Після дев’яти місяців від часу проведення референдуму в справі «брекзиту», в якому 55 відсотків громадян цієї країни висловилися за відокремлення від Євроспільноти, у середу Великобританія офіційно розпочала процедуру виходу з ЄС.
Прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей повідомила Палату громад про формальний початок процесу виходу Британії з Євроспільноти. До Брюсселя відправлено офіційного листа, в якому Лондон повідомив про активування статті 50-ї Лісабонської угоди.
Сполучене Королівство готується до виходу з ЄС і це – незворотній процес – зазначила прем’єр-міністр:
«Це історичний момент, від якого немає вороття. Велика Британія покидає Європейський Союз. Ми самі прийматимемо рішення, створюватимемо своє право. Візьмемо під контроль те, що вважаємо найважливішим. Використаємо цю нагоду, щоб будувати сильнішу і справедливішу Британію, країну, яку наші діти й онуки називатимуть домом» - заявила Тереза Мей.
Голова британського уряду повідомила парламентаріїв про плани вирішити питання статусу іммігрантів «так швидко, як це можливо». Цю тему вона порушила в офіційному повідомленні Брюсселя про «брекзит». Раніше британські політики декларували бажання швидко з’ясувати статус поляків, румунів чи французів, які проживають на Островах. Проте, уряд не погодився дати їм односторонні гарантії, аргументуючи, що це послабило б його позицію в переговорах з країнами Євроспільноти.
Тим часом число поляків, які проживають у Великобританії можна назвати рекордним. За даними британського Національного статистичного офісу, саме з Польщі походить найбільша кількість іммігрантів, що живуть у Великобританії. Поляків на Островах більше, ніж індійців, які протягом багатьох років були найчисельнішою меншістю в Сполученому Королівстві.
Представники влади у Варшаві запевняють, що уряд Польщі подбає про права поляків, які проживають у Великобританії. Своєю чергою польські мешканці цієї країни вичікують, що буде далі:
«Що повинно бути - воно буде. Є країна до якої завжди можна повернутися. Я повернуся до Польщі і далі житиму, не можна впадати в розпач з такого приводу».
«Люди, які фактично хочуть тут легально працевлаштуватися, які хочуть тут жити і працювати та, в якомусь сенсі, співтворити цю спільноту, для них ці умови надто не зміняться».
«Поки не будуть прийняті конкретні рішення, то, на мій погляд, ми не матимемо певності щодо того як виглядатиме доля поляків у Великобританії».
Такі заяви прозвучали від поляків, які нині мешкають у Великобританії. Щоправда, голова британської комісії закордонних справ Кріспін Блант заявив, що важко собі уявити, аби після брекзиту громадяни ЄС у Великобританії втратили свої дотеперішні права, але додав також, що переговори з Євроспільнотою щодо статусу іммігрантів будуть складними і ґарантій успіху немає:
«Існує багато речей, які в переговорах між Великобританією і 27 країнами-членами можуть піти не так. Я думаю, що проблеми будуть виникати в основному на стороні ЄС. Існує висока ймовірність, що переговори закінчаться відсутністю порозуміння» - сказав Кріспін Блант.
Для Євроспільноти ключовими є фінансові розрахунки з Лондоном і гарантії прав європейців, що живуть у Великобританії. Найімовірніше, переговори між ЄС і Лондоном розпочнуться в травні. Експерт дослідницької групи «Britannia» при Варшавському університеті Кшиштоф Вінклер наголошує, що сьогодні ще не можна дати чіткої відповіді на питання, в кого сильніша позиція у переговрах – Лондона чи ЄС:
«Оскільки це буде початок травня, то ми опинимося в самому центрі другого туру французької президентської кампанії, і це сприяє Великобританії. Натомість, на користь Євроспільноти промовляє той факт, що вона залишається для британців важливим ринком збуту. У політично-економічному вимірі, - це значно більший організм, ніж Великобританія, отже, однозначно вказати фаворита буде доволі важко. Кожна зі сторін переговорів має свої переваги, і в кожної є свої недоліки».
Своєю чергою Адам Черняк з Варшавської школи економіки та аналітичного центру «Politykа Insight» вказує, що надалі невідомими залишаються цілі Великобританії. Хоч прем’єр-міністр Тереза Мей говорила про глобальну Великобританію і твердий брекзит, та все -таки не відомо яка мета Лондона в справі переговорів щодо найважливіших факторів цього процесу:
«А отже, це справи що стосуються вільного переміщання людей, вільного руху капіталу і товарів, далі це фінансові питання, тобто скільки Великобританія може, і хоче додавати до євросоюзного бюджету, отже, запитань багато, і поки ми на них не отримаємо відповіді, не знатимемо в кого сильніша позиція».
Міністр внутрішніх справ Великобританії Амбер Рад заявила, що Великобританія може покинути Європейське поліцейське управління ЄС, тобто Європол, якщо після виходу країни з Євроспільноти сторонами не вдасться укласти договір про безпеку. Рад додала, що Лондону залежить на угоді, яка ґарантуватиме таку ж вигоду від співпраці, як і зараз. Це може звучати, як своєрідний шантаж - говорить польський експерт:
«Що стосується боротьби з тероризмом і організованою злочинністю та розвідку, то саме Великобританія була найбільшим постачальником даних до спільних євросоюзних установ. І хоч, наприклад, не була членом Шенгенської зони, та все таки була, і ще протягом двох років залишиться, членом системи Шенген 2, що стосується обміну інформацією про особи, які скоїли злочин та, зокрема, вчинили теракт. У цьому плані можливості британців, на тлі всіх інших європейських країн, - найбільші, а отже, це може примусти ЄС поступитися Лондонові».
Лондон хоче обговорити з ЄС дві угоди. По-перше, регулювати питання виходу з Євроспільноти, по-друге визначити принципи співробітництва після брекзиту.
Проте - це не єдині проблеми уряду Терези Мей. Прем’єр-міністр та її команда будуть змушені зайнятися внутрішньою ситуацією, тобто єдністю Королівства. Регіональний парламент Шотландії саме проголосував за резолюцію, в якій вимагає від уряду рішення в справі референдуму про незалежність. Шотландці, на відміну від більшості англійців і валлійців, не хотіли виходу з ЄС.
Л.І.