У четвер в Братиславі розпочинається сьомий форум GLOBSEC, присвячений проблемам світової безпеки. Його вже назвали останньою репетицією перед щорічним самітом країн НАТО, який відбудеться у травні в Чікаго. На форумі у Словаччині збираються переважно політики та експерти з країн Центрально-Східної Європи, проте не бракує й представників інших країн-членів НАТО та їх сусідів. Поряд з дискусіями на тему ситуації в Афганістані та стосунків між Європою та США запланована панель присвячена Україні, промовисто названа «Україна між та з Європейським Союзом та Росією». Про те, чого європейці очікують від Києва після парафування Угоди про Асоціацію у переддень форуму нам розповів Кшиштоф Нєчипор, головний редактор порталу Eastbook.eu, присвяченого країнам Східного партнерства.
- Парафування Угоди про Асоціацію Україна–ЄС є тільки процедуральним актом і символізує закінчення певного етапу переговорів, натомість не є актом політичним. До набуття Угодою чинності ще дуже далека дорога. В Україні ж, мені здається, поняття парафування і підписання часто плутають. Українська влада зробила з парафування медіальну подію, яку використовує для свого піару. Тоді як Європейська Комісія 30 березня навіть не скликала прес-конференцію, що означає, що Європа не хоче перебільшувати значення цієї справи та надавати карт-бланш українській владі.
Україну у Братиславі представлятимуть заступник міністра закордонних справ Павло Клімкін та відомий громадський діяч Олег Рибачук, голова Адміністрації президента за часів Віктора Ющенка. Збирався приїхати також Віталій Кличко. У зв’язку з цим постає питання – якою буде роль українських опозиціонерів у контактах з Європою після парафування Угоди?
- У демократичних країнах опозиція існує для перевірки влади. Тому те, що ЄС запрошує на форуми представників української опозиції, є нормальною західною практикою. Мені дуже імпонує, що Юлія Тимошенко, як лідерка опозиції, закликає не пов’язувати її ситуацію з долею Угоди про Асоціацію. На мою думку, опозиція не має вимагати від Брюсселя ізоляції України через деякі кроки Януковича. ЄС же зі своєї сторони має продовжувати переговори, постійно нагадуючи Україні про важливість дотримання демократичних стандартів та прав людини.
Експерт вважає, що протягом найближчих місяців ЄС не зробить на «українському фронті» жодних радикальних кроків, займаючи позицію спостерігача. Все для того, аби перевірити українську владу в декількох ключових моментах.
- Основною справою є вибори до українського парламенту, які відбудуться 28 жовтня. Вони стануть тестом на те, наскільки Україна відповідає критеріям демократії, яких суворо дотримується ЄС. Деякі українські політики говорять, що переговори стосовно Угоди про Асоціацію продовжаться найближчим часом, однак я прогнозую, що наступний етап розпочнеться щойно восени. Також Європа очікує вирішення справи Юлії Тимошенко та інших політичних в’язнів. Думаю, українська влада теж розуміє, що ця ситуація не може тривати безкінечно довго. Тим більше, що Європа реагує на неї набагато гостріше, ніж Київ очікував.
На думку Кшиштофа Нєчипора, Брюссель не сприйняв парафування Угоди як однозначний вибір України на користь європейського вектора розвитку, тому чекає від Києва подальших кроків у західному напрямку.
Олена Бабакова