– Було дуже неприємно чути те, що ті два пани говорили. Вони є дуже популярними серед молоді журналістами, а те, що вони кажуть, є для молодшого покоління зразком. А тому частина суспільства сприйматиме це як нормальний жарт, як те, що таким чином можна шуткувати, – каже Олена, українка, що вже понад десятиліття мешкає у Варшаві. А мова – про мало смішний жарт, який з’явився 12 червня в ефірі радіо «Eska ROCK»: відомі польські ведучі Куба Воєвудський та Міхал Фіґурський, розповідаючи про матч Швеція – Україна перейшли на таке:
– Знаєш, що я зробив учора після матчу з Україною? – Учинив як справжній поляк! – Копнув пса? – Ні, вигнав свою українку. – А то добра ідея. Я своїй на зло сьогодні не заплачу. – Якби моя була б трохи гарніша, то я її б ще зґвалтував. – Я то не знаю, як моя виглядає, бо вона весь час на колінах.
– Це ображає всю націю, усіх жінок, мене особисто як українку. Крім того, вони дозволили собі жартувати зі зґвалтування, і я не хочу навіть уявити, що в той момент подумали жертви такого злочину, – каже Олена, з якою солідарні всі українки Варшави, що з ними я встиг порозмовляти, – жодна з них не сприйняла висловленого в ефірі як жарт. Питанням зайнявся третій сектор: Об’єднання українців Польщі написало листа, звертаючи увагу на «ксенофобію в ефірі», до Державної ради радіомовлення і телебачення та уповноваженої уряду з питань рівного трактування. Голова польської Ради етики ЗМІ Ришард Банькович погоджується, що ці твердження не носили гумористичного характеру:
– Обоє авторів згаданої радіопрограми вже неодноразово були предметом розгляду скарг до нашої Ради – головним чином через расизм і ксенофобію, яку розповсюджують у своїй передачі. Вони часто захищаються тим, мовляв, їхня програма – сатирична, а отже не можна її сприймати серйозно. Проте в одній зі справ ми дали досить чітку заяву, підкреслюючи, що журналісти перейшли всі межі, – каже він.
Лист Об’єднання українців у Польщі в справі ксенофобії в ефірі радіо «Eska ROCK»
Українська служба Польського радіо попросила керівництво радіо «Eska ROCK» про свою думку щодо програми – і в листі до редакції президент правління Боґуслав Потонєц повторив учергове обґрунтування, що передача носить сатиричний характер і «не віддзеркалює безпосередньо погляду авторів». За словами директора станції, «метою ведучих не була образа й приниження жінок з України, навпаки – критика несправедливих стереотипів українців, які функціонують у невеликій частині польського суспільства». З цим не погоджується юрист Адам Сауер:
– Вони перейшли не тільки межу доброго смаку й почуття гумору: за цією межею вже починається ксенофобія. Питання в тому, що значення мають не лише наміри журналістів, але й почуття слухачів. Я щойно проглянув спеціальну сторінку у соціальній мережі Facebook, що повстала внаслідок цього інциденту: були один-два заклики, мовляв, спокійно, це лише сатира. Проте інші 250 людей говорили про приниження людини за національністю, – зазначає юрист.
Сторінка-протест в соціальній мережі за кілька днів зібрала кілька тисяч прихильників. А Адам Сауер від імені Фонду польсько-української співпраці «PAUCI», Об’єднання українців у Польщі, кількох інших організацій та приватних громадян подав позов до прокуратури.
Голова фонду польсько-української співпраці PAUCI Ян Пєкло
– Дуже важливо не обмежитися емоційним висловлюванням у соцмережах та активністю громадських організацій, – наголошує голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима. – Варто «примусити» установи, які створені для моніторингу такої ситуації. Вони представляють звіти європейським органам: а маємо доказ того, що проблема є. Спосіб представлення в ефірі образу українців, на думку нашої організації, бажає кращого, – каже він.
Відреагував на слова журналістів й офіційний Київ. 22 червня МЗС вислав ноту, у якому став вимагати вибачень від редакторів Воєвудського та Фіґурського, їхні слова розкритикувало й польське зовнішньополітичне відомство. Наступного дня Фіґурський в ефірі своєї програми сказав, що «зовсім не хотів образити український народ».
Такі «перепросини» прозвучали польською, англійською, російською і французькою мовами на фоні гімну України. Тобто усе було так само закамуфльовано, як і в попередній «українській» радіопередачі.
Петро Тима
– Така витончена «іронія» може мати місце в клубі, куди люди приходять і знають, чого очікують, – каже Петро Тима. – А це є ефір! Слухають люди, які зрозуміють метафорику, але інші сприймуть це прямим текстом: мовляв, можу вигнати українку: а може так і треба? Редактори так говорили на радіо. Мусимо розуміти, яка може бути не лише позитивна роль мас-медіа у руйнуванні стереотипів: часом не кожен слухач зрозуміє, – наголошує Петро Тима. А голова польсько-української фундації «PAUCI» Ян Пєкло підкреслює:
– Нема в Польщі загальної тенденції, мовляв, на українців дивляться з ворожістю, як на когось, хто знаходиться на нижчому соціальному щаблі, ніж інші. Подібні висловлювання навпаки, суперечать загальній картині, і на жаль, зміцнюють стереотипи й в Україні, де частина суспільства може подумати, що поляки вважають себе кращими за українців. Це неправда, бо поляки самі є нацією іммігрантів, і тому з повагою ставляться до іммігрантів у своїй державі. Проблема не в Польщі, а у двох авторах радіопрограми, – каже він.
І хоч така поведінка журналістів може служити тільки задля привернення уваги до власної програми і збільшення аудиторії, Адам Сауер зазначає:
– Напевне скандал допомагає кожному ЗМІ, проте є й інша сторона медалі. Згадана радіостанція отримала покарання від Ради етики ЗМІ в розмірі 50 тисяч злотих (12 тис. євро). Теж не треба забувати, що є рекламодавці, а вони навряд чи схочуть себе пов’язувати з радіостанцією, які розповсюджує ксенофобію, – говорить юрист.
Олена, варшавська українка
– Покарання повинно бути таке, щоб ведучі відчули, що то не жарти, – завершує Олена. – І перш за все штраф має бути накладений на саму радіостанцію, – наголошує.
І насамкінець – парадоксально про позитивне: ця справа, що досить швидко набула розголосу в Польщі й Україні, може підштовхнути до широкої дискусії про місце й ставлення до українських мігрантів у Польщі – наголошують усі мої співрозмовники.
Ігор Ісаєв