Група політиків та експертів запропонувала реформу бюджету Європейського Союзу. Така перспектива некорисна для Польщі, яка є найбільшим бенефіціаром політики згуртування ЄС. Ідею реформування спільного бюджету оприлюднив у Європейському парламенті колишній прем’єр-міністр Італії і комісар Маріо Монті. У планах – зменшити залежність бюджету Євроспільноти від внесків членських країн і покласти натиск на власні ресурси. Це тому, що вже деякий час окремі держави хочуть платити якнайменше. Голова Центру міжнародних відносин у Варшаві Малґожата Боніковська оцінює цю концепцію позитивно.
– Це дуже розумна пропозиція, тому що загальний бюджет Європейського Союзу є проблемою, яку дуже важко вирішити вже багато років. Пам’ятаймо, це – не те саме, що національні бюджети. Переважну більшість європейського майна членські країни зберігають у своїх національних бюджетах. Отже, першою проблемою загального бюджету є те, що він дуже невеликий як на заможність Європейського Союзу. У цій сфері існує обмеження – країни Євроспільноти домовилися, що незалежно від планованих спільних дій, поки що, немає згоди на те, щоб бюджет був більшим, ніж 1 відсоток ВВП країн.
Попри все, бюджет Євроспільноти – це значна сума: приблизно 150 мільярдів євро на рік – відзначає доктор Малґожата Боніковська.
– Приблизно, адже щороку є певні різниці, залежно від сплати зобов’язань. Другою слабкістю бюджету є те, що сьогодні витрати так розрослися, що власні ресурси Європейського Союзу не заспокоюють потреб хоча б наполовину, як колись, – тепер країни змушені доплачувати майже 75 відсотків. Коли засновано Європейські спільноти, створено механізми наповнення спільного бюджету, щоб країни не робили внесків, зате, призначали заздалегідь частку своїх ресурсів. Гроші походять передусім з мита на зовнішньому кордоні. Це – логічно: у нас єдиний ринок, немає внутрішнього мита, існує спільний кордон, спільна митна політика, митний кодекс. Більшість грошей йде у спільну касу, тобто це власний запас Європейського Союзу. Другим важливим надходженням є частина ПДВ і податок з доходів осіб, які працюють для Європейського Союзу – зокрема чиновників, установ та інші дрібні суми. Але сьогодні цього не вистачає на всі спільні витрати Європейського Союзу.
Згідно з правилами, в загальному бюджеті Європейського Союзу не може бути дефіциту. А отже, нестачу повинні заповнити члени ЄС. Цей внесок є різним для різних країн і в цій справі існують розходження. Додатковим приводом необхідності змін є постанова британців відокремитися від Євроспільноти – вказує доктор Малґожата Боніковська.
– Пропозиції бюджету випливають з конкретної ситуації, в якій ми є. Це не лише бажання поліпшити фінансове становище, причиною є також «брекзит». Ймовірно, навесні Велика Британія почне процедуру виходу з Європейського Союзу і, зрозуміло, також із бюджету. Лондон є не лише платником, але платником нетто, тобто вносить у спільну касу більше, ніж з неї отримує. Якщо процедура триватиме два роки – хоч, на мою думку, це малоймовірно – усе відбудеться ще в теперішній фінансовій перспективі. Тоді британські зобов’язання могли б взяти на себе інші країни. Інший вихід – це зменшення бюджету і різних витрат, зокрема на політику згуртування і на розвиток, а також на сільськогосподарську сферу. Це було б дуже некорисним для Польщі, яка є найбільшим бенефіціаром політики згуртування ЄС.
PR24/Н.Б.