Про безпеку в регіоні та міграційну політику ЄС говорить гість Польського радіо заступник міністра закордонних справ Польщі Конрад Шиманський.
Цими днями, а точніше на передвиборчому мітингу, який відбувся після саміту країн Великої сімки, канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила, що європейці мають взяти справи в свої руки, оскільки на союзників розраховувати не можемо. Чи у вас теж є таке відчуття, що нині відповідальність за безпеку нашого регіону несе виключно сама Європа?
Конрад Шиманський: На мій погляд, мова передвиборчих мітингів має свої правила, і схиляє до великих узагальнень, натомість, якщо канцлер Меркель мала на увазі те, що Європа повинна докладати більше зусиль заради своєї безпеки, то, в принципі, я згоден. Якщо ми придивимося до оборонних бюджетів, до рівня заангажованості Європи у свою власну безпеку, яка нині безумовно опинилася під загрозою, як на півдні так і на сході, то видно, що в нас надзвичайно велика диспропорція у порівнянні зі США. Отже, це правда, вже настав час, щоб Європа взяла більшу відповідальність за свою безпеку. Натомість, тут значно вагоміше питання таке, що це мало б означати? Якщо це мало б означати більше заангажування європейських країн у нашу спільну архітектуру безпеки, яка спирається на Північноатлантичний союз, то ми абсолютно згодні. Але, якщо це мало б означати пошуки якихось інших шляхів, котрі можуть призводити до дисфункції західного світу, то це вже стало б проблемою. Річ у тому, що наш обмежений потенціал та обмежені засоби були б направлені на ініціативи, які, замість приносити прогрес та зміцнювати безпеку, призводили б до політичної напруженості. А такого ми хотіли б уникнути.
Коментатори сприйняли слова канцлер Меркель як твердження, що США залишили Європу на поталу, і в певному сенсі – Америка вже перестала бути союзником на якого можна покластися.
Конрад Шиманський: Я переконаний, що значна частина німецького політичного класу не ставить під сумнів політики США. Америка має право визначати свої власні інтереси згідно зі своїми власними політичними виборами. Стільки років після холодної війни Європа має право очікувати, що, фактично, ми будемо більш самостійними, і що збільшимо відповідальність за своє майбутнє. Проте, було б добре, якщо б цього не пояснювати в категоріях розходження економічних, торговельних інтересів та розходження політики безпеки між Європою та іншою стороною Атлантики, оскільки це безпідставно.
Під час саміту країн Великої сімки прийнято документ, в якому стверджено, що, враховуючи глобальну міграційну кризу, кожна з держав має право на захист своїх кордонів. Це, здається, дещо суперечить дотеперішній політиці Європейської комісії, яка вимагає релокації біженців, тобто вимагає від окремих країн ЄС, щоб приймали концепцію спільної міграційної політики, яку визначає, саме, Єврокомісія.
Конрад Шиманський: Напевно, цей аспект спільної заяви країн Великої сімки знаходиться в повному протиріччі з тим, що Європейська комісія намагається пропонувати країнам-членам. Є природним, що держави-члени мають свою власну невід’ємну відповідальність за свої кордони та свою безпеку. І, враховуючи навіть нашу спільну гуманітарну відповідальність, спільну відповідальність за дотримування норм міжнародного права, тут нічого змінювати не можна. Польща радо поставила б свій підпис під такою позицією, якщо б нарешті такою була позиція Єврокомісії. Це, напевно, оздоровило б політичну ситуацію в Євроспільноті, проте не за рахунок ефективності Європи у боротьбі з кризою неконтрольованої міграції. Навпаки, я думаю, що країни-члени і європейські народи відчули б себе комфортніше і безпечніше.
Тут помітне дуже сильне протиріччя. З одного боку країни Великої сімки, Франція, Німеччина, Італія, які з точки зору політики Єврокомісії є основними, приймають цей документ, ставлять свої підписи, але водночас Європейська комісія веде абсолютно протилежну політику до того, що записано в документі. Можна розгубитися.
Конрад Шиманський: Тут протиріччя очевидне. Я думаю, є спроби вирішити це питання як з боку Єврокомісії, так і з боку частини німецьких чи французьких політиків. Справа в тому, що вони визнають зовнішній кордон Європи там, де є зовнішній кордон ЄС, а це неправильно. Країни-члени ЄС мають свої кордони. І теж мають право їх контролювати та управляти цими кордонами, незважаючи на те, як відбувається рух у межах ЄС. Напевно, це протиріччя буде проблемою в дебатах стосовно остаточного варіанту міграційної політики в Євроспільноті.
Але поки що Єврокомісія вимагає від Польщі релокації біженців, а отже, як Польща може відповісти на ці вимоги, які інструменти Польща може використати, приймаючи, що Варшава не піддасться цьому тискові?
Конрад Шиманський: Польща нікому не віддасть своїх інструментів, що стосуються міграційної політики чи політики відносно біженців. Ми переконані, що для блага політичного процесу в межах ЄС, поляки повинні мати абсолютну гарантію, що ніхто не буде втручатися в міграційну політику Польщі, особливо враховуючи нинішню ситуацію, коли неконтрольований і масовий потік міграції поставив дуже серйозні питання стосовно безпеки. Це повністю обґрунтовані питання, а отже, ми маємо добрий момент, щоб ЄС призадумався і переглянув свою позицію в цій справі. Деякі ознаки цього вже помітні, оскільки факт, що дискусія на цю тему триває – це добра новина.
Чи в ситуації, коли Єврокомісія не поступиться, Польща готова вжити радикальніших інструментів, як наприклад блокування бюджету ЄС тощо?
Конрад Шиманський: Що стосується релокації, у випадку, коли б Єврокомісія вирішила вжити юридичні засоби щодо країн, які не виконують вимог, у тому числі щодо Польщі, то ми готові представити свої причини й аргументи. Що стосується можливого продовження цих механізмів, природно, країни Центрально-Східної Європи, та не лише, виступають проти цих механізмів, бо вони безрезультатні. Натомість, якщо це мало б впливати на кшталт багатолітнього бюджету Євроспільноти, то треба сказати, що Польща готова активно захищати свої фінансові інтереси. Ми погоджуємося на пошук компромісу, компроміс можливий, зміни теж можливі, проте, не буде нашої згоди на шантаж.
Позицію Польщі щодо безпеки нашого регіону та міграційної політики ЄС представив заступник міністра закордонних справ Конрад Шиманський.
Trójka/Л.І.