... Перші рішення ми видавали навіть два тижні після початку аболіційної акції. Але це були радше винятки. В середньому, розгляд справи триває понад місяць. Адже зв’язуємося з органами, які відповідають за порядок і безпеку у Польщі, вони перевіряють іноземця у своїх реєстрах, і вирішують, чи він становить небезпеку. Крім цього, Управління проводить співбесіду з зацікавленим у легалізації.
Як каже Рафал Роґаля, керівник Управління у справах іноземців, впродовж цього часу чоловік буде у Польщі легально:
- Впродовж цього часу іноземці перебувають у Польщі легально, відповідно, вони можуть працювати. А така черга зумовлена різними чинниками, зокрема, кількістю працівників і технічними можливостями управління.
Якщо Ото Доан отримає позитивне рішення у своїй справі, що саме для нього це означатиме – пояснює Ева Пєхота:
- Позитивне рішення означає, що іноземець отримав дозвіл на перебування у Польщі на визначений термін - два роки. Така особа може впродовж цього часу легально працювати – тобто підписувати трудові контракти без додаткових дозволів. Але після цих двох років слід легалізувати своє перебування у Польщі на нормальних засадах (адже аболіція – це акція виняткова).
А що коли іноземець отримає негативну відповідь? Якщо йому відмовлять у легалізації перебування? Рафал Роґаля заспокоює:
- Ця людина може виїхати з Польщі без жодних для неї негативних наслідків. Ми навіть можемо допомогти у добровільному поверненні. Якщо іноземець отримає негативне рішення у своїй справі, може звернутися зі скаргою на це рішення до керівника управління. Якщо керівник прийме рішення не надавати іноземцю врегульованого статусу, тоді мігрант повинен виїхати з Польщі. Ніхто його, звичайно, не буде змушувати і визначати термін — мовляв завтра ви повинні виїхати. За дверима Управління у справах іноземців не стоять представники прикордонної служби і насильно не виганяють іноземців, ні. Але іноземець повинен усвідомлювати, що приймаючи рішення про те, щоб залишитися у Польщі, він залишається тут без дозволу не перебування. Отже, якщо на вулиці його зустріне, скажімо, поліція, то він отримає наказ про видалення з території Польщі. І на це він матиме від сімох до тридцяти днів.
Натомсть Ева Пєхота каже, що відсотково негативних рішень – мало:
- До сьогодні ми видали понад три тисячі рішень у справі аболіції. З цього – 2475 – це позитивні рішення, а негативних – 622 рішення. Найчастіше причиною відмови було те, що іноземець не виконав аболіційних умов, але не виключаємо, що деякі іноземці свідомо склали аболіційні заяви – знаючи, що не мають підстав легалізуватися в рамках аболіційної акції. Навіщо? Тому що вони отримали так звану «малу аболіцію» - штамп у паспорті, що на час розгляду їхньої справи перебувають у Польщі легально – завдяки цьому могли спокійно повернутися до дому.
Найближчим часом Польща не планує проводити наступної аболіційної акції для іноземців. Але триває праця над новим міграційним законом. Про це – у наших наступних передачах.
Яна Стемпнєвич