Logo Polskiego Radia
Print

20 хвилин щодня для книжки

PR dla Zagranicy
Jana Stepniewicz 10.06.2019 17:00
  • 20190610_czytanie dzieciom.mp3
Про користь читання дітям говорить психологиня Бянка-Беата Которо
pixabay.com/Public Domain CC0

Про користь і приємність читання дітям розмовляємо з гостею Польського радіо - психологинею, психотрепаветкою Бянкою-Беатою Которо.

Чому читання дітям є важливим?

- По-перше, читання зміцнює зв’язок батьків з дитиною. Якщо батьки читають дитині, вони проводять з нею час тут і тепер, вони на сто відсотків включені в цю взаємодію – адже дивляться на текст, читають його, часом – інтерпретують голосом. Дитина, зі свого боку, бачить, що батько чи мати зосереджені, що їх не відволікає телефон, прання або прибирання. Це перша важлива роль читання. Друга, не менше важлива – читання дітям розвиває їхній мозок, уяву, збагачує лексичний запас. Те, що діти не завжди повторюють ці слова, які ми прочитаємо, це справа нормальна, і не потрібно хвилюватися – до шкільного віку діти мають так звану пасивну пам’ять, тобто кожного дня вони засвоюють кільканадцять слів і включають їх до свого пасивного словника. Потім батькам здається, що ці слова зненацька з’являються вже в активному словнику дитини, наче зайченята в капелюсі фокусника. Натомість, щоби ці слова з’явилися, повинен бути фундамент. Власне цей фундамент будується на читанні книжок. Часто батьки мені кажуть – у нас повні полиці книжок, але дитина хоче, щоби двадцять-п’ятдесят-двісті разів читати одну книжку. Дорогі батьки, нічого дивного в цьому немає, діти дошкільного віку люблять те, що добре знають.


Я би хотіла повернутися до цих кільканадцяти слів щодня.. Стількома поповнюється лексичний запас дитини, так?

- Так, щодня діти засвоюють до свого пасивного словника кільканадцять слів. Батьки мені кажуть: ми читаємо книжку, у дитячому садочку дитина вчить віршики... а потім виявляється, що вона не може цього повторити. На ці скарги я відповідаю: Стоп! Навіть якщо дитина одразу не повторює почутих слів, то вони в її мозку накопичуються. А потім переходять до активного словника. Цей перехід з одного словника до іншого може відбуватися швидко і довго, все залежить від дитини. Є діти, в яких реконструктивна пам’ять працює швидко і вони практично одразу повторюють слова, які ми прочитали. А деяким дітям потрібен на це час. Інше запитання, яке чую від батьків – які книжки читати? Деякі батьки хочуть читати тільки «мудрі» книжки, з мораллю, освітні і так далі... Я відповідаю – так, але не перебільшуймо! Щоби світ книжки став для дитини привабливим, фантастичним і бажаним, читаймо дітям теж легенькі, веселі і приємні книжечки, які мають розважальний, а не повчальний, характер.

Я прочитала, що рекомендується читати дітям щодня по 20 хвилин. З чого випливає цей час? Чому саме двадцять хвилин?

- Це, передусім, пояснюється тим, що після 15 хвилин наш мозок входить на інші рейки засвоєння інформації. Причому і наш мозок, і мозок дитини... Йдеться про те, щоби зберегти зосередженість. Звісно, є діти, котрі люблять слухати книжки навіть півтори години, але таких – меншість. Я би радила ці двадцять хвилин поділити по п’ять хвилин читання і потім – п’ятихвилина перерва, і потім знову 5 хвилин сесії читання.

Що робити, коли дитина втрачає інтерес до книжки? Коли бачимо, що дитина починає чимось гратися і не проявляє зацікавлення слуханням, тоді що робити? Читати далі? Зробити перерву?

- Батьки мають стосовно своїх дітей такі сподівання, чи навіть очікування, що коли ми читаємо книжку, то вони повинні сидіти майже нерухомо, тихо і з відкритим ротом слухати.... І тоді в нашому розумінні, вони нас слухають... Ні! Діти можуть почати щось роздивлятися на стіні, накручувати волоссячко на пальчик... Батьків це дратує і вони тоді наказують «будь уважний!», «не відволікайся!». А ці заклики, насправді, мають зворотній ефект і розпорошують увагу дитини. Що можна зробити? Я пропоную своїм пацієнтам мати теж фізичний контакт зі своєю дитиною під час читання – тримайте дітей за ручку. Дитина повинна відчувати вашу присутність і близькість.


Ми говоримо про читання книжок в такому технічному, можна сказати, контексті. Тобто як зосередити увагу дитини, скільки часу треба читати тощо. Натомість наведу результати останніх соцопитувань у Польщі - половина поляків упродовж року не прочитала жодної книжки. Люди не купують книжок собі, тож дітям – і поготів. Замість книжки батьки купують дітям планшети, смартфони, електроніку... Книжки? Ах, це старомодно... Як переконати таких батьків?

- Можу сказати так – надія помирає остання, і я маю надію на те, що вдасться переконати цих батьків до купування і читання книжок. Передусім, необхідно голосно говорити, наголошувати на тому, наскільки важливим є читання, контакт з книжкою. Адже є дослідження, які це підтверджують, що контакт з друкованим словом допомагає у розвитку мозку і дитини, і дорослої людини. Так само нас розвиває писання від руки. У польських школах ідуть буквально війни з батьками, котрі вважають, що вистачить, аби діти навчилися писати на комп’ютері. «Навіщо дітям вміння писати від руки? Адже всі тепер пишуть на клавіатурі?», - вони обурюються і вказують як приклад країни, де в школах вже немає такого предмету як каліграфія. Маю надію, що Польща не буде йти в цьому напрямку. Я дуже часто наголошую у розмовах з батьками і хочу ще раз підкреслити – писання розвиває наш мозок, нашу уяву. А ми - я маю на увазі батьки - хочемо, щоби наші діти були творчі, щоби вони були винахідливі, щоби вони вміли спілкуватися з іншими людьми, щоби були соціальними істотами. Щоби наші бажання стали дійсністю, слід дати дітям базу. Базою є літери.

Запрошую послухати звуковий файл передачі

Jedynka/Яна Стемпнєвич

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти