Про обрання президента вирішили Федеральні збори Німеччини. На цій посаді Франк-Вальтер Штайнмаєр замінив Йоахіма Ґаука, який не клопотався про переобрання на другий термін з огляду на своє здоров’я. Як вважалося, Йоахім Ґаук добре розумів Східну Європу – звернув увагу професор Пйотр Вавжик з Інституту європеїстики Варшавського університету.
– Я б сказав, що відходить найбільш пропольський з-поміж німецьких політиків. Він був найбільш відкритим на те, що відбувається в Польщі, найкраще розумів польські інтереси у взаєминах з Німеччиною та польський менталітет і стримувався від радикальних заяв, наприклад, про ситуацію в Польщі після виборів 2015 року. В його наслідника, тобто Штайнмаєра, це не завжди виходило. Але, з другого боку, в Німеччині президент не відіграє великої ролі, у нього радше представницька функція, а влада належить канцлерові.
Франк-Вальтер Штайнмаєр вважається дуже добрим переговірником і вправним технократом. Проте, для нинішньої канцлерки він не був ідеальним кандидатом на президентську посаду – звернув увагу професор Пйотр Мадайчик з Інституту політичних студій Польської академії наук.
– Зі Штайнмаєром у канцлер Анґели Меркель складна проблема. З одного боку, він двічі був її міністром закордонних справ. Отже, це особа, якій вона довіряє, чиї повноваження цінує. З другого боку – існує переконання, що він не був її вимріяним кандидатом. Його зручно призначила Соціал-демократична партія Німеччини у час, коли Християнсько-демократичний союз не мав добрих контркандидатів і мусив на це пристати. А все відбувається у рік виборів канцлера. Отже, якщо президент від Соціал-демократичної партії, – навіть якщо він понадпартійний, – це також має вплив. Між цими двома особами складні взаємини, а, можливо, тепер у президента навіть складніші виклики, ніж у його попередників, з огляду на нинішні кризи і проблеми.
Президентові було б незручно підтримувати на виборах одну зі сторін і він не хотітиме цього робити, проте, суспільство таки пов’язує його з партією – додав професор Пйотр Мадайчик.
– Найімовірніше, він не хотітиме виступати як політик від цієї партії, але, безсумнівно, громадська думка пов’язує його із Соціал-демократичною партію. Тому, що він роками був віце-канцлером і міністром закордонних справ від цієї партії.
У випадку президентських виборів у Німеччині було радше певним, що переможе Франк-Вальтер Штайнмаєр. Проте, з’являються оцінки, що це були останні передбачувані вибори в Європі, принаймні цього року. Донедавна існувало переконання, що Анґела Меркель знову буде переобрана на канцлерську посаду. Але від появи її контркандидата Мартіна Шульца це вже не є таким певним. Його позиція дуже добра, а слід додати, що він показався як справжній популіст – відзначив професор Пйотр Вавжик з Інституту європеїстики Варшавського університету.
– На моє переконання, Мартін Шульц і його партія здобувають високі оцінки тому, що користають з так званого ефекту новинки. Просто, з’явився виразистий кандидат великої політичної сили, який може змагатися з Анґелою Меркель, у якого відоме прізвище і сформовані погляди, незалежно від того, наскільки шаленими вони є в різних галузях. Проте, цей кандидат, принаймні на вигляд, дає можливість вибору, створює альтернативу для начебто беззаперечної досі позиції Анґели Меркель.
На думку професора Пйотра Вавжика, у випадку перемоги недавнього голови Європарламенту Мартіна Шульца на виборах канцлера Німеччини, складними могли б виявитися його взаємини на форумі Європейського Союзу.
– Я не думаю, що Мартін Шульц міг би стати німецьким канцлером. Це політик з настільки великим темпераментом, що протягом кількох місяців, які залишилися до виборів, безперечно, скаже ще не одне, що багатьом німцям не сподобається. В якийсь момент суспільство поставить запитання, чи політик, який не лізе за словом у кишеню, дозволяє собі ображати осіб, які не погоджуються з його поглядами, – може бути канцлером коаліційного уряду. Адже в Німеччині буде необхідною так звана велика коаліція, тобто соціал-демократи з християнськими демократами. А по-друге – канцлер Німеччини є одним з найважливіших, якщо не найважливішим політиком у Європі, отже, чи Шульц зі своїм гострими, однозначними, образливими для декого висловлюваннями зможе домовитися про щось на європейському форумі з іншими політиками? На мою думку, відповідь в обох випадках є негативною.
Поки що, позиція Анґели Меркель є міцною. Зате, у Франції, де вибори будуть уже цієї весни, склалася цікава ситуація – непохитну позицію має лише Марін Ле Пен з Національного фронту. Чергові кандидати, які могли б змагатися з нею в другому турі, змінюються. Останнім був Франсуа Фійон, та перешкодив скандал, пов’язаний з фінансуванням роботи, якої його дружина не виконувала. Тепер усе вказує, що до другого туру може перейти Еманюель Макрон, а за опитуваннями – він може перемогти з Марін Ле Пен. Тепер він став жертвою атак російських гакерів – відзначив професор Пйотр Вавжик.
– Згідно з даними його співробітників, у перспективі тижня звичайно буває двісті спроб проникнути на його акаунт та інших спрямованих проти нього атак – зі сторони гакерів, пов’язаних з Росією. З однієї простої причини – власне, це єдиний політик на французькій політичній сцені, про якого не можна сказати, що він є прихильником Росії. Тобто, для Москви це найгірший вибір. Мало того, на мою думку, результат виборів у Франції, ймовірно, вже вирішений, тому що в другому турі переможе, просто, контркандидат Марін Ле Пен.
Отже, найбільш ймовірним переможцем є Еманюель Макрон – вважає професор Пйотр Вавжик.
– Опитування дають йому понад 60 відсотків підтримки, якби він у другому раунді змагався з Марін Ле Пен. Я впевнений – якщо б це був інший кандидат, також переміг би з Ле Пен у другому турі. Просто, у Франції мобілізується електорат істеблішменту – традиційних партій – проти кандидата Національного фронту. Так само було з її батьком у другому турі проти Жака Ширака.
Цього року відбудуться ще парламентські вибори в Нідерландах. Треба погодитись, що перед Європейським Союзом зламний період – сказав професор Варшавського університету Пйотр Вавжик.
– У моєму переконанні, ключовими насправді будуть вибори в двох країнах: парламентські у Франції, тому що Національний фронт має шанс відігравати провідну роль у парламенті. А друга країна – це Нідерланди, тут в опитуваннях перемагає антиіммігрантська партія. Щоб робити довгострокові прогнози – зараз надто багато невідомих. А ще слід додати вибори в Чехії, Норвегії, можливо – в Австрії, де також великі шанси має антиіммігрантська партія. Це буде дуже важливий і зламний рік для Європейського Союзу.
Тим часом, інавгурація нового президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра запланована на 19 березня.
PR1,PR3/Н.Б.