19 серпня відзначаємо Всесвітній день гуманітарної допомоги, встановлений Організацією об’єднаних націй. Допомоги потребують люди в усьому світі. Причина - збройні конфлікти, стихійні лиха, а також бідність. Метою Всесвітнього дня гуманітарної допомоги є пам’ять про тих, хто віддав своє життя задля інших. З гуманітарними катастрофами маємо справу щодня. Гуманітарна катастрофа - це ескалація кризи на етнічному тлі в Південному Судані, ситуація в секторі Газа, голод, від якого потерпає дедалі більше людей у світі. Це і зокрема драматична ситуація в Україні, де внаслідок російської агресії, з квітня 2014 року, загинуло більше півтори тисячі осіб, а майже чотири з половиною тисячі отримали поранення. Понад 330 тисяч осіб змушені були покинути свої домівки.
У Польщі, серед інших організацій, з 1992 року діє також Польська гуманітарна акція, яка організовує допомогу тим, хто в потребі. Від початку свого існування працівники і волонтери цієї організації надали допомогу потребуючим у більше 40 країнах світу.
Нині з приводу збройних конфліктів потрепає близько 51 мільйона людей у світі. Цивільних жертв війни дедалі більше, позаяк протягом років змінюється характер збройних дій. Координаторка невідкладної допомоги з Польської гуманітарної акції Домініка Арсенюк наголошує, що зараз в усьому світі число потерпілих більше, ніж будь-коли.
«Наш найбільший заклик з нагоди Всесвітнього дня гуманітарної допомоги – це заклик про допомогу жертвам збройних конфліктів у світі серед цивільного населення. Нині триває багато конфліктів, останніми роками дедалі більше, і коли ми глянемо в минуле побачимо, що колись жертви серед цивільного населення становили відсоток усіх воєнних жертв. Наприклад у період ІІ світової війни – це було приблизно 50%, тим часом останніми роками – це вже 90%, тобто найбільше потерпають прості люди, які не мають до діла з конфліктом, і принаймні половина із них – це діти» - підкреслює Домініка Арсенюк .
І на жаль прикладів далеко шукати не треба. У понеділок під Луганськом терористи обстріляли колону біженців.
Найбільшою проблемою є забезпечення безпеки та доступу до допомоги для всіх, хто постраждав - звертає увагу Єжи Заборовський з Польського Червоного Хреста:
«На даний час ми спостерігаємо за великою кількістю гуманітарних криз, що пов’язані зі збройними конфліктами. Це й Україна, і дуже драматична ситуація в Іраку, в секторі Газа, і найскладніше – це запевнити аполітичність та безсторонність гуманітарної допомоги, і безпечний доступ до цієї допомоги всім тим, хто її потребує та працівникам, і волонтерам Червоного Хреста».
А отже, надання допомоги жертвам збройних конфліктів є більш небезпечним, ніж надання допомоги постраждалим від стихійного лиха. Що важливо, гуманітарна допомога ніяким чином не повинна бути пов’язана з військовою діяльністю. Допомога, яку постачає сторона конфлікту викликає серйозні сумніви, а так є у випадку російської ініціятиви щодо відправлення в Україну гуманітарного білого конвою – наголошує Домініка Арсенюк з Польської гуманітарної акції:
«Гуманітарна допомога регулюється низкою кількох основних принципів, один із них – це принцип нейтралітету, тому найкраще, щоб постачання будь-якої гуманітарної допомоги відбувалося за посередництвом організацій, що спеціалізуються в питанні гуманітарної допомоги. У випадку Росії, яка фінансує таку допомогу Україні, не було ніяких узгоджень, наприклад з Червоним Хрестом. Насправді ми не знаємо, що знаходиться в отих вантажівках, отже, на даний момент, важко це назвати гуманітарною допомогою. Нині не практикується воєнізованих колон».
Голова Польської гуманітарної акції Яніна Охойська звертає увагу на те, що організатори білої колони припустилися багатьох помилок пов'язаних з принципами гуманітарної допомоги:
«У принципі, нині, таких конвоїв з допомогою вже ніхто не возить. Транспорт води і борошна на такій відстані, збільшує ціну цих продуктів у декілька разів. Ці продукти в Україні доступні, а отже їх слід було придбати там. Мене здивувало теж і те, що так насправді немає організатора цієї гуманітарної допомоги, здивував і статус цих машин, які возять повіря – це занадто дорого. Для мене цей конвой – це радше медійна подія, яка має показати, що росіяни такі чудові для українців. Це ніяк не є справжня допомога» - наголошує Охойська.
Що цікаво, Росія, а точніше Радянський Союз, випробував варіант з гуманітарним конвоєм проти Польщі. У 1991 році, саме під прикриттям гуманіторної допомоги, Радянський Союз пробував провести подібну операцію – наголошує публіцист порталів «polityce» та «wsieci» , експерт з міжнародних питань Ґжеґож Костжева-Зорбас:
«Радянський Союз хотів відправити військовий конвой з Німеччини через територію Польщі, конкретно в Україну. Це був військовий конвой замаскований як гуманітарний конвой. Метою було розмити справжній образ ситуації. У цей час Польща вела переговори з Радянським Союзом, щоб позбутися зі своєї території радянської армії, а оскільки Союз не хотів вивести з Польщі своїх солдатів, Польща заявила, що евакуаційний транзит радянських військ зі Східної Німеччини неможливий. Радянський Союз намагався зламати блокаду Польщі, саме з допомогою військового конвою замаскованого під гуманітарний. Конвой – це було 200 військових вантажних машин, отже майже так само, як нині в Україні».
Тоді Польща конвою не впустила і виграла. Нині, як наголошує експерт, історія повторюється, а отже висновок для України і її друзів – один:
«Треба робити своє, не дозволити себе залякувати, не піддаватися шантажу, не боятися пропагандної бурі, яку нині чинить Росія, а колись чинив Радянський Союз. Треба твердо сказати: ні, військового конвою замаскованого, як гуманітарний ми не впустимо. Рішуча позиція Польщі привела до того, що Радянський Союз відмовився від операції. А конвой зник в небутті» - підкреслює Зорбас.
Стандартом сучасної гуманітарної допомоги є не конвої з продуктами, які можна придбати на місці, а передання фінансових ресурсів якомога найближче цього місця, де маємо справу з кризою.
Лідія Іванюх