Про смисл проекту, який стосується усунення з назв вулиць, мостів, майданів та інших об’єктів символів тоталітарних режимів, запитуємо одного з ініціаторів закону, заступника голови сенатської Комісії прав людини, правопорядку і петицій, сенатора Яна Рулєвського.
Ян Рулєвський: Це ініціатива не Сенату, а ґміни Ястшембє-Здруй, де, безперечно, такі назви ще існують. Ястшембє-Здруй є новим містом і в минулий період там охоче надавали назви різних символів, постатей та подій, пов’язаних з комуністичною системою. Отож, ця ґміна подала петицію, а ми її розглянули. І, оскільки така форма документа, як правило, формально недопрацьована, ми її вдосконалюємо.
Чому, стільки років від падіння комуністичної системи, закон про зміну назв ще потрібний?
Ян Рулєвський: Власне, він не є необхідним, але існують дві опінії. Наприклад, у Сенаті триває виставка, присвячена виселеним на Сибір полякам, там зображені їхні кати, вбивці, люди, наближені до ідеології комунізму. З другого боку – їхні родини, можливо – також засланці, яким вдалося повернутися. Для них назви з комуністичного періоду можуть бути образливими. Тому й виникають конфлікти. А також ми не хочемо бути апологетами людей, які нічим не заслужилися, були тільки звичайними функціонерами поганої держави.
Чи можна самоврядуванням, мешканцям міст, наказати згори, який шлях вони повинні обрати? І що буде, якщо вони захочуть зберегти деякі назви з минулого?
Ян Рулєвський: Справді, у самоврядуваннях, містах, іноді йде безпідставна дискусія. Трапляються невідповідні аргументи, неправдиві уявлення, злосливість. Ми хочемо цим законом допомогти, бо ж надалі про назви будуть вирішувати там на місці. Але розшириться право воєводи дисциплінувати – досі таких повноважень у нього не було. Наші поправки мають спростити процес зміни назви і зробити його дешевшим. Наприклад, коли змінюється назва вулиці, громадянам це обходиться у 200 злотих (понад 40 євро), їм же треба міняти документи – так було у випадку міста Бидґощ. Якщо ж вони займаються економічною діяльністю, то 300 злотих (понад 70 євро), не враховуючи часу й зусиль. А ще ж є витрати управління, яке повинно розмістити на вулицях таблички з новими назвами, змінити геодезичні карти, різні реєстри.
Мабуть, схвалення такого закону буде особливо важливим для вас – одного з лідерів легендарної уже профспілки «Солідарність», яка на початку 80-их років боролася за свободу в Польщі?
Ян Рулєвський: Звичайно, зрештою, про таку потребу мовиться при нагоді різних зустрічей. А по-друге – протягом цього часу наша трагічна історія відкрила нові постаті. Але для багатьох героїв, які з’явилися, на наших вулицях немає місця, бо його займають ті, хто на це не заслуговує.
Чи сенатори підтримають законопроект про зміну назв вулиць та інших об’єктів?
Ян Рулєвський: Я буду їх у цьому переконувати. Думаю, у лавах Громадянської платформи така готовність є, тільки треба, щоб цей процес проходив справно. Слід додати, що в одній з моїх поправок є пропозиція вберегти мешканців від клопотів з приводу зміни назви вулиці, де вони живуть. Зрештою, цих вулиць не так уже й багато. Отож, зміни відбудуться у момент, коли в Польщі зникне обов’язок громадян прописуватися в місці проживання. Відповідно, у внутрішніх паспортах не буде рубрики, в якій записано цю адресу. Це відбудеться у 2016 році.
Н.Б./PRdZ