Україна налаштована посилювати дипломатичні та юридичні зусилля з відсічі російській агресії. Така заява стала провідною темою переговорів з міністром закордонних справ Італії Анджеліно Альфано, під час його візиту в Україну в якості представника держави, яка перебрала на себе головування в ОБСЄ. Офіційний Київ сподівається, що Італії вдасться досягти прогресу в роботі Спеціальної спостережної місії ОБСЄ на Донбасі.
Під час візиту до Києва міністр закордонних справ Італії Анджеліно Альфано був прийнятий на найвищому рівні. Переговори з ним провели президент України Петро Порошенко і прем'єр-міністр Володимир Гройсман та міністр закордонних справ України Паво Клімкін. Всі вони зазначили, що останнім часом спостерігається посилення співпраці України з третьою економікою Євросоюзу. Як сказав Альфано, італійський експорт в Україну збільшився 20 відсотків, а український в Італію – на 24відсотки. Він вважає, що партнерство Києва і Рима набуває "ознак стратегічного" і висловився за подальшу співпрацю в галузі інфраструктури, енергетики та інноваціях.
Але головною на всіх переговорах стала проблема війни на Донбасі та російська анексія Криму. Порошенко подякував Альфано за внесення проблеми врегулювання ситуації на Донбасі до пріоритетів роботи ОБСЄ під час головування Італії в цій організації, а також обговори в із італійським міністром погіршення ситуації з правами людини на території окупованого Криму.
Своєю чергою, Павло Клімкін повідомив, що його розмови з італійським колегою були зосереджені на трьох проблемах: порушення перемир'я на Донбасі російським окупаційним військом, наближення гуманітарної катастрофи в регіоні та звільнення українських політв'язнів та заручників з російських в'язниць.
– Ситуація дуже важка. Більше 50 відсотків обстрілів, як і раніше, з важкої забороненої зброї. Ці обстріли невипадкові, а саме прицільні і свідомі обстріли з важкої і легкої зброї, включно з діями снайперів. Я дякую Анжеліно за увагу до потреб моніторингової місії ОБОСЄ, ми говорили, як збільшити її людський і технічний потенціал. Сьогодні місія не може виконувати свій мандат на окупованій території. Вона не має доступу до місць, де вона має здійснювати свій моніторинг. Нагадаю, що мандат місії ОБСЄ – це вся територія України, а це означає і окупований Донбас, і окупований Крим. Тому діяльність місії і те, що може зробити головування Італії, це ключовий момент для Анжеліно. І це ще й гуманітарна ситуація. У нас складається нелюдська ситуація, коли зі всіх заявок на ремонт електромереж чи мереж водопостачання на окупованих територіях погоджена тільки одна заявка, хоч їх було кілька десятків. Це свідоме скочування ситуації до гуманітарної катастрофи. Ще один дуже важливий для всіх нас аспект – це звільнення політичних в'язнів і заручників, в чому ОБСЄ грає особливу роль. Я впевнений, що італійське головування призведе до подальших успіхів.
У відповідь на це Анджеліно Альфано утримався від конкретних заяв, але не шкодував слів на підтримку боротьби України:
– У цей дуже важкий для вашої держави момент ми хочемо протягти руку допомоги. Хочемо надати активну конструктивну допомогу і висловити нашу позицію. В нас є ясні ідеї щодо центрального питання. Ми ясно розуміємо, що не можна по-іншому виконувати мінські домовленості. Ми не можемо дивитися на теперішню ситуацію і вважати її нормальною. Ми сподіваємося, що зможемо повернутися до виконання мінських домовленостей і зміни ситуації. Ви розумієте, що одного погляду буває досить, щоби зрозуміти ситуацію, яку не можуть прояснити жодні рапорти чи звіти. Саме тому ми їдемо на Донбас, щоби на власні очі побачити і серцем зрозуміти, що там відбувається, – сказав Альфонсо.
Він та Павло Клімкін побували на контрольному пункті "Піщевик" між Маріуполем та окупованим росіянами Новоазовськом. А перед тим провели зустріч з представниками Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, які розповіли міністрам про порушення режиму припинення вогню, та гуманітарну ситуацію в регіоні.
Робота місії ОБСЄ раніше спричиняла чимало невдоволення та протестів з боку офіційного києва та українських військових, нагадав голова правління київського Інституту світової політики Віктор Шлінчак.
– Нам дуже важливо, щоби ОБСЄ стала більш дієвою організацією. До цього на ОБСЄ впливала російська делегація і були представники країн в цій організації, які де-факто навіть інколи "зливали" засекречену інформацію представникам російської сторони. Це викликало велике обурення української сторони.
Але в росіян, які також представлені в місії ОБСЄ, всередині України є і свої союзники на високому державному рівні. Один з них, член фракції "Опозиційного блоку" у Верховній Раді України, де об'єдналися колишні члени Партії регіонів, Вадим Новинський відкрито виступає на підтримку російського варіанту запровадження озброєної миротворчої місії ООН на Донбасі:
– Росіяни були ініціаторами запровадження миротворчого контингенту від вересня місяця минулого року. І від того часу тривали дискусії про те, який буде в місії мандат, хто буде входити в миротворчий контингент і де він буде розміщений. Ми хочемо, щоби він був одразу скрізь, в тому числі і на кордоні. А Москва хоче, щоби тільки на лінії розмежування. Я теж вважаю, що миротворці мають бути там, де гинуть люди. Я згоден, що у складі контингенту не має бути росіян. Але і казахи, і білоруси із задоволенням до нього приєднаються, щоби настав мир в нашій країні, щоби зупинити пролиття крові, – сказав Новінський.
Офіційний Київ виступає проти такої місії ООН і за підтримки США вимагає щоби миротворці були не лише на лінії розмежування, а й на всій території, аж до кордону з Росією. Секретар парламентського комітету Верховної Ради з нацбезпеки і оборони Іван Вінник заявив, що план деокупації Донбасу не обмежується лише запровадженням миротворців.
– ОБСЄ – єдина спостережна місія, що працює на окупованих територіях, але не на кордоні між Росією та Україною. Я переконаний, що це сьогодні головна тема дискусії на переговорах між Волкером і Сурковим. Я переконаний, що Росія буде максимально проти цієї ідеї, бо якщо ОБСЄ там буде присутня, буде зафіксоване переміщення всіх так званих "гуманітарних конвоїв, переміщення військ. Це стане додатковим свідченням російської агресії, яке буде використане на дипломатичному та юридичному фронтах. Але якщо рухатися малими кроками в правильному напрямку, рано чи пізно ми створимо розуміння ситуація що іншого, як виводити російські війська, іншого варіанту в Путіна нема. І далі Україна вже буде рухатися шляхом репарацій. Треба називати речі своїми іменами. Коли інколи йдеться з боку окремих європейських політиків, що давайте там щось Україні компенсуємо і вона від чогось відмовиться, то по-перше, це виглядає огидно. А по-друге, давайте будемо говорити правильними термінами. В разі збройної агресії і компенсації наслідків, це називається репарації.
Можливості ОБСЄ в реалізації цих планів дуже обмежені. Адже Росія є членом цієї організації, а рішення в ній ухвалюються консенсусом. Це означає, що Москва може будь-якої миті заблокувати будь-яке рішення ОБСЄ, стверджують українські аналітики.
Запрошуємо послухати звуковий файл передачі
Вільгельм Смоляк