Logo Polskiego Radia
Print

Здоровий бруд

PR dla Zagranicy
Anton Marchynskyi 27.06.2018 16:42
  • higiena.mp3
Яку небезпеку несе із собою надмірна стерильність та як знати міру у збереженні рівня бруду в нашому житті?
pxhere.com, CC0 Public Domain

Яку небезпеку несе із собою надмірна стерильність та як знати міру у збереженні рівня бруду в нашому житті? Які, також, препарати для збереження гігієни можна застосовувати, аби вони не шкодили нашому здоров’ю? Про все це ми поговоримо із нашою гостею Жанетою Ґельц, головною редакторкою журналу «Hipoalergiczni».

- З дитинства ми чуємо про те, що бруд є чимось цілковито поганим. Батьки, вчителі навчають нас мити руки перед кожною стравою і не їсти того, що впало на землю. Чи ви хочете здійснити якусь революцію у нашому підході щодо цього?

- Я гадаю, що авторитетом у цій галузі є невролог і педіатр Майя Шитріт-Кляйн, яка написала книжку «Здоровий бруд». І я гадаю, що ті, хто має які б то не було сумніви щодо цього, обов’язково повинні її прочитати. Натомість, з неї випливає, що у міру того, як ми очищуємо своє життя, скажімо, від бактерій, патогенів, можемо тут сказати про паразитів, грибки тощо, ми позбавляємо свою імунну систему такої собі школи. Вона не має полігону, на якому може чогось навчитися. Отже, якщо дитина з’їдає яблуко із якоюсь бактерією, то відразу має пронос. Ось і є результат нашої надмірної чистоплотності.

- Самі такі слова, як патогени, бактерії, грибки вже дають нам сигнал, що це щось погане. Цього необхідно уникати, адже воно спричиняє хвороби, погіршує наше здоров’я…

- З тим лише, що ми ніколи не були на Землі самі. Отже, такі назви справді не викликають жодних приємних асоціацій та гарних спогадів. Але це бактерії мільярди років існують на планеті і всі ми від них походимо. Ми, люди, є значно більш розвинутою кишкою, ніж дощові черв’яки. Але насправді якщо наші кишки не взаємодіятимуть з різноманітними бактеріями, з якими ми мали справу протягом тисяч років, то ми самі себе позбавляємо здоров’я.

- Якби ми подивилися на свою шкіру під мікроскопом або якби мали можливість зазирнути до власного організму, то виявилось би, що мікроорганізмів, які ми щоденно носимо із собою, мільйони.

- Так, але це мікроорганізми, котрі весь час справді «ходять» по нас. Якби ми подивилися через мікроскоп, то нами весь час щось повзає і переміщається. Так насправді є. Ці мікроорганізми, знаходячи собі поживу на нашій шкірі, наводять на ній порядок. Тобто, наприклад, у нашому домі є такі павукоподібні, як пилові кліщі або павуки, котрі, в свою чергу, поїдають таких кліщів. І це певного роду екосистема, що постійно функціонувала, доки ми не почали виливати дуже великої кількості хімічних засобів, аби забезпечити собі вдома досконалу чистоту.

- А отже, чому ми так часто потрапляємо у пастку гігієни і через це втрати здоров’я? Зокрема, якщо йдеться про різного роду алергії.

- Гадаю, що це два різні питання, які ми могли б розвинути. По-перше, це втрата зв’язку зі знанням наших бабць. Тобто за останні 20-30 років розвиток нашого знання забезпечувався телебаченням і все те, що можна назвати сучасними мас-медіа, котрі керуються фірмами, що мають на комунікацію з нами відповідні бюджети. Тобто, звідси всі ті товари, що ми купуємо без потреби, піддаючись рекламі, що ми вичистимо свій дім до блиску а тарілки стануть стерильними. Ще декілька років, і ми все будемо чистити хлором. Наші мами, бабці дуже добре собі радили декілька десятиліть тому і не мали всіх тих хвороб, котрі насправді нас сьогодні пожирають.

- Але вони застосовували інші методи, як, наприклад, виварювання білизни, що також є способом стерилізації.

- Так, це правда. Власне, у травні я була на такій алергологічній конференції, на котрій мені дуже добре вдалося зрозуміти цю різницю. Там був пан професор Цезари Палчинський з Лудзі, який саме казав, що набагато безпечнішим для людини, її здоров’я є використання таких процесів, як підігрів, кип’ятіння, охолодження і замороження, тобто термічної обробки, аніж введення хімічних субстанцій, чужих як для нашого організму, так і для супутніх мікроорганізмів. А результат такий, що ми виливаємо гектолітри господарчої хімії до ґрунтових вод, що потім потрапляють до криниць і водосховищ. А з них це ми беремо воду для якогось виробництва або для вирощення рослин – фруктів і овочів, які ми відтак поїдаїмо. Таким чином ми знищуємо не лише ті мікроорганізми, що існують у ґрунті, але також і в нашому організмі. Тому гармонії, що існувала ще сто років тому, вже немає.

- А йдеться також і про хімічні сполуки, які ми вдихаємо, коли, наприклад, прибираємо вдома, використовуючи різноманітні засоби на основі хлору.

- Так, тоді з’являються симптоми опіку. Дихання стає дуже тяжким і болісним. Слизова оболонка в нашій дихальній системі подразнюється. Хлор – це одна з найбільш небезпечних субстанцій, тому з ним треба бути дуже обережним. Однак, наші бабці мали рацію, коли застосовували очищену соду і оцет один до одного з водою. А цього цілковито вистачить аби очистити раковину, якісь рівні поверхні. А всіх інших господарчих засобів насправді не треба купувати, хіба що це якісь екологічні субстанції рослинного походження.

- А таких засобів є чимало, крім очищеної соди, про яку ви згадали…

- Це також, наприклад, лимон. Можна собі зробити свій власний препарат для збереження чистоти. Лимон має чудові властивості для чищення, а на додаток приємний запах. Отже, відчуття чистоти, про яке нам розповідають у телевізійній рекламі, з’являється у нас без зайвих витрат.

- Чим надмір хімії загрожує нашому організму?

- Багатьма різноманітними захворюваннями, починаючи з ракових пухлин, які можуть у нас з’явитися унаслідок вдихання формальдегіду, що не має запаху. А такий формальдегід є, наприклад, у деревоволокнистих плитах, штучних килимових покриттях, стінній фарбі тощо. Ми не усвідомлюємо, які прийоми застосовуються виробниками. Формальдегід – це складник формаліну, тобто консерванту для трупів, що можуть зберігатися сто років у тій самій рідині, і нічого з ними не станеться, ніщо в них не заведеться. Отже, ми можемо собі уявити наскільки шкідлива така субстанція, що, звісно, є дуже дешевою, ефективною та небезпечною. А це лише один з багатьох прикладів.

PR4/А.М.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти