Різні професійні групи намагаються не допустити до підвищення пенсійного віку у Польщі. Уряд відстоює думку, що в майбутньому польські громадяни повинні працювати до 67 років. Проти цього виступають профспілки – зокрема, організація, яка згуртовує медсестер, а також Солідарність і Всепольське об’єднання профспілок. З цією метою вони пропонують організувати референдуми. Поки що пенсійний вік жінок у Польщі – це 60 років, а чоловіків – 65.
Експерти висловлюють занепокоєння. Доктор Яцек Адамський з Польської конфедерації приватних роботодавців Левіатан вважає, що такі референдуми – це непорозуміння, тому що продовження професійної активності поляків є необхідністю з огляду на демографічні чинники.
Яцек Адамський: Пропозиції проводити референдуми на цю тему – абсурдні. Це так, якби ми спитали, чи хочемо платити податки. Абсолютна більшість не хоче платити і прагне працювати коротше – це зовсім нормально. Проте, довша праця є необхідною.
Цю думку підтверджує економістка варшавської Вищої школи торгівлі Аґнєшка Хлонь-Доміньчак: Ми входимо у такий період, коли внаслідок різних процесів, під загальною назвою «старіння суспільства», поляків меншає. Та це не відбувається однаково в усіх вікових групах. Прибуває найстарших, а молодших стає щораз менше.
Практика інших країн та результати досліджень свідчать що продовження професійної активності Польщі не уникнути – підтверджує соціолог Інституту публічних справ у Варшаві Домінік Овчарек.
Домінік Овчарек: Мабуть, справді, немає іншого виходу. Підвищення пенсійного віку – це, власне, необхідність, пов’язана з багатьома факторами. Але головний – демографія: польське суспільство старіє, подібно як суспільства інших країн Європейського Союзу. Єдиним способом порятунку державних фінансів, з яких виплачується пенсія, є підвищення пенсійного віку, тобто збільшення числа людей, які могли б довше працювати й платити податки, і зменшення групи людей, які отримують пенсію. В одній з експертиз Інституту публічних справ унаочнено: в 2060 році, якщо утримаються теперішні демографічні тенденції і польське суспільство реально виходитиме на пенсію у 60-річному віці, співвідношення осіб продуктивного і післяпродуктивного віку буде на рівні 1:1. Тобто одна людина, яка працює, мала б утримувати одного пенсіонера. Звісно, в такому випадку пенсія була б надзвичайно низькою. Якщо ж пенсійний вік буде на рівні 67 років, цей показник стане більш корисним: на 10 осіб продуктивного віку припадатиме 6,5 післяпродуктивного віку.
Медсестри й інші професійні групи звертають увагу, що старші віком працівники, з огляду на стан здоров’я, можуть мати проблеми з виконуванням деяких завдань. Тому необхідною може виявитися зміна обов’язків літніх людей на роботі.
Домінік Овчарек: Це ключове питання: само підвищення пенсійного віку проблеми не вирішує. На зміну слід глянути з ширшої перспективи і поряд з пенсійною реформою, яка охоплює вищий вік виходу на пенсію, запропонувати ширшу програму. Один з головних викликів – це поліпшення стану здоров’я суспільства. Адже здоровіші люди зможуть працювати довше ніж ті, які мають проблеми. Для цього необхідне вдосконалення системи охорони здоров’я, але також – промоція здоров’я, корисного стилю життя. Важливою є роль установ догляду за особами похилого віку. А з другого боку – дитячі садки, ясла. Бо жінки, які раніше ставали пенсіонерками, часто займалися своїми літніми вже батьками або онуками. Коли пенсійний вік підвищиться, ці завдання повинен виконувати хтось інший. Було б найкраще, якби функціонували відповідні установи.
Необхідність довшої професійної активності викликає побоювання, що позиція найстарших працівників погіршиться.
Домінік Овчарек: Справді, з віком деякі вміння втрачаються, але, з другого боку, ми набуваємо інших і перехід у старшому віці на інше робоче місце не повинен викликати занепокоєння. У такого працівника більші знання, досвід. Це не конче означатиме погіршення умов роботи й платні; можливою є зміна на краще, наприклад, він може виконувати менеджерські завдання. Останнім часом у ЗМІ можна почути, що роботодавці цінують старших працівників, мода на молодих поволі минає...
У Польщі щораз популярніші такі форми активності, як, наприклад, заняття в Університетах третього віку. Вони теж можуть впливати на збільшення свідомості про потреби літніх людей.
Домінік Овчарек: Це черговий приклад державної політики, яка повинна розвиватися паралельно зі змінами в пенсійній системі. Ідея освіти протягом усього життя – це один з найважливіших елементів підвищення компетенцій працівників. Згадані Університети третього віку допомагають у цьому, але також вони впливають на інші аспекти функціонування, збільшують суспільний капітал, задоволення з життя. Слід додати, що з часом ринок праці буде змінюватися. Зменшиться кількість молодих людей, які входять на ринок праці, з огляду на нинішній демографічний спад.
Чималою проблемою, яка стосується підвищення в Польщі пенсійного віку, є брак діалогу.
Домінік Овчарек: Це питання суспільного діалогу, а точніше, його відсутності. Уряд не використовує нагоди, щоб зміцнювати в Польщі такий діалог. Цим обурені суспільні партнери: між урядом і суспільством немає обміну аргументами. Уряд пропонує свої вирішення досить авторитарно, обсяг консультацій дуже обмежений, це неформальні дебати. Суспільні партнери висловили невдоволення, зриваючи роботу тематичних груп Тристоронньої комісії. Це радикальний крок, але, можливо, він допоможе переконати уряд у необхідності діалогу з суспільством.
Слід додати, що останнім часом про підвищення пенсійного віку вирішено в кільканадцяти країнах ЄС.
Наталя Бень