Цими днями прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравєцький відвідував Ліван. Метою цього візиту було, зокрема, підтвердити готовність польської сторони до продовження допомоги біженцям із Сирії. Очільник польського уряду розмовляв з ліванськими політиками про двосторонні відносини, економічну співпрацю, діалог у сфері культури, а також про гуманітарну допомогу. Від 2012 року Ліван є пріоритетною країною, якій Польща адресує свою допомогу в цій сфері. Як повідомляється, протягом цього часу в цій країні сформувався імідж Польщі як вірогідного донора, зокрема завдяки присутності в Лівані польських неурядових організацій. Бенефіціарами допомоги є і сирійські біженці, і ліванці, які дали їм притулок.
Ліван опинився в дуже складній ситуації, – звернув увагу глава Канцелярії польського прем’єр-міністра Міхал Дворчик.
– Ці розмови охоплюють широкий спектр проблем, з одного боку – економічні питання, можливості співпраці між Польщею та Ліваном, зокрема у банківському секторі, але й підтримка при відбудові залізничної інфраструктури. А з другого боку, і це – дуже важливий елемент переговорів, – спільні польсько-ліванські проекти, які стосуються допомоги біженцям – там, де ця допомога найбільш потрібна, тобто в регіоні, де постають проблеми. Ситуація сьогодні є дуже складною, тому що Ліван, який нараховує дещо понад чотири мільйони жителів, прийняв більше як мільйон біженців. Це величезний виклик для будь-якої країни.
За словами очільника Канцелярії польського прем’єр-міністра Міхала Дворчика, в Лівані схвально оцінюють підхід Польщі, яка відстоює думку, що допомагати біженцям слід якнайближче їхньої батьківщини.
– Ліванське керівництво наголошує, що напрямок, який уряд Права і справедливості обрав від самого початку, тобто допомога біженцям на місці, є найкращим. Тому прем’єр-міністр Матеуш Моравєцький прийняв рішення призначити цього року зі спеціального резерву ще близько десяти мільйонів доларів, це приблизно 35 мільйонів злотих, на спільні польсько-ліванські проекти.
Міхал Дворчик з Канцелярії прем’єр-міністра зазначив, що Польща допомагає біженцям не лише в Лівані і систематично з року в рік збільшує допомогу.
– Причому, ми наголошуємо, що ця допомога спрямована до тих місць у світі, де виникають проблеми. В цьому випадку найбільше таборів розміщені навколо Сирії. Дуже багато сирійців не хоче виїжджати нікуди дальше, вони хочуть повернутися додому, а якщо повернення поки що не є можливим – хочуть бути близько. І саме там проекти реалізуються.
Прем’єр-міністр Матеуш Моравєцький відвідав у Лівані одну з польських організацій, яка допомагає сирійським біженцям, зокрема займається освітньою діяльністю. Глава уряду висловив задоволення роботою польських волонтерів, що працюють на благо місцевого населення. Як він повідомив, крім медичної допомоги, польський уряд хоче посприяти у відбудові квартир.
– Ця допомога, над якою ми зараз працюємо, це приблизно 10 мільйонів доларів найближчими роками, так щоб профінансувати спорудження скромних, але, проте, гідних умов життя для цих біженців. У ситуації, коли вони вже знайдуть дах над головою і якесь елементарне заняття, то воліють залишитися тут, ніж їхати півсвіту, невідомо, до яких місць. Тут є їхні місця, їхнє життя.
За словами прем’єр-міністра Матеуша Моравєцького, він зацікавлений у тому, щоб у Лівані були активними польські підприємства.
– Економічна співпраця в сфері будівництва, відбудови інфраструктури, – ми зацікавлені в участі польських будівельних фірм. Було б добре, якби вони могли тут заробляти, щоб услід за нашою гуманітарною допомогою сюди приїжджали польські фірми з різних галузей; очевидно – інфраструктурні, телекомунікаційні, енергетичні, дорожні, залізничні.
У Лівані близько одного мільйона зареєстрованих біженців з охопленої громадянською війною Сирії. Проте, на думку тих, хто їм допомагає, втікачів із цієї країни набагато більше, насправді їх можуть бути навіть два мільйони, – сказав голова польської секції організації Допомога Церкві в потребі священик Вальдемар Цісло.
– Ці люди часто живуть у нашвидкуруч пристосованих гаражах по дві-три сім’ї. Просто, є дуже великий попит, і місцеві використовують ситуацію, беруть великі гроші за житло. Біженці не мають роботи, виконують будь-яке заняття, що трапиться, і відомо, чим це закінчується. Корінні ліванці сердяться, що їм псують ринок праці. Ми відкрили там їдальню. Там немає таких таборів, як ми організували в Йорданії та Іраку, але ці люди живуть, де тільки можуть. Церква – це для них завжди остання можливість порятунку, вони приходять шукати тут допомоги.
Пйотр Стопка з місії Польського центру міжнародної допомоги в Лівані додав, що найгірше в житті біженців – це безвихідь.
– Саме виживання є найбільшою проблемою. В ситуації, коли йдеться про шостий-сьомий рік біженства у випадку багатьох із них, вже давно треба було думати про якісь тривкіші рішення. Ця тимчасовість дуже погано впливає на психічний стан, дуже часто ці люди втратили надію на майбутнє.
Програма Польського центру міжнародної допомоги існує вже майже шість років. Вона охоплює сирійські сім’ї районах Бейрута і Аккара біля кордону із Сирією. Польща допомагає фінансувати, зокрема, мобільну поліклініку, що служить біженцям у таборах, де вони живуть, а також освіту наймолодших сирійців. Торік Польський центр міжнародної допомоги призначив на потреби біженців 14 мільйонів злотих (понад 3 мільйони євро). Голова цієї організації Войцєх Вільк розповів, що допомогу отримують перш за все люди, які починають своє життя з нуля.
– Починаємо підбирати тих осіб, що опинилися в найскрутнішій життєвій ситуації. Іноді ці люди навіть не можуть купити собі харчів, вони змушені варити суп з трави чи різного зілля. Нерідко вони живуть у важких умовах – у приміщеннях, де протікає дах, немає вікон і дверей. Ці люди втекли із Сирії, не маючи нічого. Ми їм допомагали у 2012-2013 роках, коли вони приїхали лише в тому, що на них було, без грошей, документів.
Сирійка Гіба з усією сім’єю втекла з Алеппо, а тепер живе в прибудові біля будинку заможного ліванця неподалік Бейрута.
– За житло я плачу 200 доларів. Я змушена призначати гроші також на лікування сина. На все не вистачає. Якби не поляки, ми не мали б де жити, бо вони дають нам на квартирну плату.
Громадянська війна в Сирії триває вже майже сім років. Оцінюється, що в Лівані перебуває понад мільйон сирійських біженців, а в сусідніх країнах ООН зареєструвала понад 5 мільйонів утікачів. Конфлікт добігає кінця, проте більшість біженців не хоче повертатися до Сирії, побоюючись за свою безпеку.
IAR,PR1/Н.Б.