Яке майбутнє чекає політику надання права притулку, враховуючи останні події у Берліні, де, нагадаймо, цими днями скоєно теракт. У відвідувачів різдвяного ярмарку врізалася вантажівка. Загинуло 12 осіб, 48 осіб зазнали поранень. Як відомо, відповідальність за теракт в Берліні взяла на себе терористична організація «Ісламська держава». Отже, чи і яким чином берлінські події вплинуть на зміну політики Євросоюзу відносно міграційного питання та чому Європа, черговий раз, рахує кількість жертв і шукає зловмисників, замість запобігати терактам?
Євростат, тобто статистична організація Європейської комісії повідомляє, що в країнах Євроспільноти майже мільйон двісті тисяч осіб чекають рішення в справі надання притулку. Найбільше заяв про притулок склали громадяни Сирії – 25 відсотків, далі Афганістану – 17 відсотків та Іраку – 10 відсотків. Найбільше таких клопотань біженці подають в Німеччині – це майже 60 відсотків від загалу. Природно, у розкладі країн, які приймають біженців, існують доволі великі різниці. А насичення іммігрантами між Західною та Північною і Східною Європою – помітно відрізняється. Для прикладу, досить сказати, що ось у Словаччині іммігранти подали лише 35 заяв про надання притулку, в Естонії – 40, у Латвії – 80. У Польщі, тим часом, 2400 заяв про надання притулку, це дещо менше, ніж раніше, але про притулок в Польщі стараються в першу чергу росіяни (до яких зараховується чеченців – і це основна група), є 150 українців, 120 таджиків – і все це складає 0,7 відсотка усіх заяв про надання притулку в Європі. А враховуючи тенденції, за якими спостерігаємо в Польщі, все вказує на те, що більшість із цих заяв будуть відхилені.
В Євроспільноті весь час триває дискусія про те, як вирішити міграційну кризу. А останні події, в оцінці Даріуша Росяка, журналіста і репортера, дуже сильно будуть впливати на ці дебати.
– Існує закон, згідно з яким надається притулок в Європі. Якщо хтось відповідає вимогам цього закону – отримує притулок. Проте, таким вимогам відповідає лише невелике число цих біженців. Ми вже знаємо, що, наприклад, Німеччина буде відправляти людей, які не відповідають критеріям, щоб отримати статус біженця. А останні події в Німеччині, безумовно, впливатимуть на хід міграційних дебатів у цій країні. Тим паче, ситуація в цій державі була напружена і вже від року можна було почути, що таких терактів можна сподіватися. Напади були, хоч не такі показові, як цей останній, отже, треба очікувати, що політика пані Меркель стосовно біженців буде змінюватися.
Від представників служб, від політиків ми чуємо заяви, що ситуацію, яка трапилася в Берліні, можна було передбачити. Але таким терактам важко запобігати – наголошує публіцист Єжи Тарґальський.
– Не можна заарештувати всіх мусульман. Справа в тому, що протидіяти таким акціям є надзвичайно складно, позаяк ісламське середовище не піддається інфільтрації. А основним методом роботи контррозвідки саме і є інфільтрація. У їхньому випадку – це надзвичайно складно. Були випадки, коли вдалося випередити дії терористів і до терактів не дійшло, проте, взагалі запобігти таким ситуаціям – неможливо.
Природно, не можна узагальнювати, бо не всі біженці є потенційними терористами. Однак, берлінські події, напевно, не залишаться без відповіді німецької сторони. Лукаш Полінцеуш з Фонду Пуласького підкреслює, що події в Берліні призведуть до дуже серйозних наслідків у німецькій політиці.
– Упродовж цього року риторика, пов’язана з можливістю збільшення кількості біженців у Німеччині, послабилася і, фактично, сама Анґела Меркель визнала, що зроблено помилку, що серед цієї групи, яка надійшла до Німеччини, можуть також знаходитися потенційні терористи.
Експерт Фонду Пуласького звертає увагу, що тепер вже не говоримо про «хвилю» біженців, оскільки їхня кількість значно зменшилася, а й самі механізми контролю іммігрантів є ефективнішими. Дуже помітно змінилася, однак, політика країн Євроспільноти стосовно міграційної проблеми.
– Ота спільна політика країн Євроспільноти, у тому також держав, що входять до Вишеградської групи (Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини), яка пов’язана з біженцями, – сильно змінилася. Ще рік тому ми говорили про квоти осіб, які мають бути розміщені по всій Європі, а не лише в її південній частині. Тут називалися також такі країни, як Польща. Нині, натомість, увага зосереджується на наданні допомоги на місцях, якщо це можливо. Велику частину біженців, у рамках порозуміння з Євроспільнотою, прийняла Туреччина. Але щодо Туреччини, в міжнародному контексті, виникає запитання, чи взагалі, у довшій перспективі, вдасться зберегти таку ситуацію. Так чи інакше, у рамках ЄС вдасться знайти компроміс щодо вирішення міграційної проблеми.
Депутат Польської селянської партії Пйотр Зґожельський зазначає, що сьогодні тероризм став багатошаровим поняттям і явищем, тобто він не стосується вже лише викрадення літаків чи збройних атак, тільки набуває різноманітних форм. А отже, щоб цьому протиставитися, мусить бути створена коаліція держав до боротьби з тероризмом, бо іншого виходу немає – підкреслює політик. Зґожельський наголошує, що Польська селянська партія із самого початку заявляла про те, що квотування у розміщенні біженців – не вирішує справжньої проблеми.
– Ми зразу звертали увагу, що ці питання треба вирішувати на місці, тобто там, де біженці потребують цієї допомоги. І якщо вже надавати якусь допомогу, то в першу чергу тим, хто близький нам у культурному та релігійному вимірі, отже, якщо допомагати, то допомагати християнам. Натомість, що стосується інших, то допомога повинна була бути направлена там, по місцях, передусім до жінок і дітей.
Єжи Тарґальський звертає увагу, що імміграція мусульман в Європу була зумовлена німецькою політикою, що можна було би цього уникнути, якщо б влада не потурала мусульманам. Нині мусульманська база в Європі настільки велика, що контролювати її дуже важко. Публіцист наголошує, що бенефіціаром такої політики є Росія.
– Чим більше замахів у Європі, тим сильнішими є ті угруповання, які саме в Росії хочуть вбачати захисника перед мусульманською загрозою, і готові реалізувати свою політику, спираючись на союз із Росією. А сама Росія має засоби, щоб відстежувати середовища мусульман. Це є так звані кадирівці, які, в залежності від замовлення Росії, виконують різні завдання.
А тим часом, практично, всі країни ЄС посилили засоби безпеки у формі більшої кількості поліцейських, які патрулюють місця масового скупчення. У Франції обов’язує «високий рівень терористичної загрози та мобілізації». Австрія, Італія, Великобританія, також Данія і Норвегія переглянули плани захисту святкових заходів.
Л.І.