Освітній фонд «Перспективи» опублікував рейтинг найкращих вищих навчальних установ Польщі в 2016 році. Перше місце посів Варшавський університет. Друге місце зайняв Яґєллонський університет у Кракові. Третю сходинку - Університет імені Адама Міцкевича у Познані. Натомість, найкращим непублічним університетом країни визнано Академію імені Лєона Козьмінського у Варшаві.
Рейтинг, уже всімнадцяте, підготував освітній фонд «Перспективи» під наглядом Капітули, під проводом професора Міхала Кляйбера, який в ефірі Польського радіо прокоментує ці результати. Як ми вже згадали, перше місце посів Варшавський університет, який отримав 100 відсотків у рейтинговому показнику. Пане професоре, чи це означає, що ця навчальна установа – ідеальна?
Міхал Кляйбер: З усією повагою до цієї установи, я кажу про це також як її випускник, польським вузам до ідеалу ще трошки бракує. Але, завдянням рейтингу є показати, чи ми наближаємося до цього ідеалу, і скільки роботи ще попереду. Що таке ідеальна навчальна установа? Які риси повинна мати? Безумовно, повинна мати дуже добрий викладацький склад, видатних учених. Повинна пропонувати своїм студентам відмінні умови навчання. Повинна бути престижною, як у колі працедавців, що дуже важливо, так і в академічному середовищі, а також мати міжнародний характер. Безспірно, інтернаціоналізація вищої освіти в Польщі – надзвичайно важливе завдання. Ми робимо прогрес, але нам все ще далеко до ідеалу. Нарешті, така ідеальна навчальна установа має бути інноваційною, як в плані навчання, так і контактах з економікою. Інноваційність – це подані патенти, стартапи, ґранти, коротко кажучи, існує ціла низка елементів, які складаються на досконалу навчальну установу. І їх ми беремо до уваги опрацьовуючи наш рейтинг.
І в цій класифікації Варшавський університет отримав сто відсотків. Ця установа лідирує у вашому рейтингу вже кілька років.
Міхал Кляйбер: Правило таке, що переможець отримує саме сто пунктів, тому, аби відносно менше отримували чергові навчальні установи. У нас є деяка проблема, тому, що в Польщі маємо два чудові університети: Яґєллонський і Варшавський, вони дуже гостро конкурують один з одним, різниці між ними невеликі. Раз перемагає один. Іншим разом другий. Це, природно, викликає доволі великі емоції. Насправді, можна сказати, що вони йдуть піл-о-пліч.
І дійсно, Варшавський Університет отримав – 100 відсотків, Яґєллонський – 98,2 відсотка, на третьому місці: Університет імені Адама Міцкєвича у Познані з результатом 82 відсотки.
Міхал Кляйбер: Саме, це і є реальна ситуація. Перші два університети, безумовно найкращі, враховуючи різні показники, випереджають інші навчальні установи. В одному показнику лідирує один університет, в іншому – другий. Ще недавно перше місце в нашому рейтингу належало Яґєллонському університетові. Треба сказати, що Університет імені Адама Міцкєвича у Познані – це теж дуже добра установа. Необхідно пам’ятати, що в Польщі, в сфері вищої освіти, існує дуже неоднорідна ситуація. У нас в державі більше 400-т навчальних установ, доволі велика частина із них, з різних причин – відносно слабка. Втім, ситуація змінюється на кориснішу, бо назагал навчальні установи намагаються поліпшувати свої показники, ті, які не витримують конкуренції – зникають. Але, фактично, рейтинг дуже важливий, оскільки в нього дві мети. Перша: створити майбутнім студентам можливість правильного вибору. Абітурєнти, тобто випускники середніх шкіл, дуже уважно відстежують рейтинги, і приймаючи рішення беруть до уваги позиції даних установ. Друга справа, важлива для освітніх закладів, усвідомити, що належить до їхніх переваг, а над чим мають попрацювати. Нині в світі, рейтинги є дуже популярними, і це стосується не лише освіти. Натомість, що стосується рейтингу освітнього фонду «Перспективи», його визнають скрізь, і в світі ставляться до нього з повагою.
Якщо прослідкуємо за першою десяткою державних навчальних установ, побачимо цікаву закономірність: є Варшава, Краків, Вроцлав, Ґданськ, коротко кажучи, якщо вчитися у державному закладі треба вибирати велике місто.
Міхал Кляйбер: Сила традиційних, великих академічних осередків, дуже велика. Тут нічого приховувати. Щоправда, існує кілька добрих навчальних установ у менших містах, проте, фактично, суперничати з Варшавою, Краковом чи Познанем – важко. Я однак, хочу відзначити, що серед 50-ти найкращих публічних навчальних установ, уперше появилися чотири приватні установи. На мій погляд, це добрий сигнал, бо незалежно від слушної критики, що багато приватних шкіл не виправдовує сподівань, коли говорити про якість навчання, то маємо теж такі, які дуже дбають про рівень.
У рейтингу є також цікаві вирізнення, наприклад, для лідера інтернаціоналізації. Таким званням відзначено Академію імені Лєона Козьмінського у Варшаві.
Міхал Кляйбер: У нас, все ще, доволі слабка позиція в категорії інтернаціоналізації. А йдеться про відсоток закордонних студентів та викладачів. Треба сказати, що ситуація поліпшується, оскільки перед входом Польщі до ЄС і з цим питанням було дуже кепсько. У нас відсоток закордонних студентів був нижчим від 1 процента. Такі параметри викликали сором. Тепер ми переступили межу 2 відсотків, і це вже стає пристойним результатом. Тут уточню, що на ці два відсотки закордонних студентів складаються в основному студенти з-за нашого східного кордону. Це корисно і важливо, хоч ми, звичайно, хотіли б теж збільшити кількість студентів із Заходу. І над цим елементом нам треба попрацювати.
Беручи до уваги політику і близьке сусідство, не повинна дивувати велика кількість студентів з-за східного кордону.
Міхал Кляйбер: Так, звичайно, у нас в основному є студенти з України та Білорусі, а також Казахстану. І такий студент, як правило, після повернення до своєї країни, стає амбасадором Польщі. Це надзвичайно важлива справа.
А чому студенти із Західної Європи приїжджають на навчання до Польщі рідше?
Міхал Кляйбер: Тут є кілька причин. Перша справа така, що у світових рейтингах, польські навчальні установи не займають надто високих позицій. Це, якоюсь мірою, напевно їх стримує. Втім, треба сказати, що світові рейтинги не дуже-то пристосовані до польської ситуації. Очевидно, я не посмію сказати, що в нас найкращі навчальні установи, які можуть конкурувати з найкращими в світі. Ні, так не є. У найвідомішому в світі Шанхайському рейтингу, польські університети: Варшавський та Яґєллонський університети знаходяться щойно в четвертій сотні навчальних установ світі. Це засоромлює, але основна причина не в низькому рівні наших університетів, ні, тут ми увійшли б до першої сотні. Наша проблема в моделі навчання, тобто є політехніки, є медичні навальні заклади, сільськогосподарські, економічні, і так далі. Тим часом, цей Шанхайський рейтинг бере до уваги величину установи, чим більша, тим сильніша. А отже, якщо б об’єднати всі варшавські навчальні установи – наша позиція в цьому світовому рейтингу була б дуже-дуже високою. Я вважаю, щ нам треба консолідувати наші установи, і що систему треба було б змінити.
Гостем Польського радіо був колишній міністр науки та колишній голова Польської академії наук, професор Міхал Кляйбер.
PR24/Л.І.