Сьогодні в Польщі Святвечір — день, що передує Різдву. Попри те, що цей день у польській традиції — один з найурочистіших і найбільш зворушливих у році, він не є вихідним.
1. Польська назва Святвечора — «Віґілія» — походить від латинського слова «vigilare», тобто: чувати, стоячи на сторожі, бути готовим.
2. Різдвяний Святвечір для поляків, як і для українців, починається від першої зірки на небі. Це символічна згадка про Вифлеємську зірку, що сповістила про народження Ісуса, яку, згідно з Біблією, побачили троє царів.
3. Вечеря починається від читання Євангелія від Луки і спільної молитви. Найважливішою точкою вечері є звичай ділитися облаткою — це знак гармонії та примирення. У той же час члени родини бажають один одному всього найкращого. За традицією, на столі залишається одна тарілка для неочікуваного гостя. Це — євангельський символ, він нагадує про те, Марія і Йосиф не знайшли притулку. Під білою скатертиною повинно теж бути сіно, що символізує бідність, у якій народився Христос.
4. Святвечір — це час посту. Хоча, відповідно до нових правил Римсько-католицької церкви, піст необов’язковий, але рекомендований згідно з традицією. Коли Святвечір Різдва припадає на п’ятницю, піст необхідний.
5. Різдвяних страв має бути дванадцять — за числом апостолів і місяців у році. Ці страви спеціально готуються і мають біти пісними. Як наказує звичай, треба спробувати кожну з них, щоб наступний рік був успішним.
6. Важливим супроводом Святвечора є виконання колядок. Поляки розпаковують теж подарунки під ялинкою, які в різних регіонах Польщі приносить святий Миколай, зірка або ангел.
7. Опівночі віряни йдуть на спеціальну месу — «пастерку». Ця служба звершується в пам’ять чекання на пастирів, які йшли до Вифлеєма.
8. Хоча 24 грудня — це робочий день, більшість фірм закінчує роботу раніше.
9. Свято Різдва для релігійних людей у Польщі вважається найважливішим днем у році, у багатьох країнах воно має таке ж значення. Найбільш подібні до польських традицій Святвечора є в Литві, Чехії та Словаччини.
10. Звичай ділитися облаткою поза межами Польщі та Литви — невідомий.
Ігор Ісаєв