При нагоді 53. Мюнхенської конференції безпеки минулого тижня представники США звернулися до інших країн Північноатлантичного альянсу із закликом збільшити витрати на оборону. До Мюнхена прибула найбільша досі делегація нової команди американського президента Дональда Трампа, щоб заспокоїти європейських союзників і розвіяти сумніви. Віце-президент Майк Пенс запевнив, що США хочуть співробітництва і партнерства з Європейським Союзом. Такої заяви у Європі очікували – відзначив експерт аналітичного центру Polityka Insight Марек Свєрчинський.
– Це були слова, яких сподівалися, ніхто не очікував, що американська адміністрація скаже Європі або НАТО «Ні». Але не є так, що всі сумніви розвіяно. Навпаки, вони прямо кружляли в повітрі. Майк Пенс – дуже досвідчений політик консервативного крила Республіканської партії, представник істеблішменту. Ймовірно, його слова сприймають як більш вірогідні, ніж коли б їх сказав Дональд Трамп. Погодьмося, особливо в деяких країнах Західної Європи думка про американського президента не є найкращою і він не викликає значної довіри, також у середовищі політиків найвищого рангу. Тому краще, коли про такі складні справи, як міжнародна політика та політика безпеки висловлюються ті, хто на цьому розуміється. Так є у випадку Майка Пенса. Проте, він у кожному виступі наголошував, що це – послання від президента Дональда Трампа.
Це була зустріч під впливом змін у Вашингтоні і деякої непевності відносно майбутнього НАТО, зокрема ставлення Сполучених Штатів до Альянсу. Американіст з варшавського вишу Лазарського Артур Врублєвський вважає, що виступ віце-президента Майка Пенса частково заспокоїв європейців.
– Я думаю, в якомусь сенсі він розвіяв сумніви щодо майбутнього НАТО і ролі Сполучених Штатів у цьому альянсі і в Європі. Майк Пенс повторив запевнення, що НАТО триватиме і США виконуватимуть зобов’язання Вашингтонського договору. Тобто, в разі небезпеки, – обіцянку допомоги країнам Європи. Разом з тим, він нагадав, що європейські союзники НАТО і Канада повинні призначати на Альянс більше грошей. Це було зерниною незгоди. США призначають на оборону 3,61 відсотка ВВП – найбільше у світі, крім Росії, яка останнім часом, здається, призначає 4,5 відсотка. Зобов’язання в цій сфері виконують лише чотири інші країни Північноатлантичного альянсу: Польща, Греція, Естонія і Велика Британія. Причому, різною є купівельна спроможність цих країн. Наприклад, Німеччина виділяє на оборону 1,19 відсотка, проте, це майже 45 мільярдів євро, Франція – понад 40 мільярдів, Велика Британія – 60.
У посланні американського президента про трансатлантичну солідарність, яке прозвучало на мюнхенській конференції, йшлося не лише про необхідність збільшення витрат на оборону, але й про участь у військових операціях – відзначив польський аналітик Марек Свєрчинський.
– У його виступі також чітко зазначено, що настав час, і він настав тепер для багатьох країн Західної Європи, – щоб робити більше у справах оборони. Передусім, спільно взяти на себе витрати на оборону, але також – брати участь в операціях, які США вважають важливими, в доцільності яких Трамп намагається переконати і НАТО, і Європейський Союз.
На думку Марека Свєрчинського, американська сторона зі своїми очікуваннями звертатиметься окремо до кожної з європейських столиць.
– Дональд Трамп багато разів давав зрозуміти, що його радше не цікавить діяльність у рамках міжнародних установ і, мабуть, він надаватиме перевагу твердій політиці на основі домовленості між урядами. Можливо, у США відбудеться повернення до національних принципів у політиці, замість інституціональних.
В умовах, коли Велика Британія відокремлюється від Європейського Союзу, можна сподіватися, що в контактах з Америкою зросте значення Берліна – сподівається польський експерт.
– Німеччина сама починає усвідомлювати і заявляє про це щораз голосніше, що приймає на себе роль європейського лідера. Це стосується і сфери політики безпеки та оборони, і сфери політики розвитку, і всього, що пов’язане з трансатлантичним порядком. Висловлювання німецьких політиків підтверджують, що вони вважають себе головними сторожами цих цінностей з європейської сторони. Зрозуміло, це може не подобатися – хоча б у Польщі. Своє значення матиме ситуація, пов’язана з виборами у Франції та в Німеччині. Адже до влади може прийти радикальна лівиця і може сформуватися коаліція із сильним представництвом противників НАТО, яким не по дорозі зі США.
Серед коментарів відносно нового керівництва США вказується на схожість з путінським підходом – проте, у випадку Росії йдеться про те, щоб розбити Європейський Союз. У такому дусі був виступ у Мюнхені російського міністра закордонних справ. Натомість, президентові США, мабуть, йдеться про ефективність співробітництва – відзначив Марек Свєрчинський.
– З’являються натяки, що Трамп починає поводитися так, ніби він стремить до того, щоб розбити натівську чи європейську єдність, діючи майже як Владімір Путін. На це вказують, наприклад, у Франції. На мюнхенській конференції Лавров заявляв, що НАТО – найгірша сила, яка нібито довела до ескалації ситуації. Але цього очікувалося. Ніхто не сподівався, що Сєрґєй Лавров виступить з чимось іншим, ніж атака. Хоч її масштаб та агресивність могли вражати. Адже, з другого боку, Росія заявляє про готовність продовжувати діалог з НАТО, Європейським Союзом, а передусім – Сполученими Штатами під керівництвом Дональда Трампа. Звичайно, я не порівнюю США і Росії, а навіть Дональда Трампа і Владіміра Путіна – це дві відмінності.
Американіст Артур Врублєвський звернув увагу на послідовність російської сторони у представленні НАТО як офензивного альянсу, а не дефензивного, яким він є насправді. Твердження міністра Сєрґєя Лаврова, ніби НАТО – погане, а американці, можливо, є добрими і з ними треба вести переговори – це, за словами польського експерта, російська гра. З польської точки зору, вступ на посаду президента США Дональда Трампа ще не приніс обіцяного скасування віз, зате, у Польщі видно присутність військових сил США, згідно з постановою минулорічного саміту Альянсу у Варшаві.
– Американські загони сюди прибувають: 1 квітня в Ожиші та Бемові Піському (на північному сході Польщі) з’явиться черговий батальйон. Уже розміщені солдати в Жаґані (біля західного кордону). Також буде бойова бригада вертольотів – «Чінуки» й «Апачі» дислокуватимуться в Німеччині, але їх присутність буде розгорнута і на полігоні в околицях Повідза (у Великопольському воєводстві). Присутність американських військових сил є результатом варшавського саміту. Слід звернути увагу, що розгортання російської військової присутності в Калінінградській області на північ від польського кордону ніяк не зумовлене діями Польщі та її союзників. Лише наївні можуть повірити в запевнення: якщо ви не відкриєте військових баз у Редзікові, то ми не зробимо нічого в Калінінграді.
На мюнхенській конференції також підтверджено, що США не відмовляться від провідної ролі у зміцненні східного флангу НАТО.
PR24,PR1/Н.Б.