«Завданням військових маневрів Анаконда-16 була не лише координація дій держав-учасників НАТО, але і стримування потенційного агресора, яким є Росія» – твердять політики, військові та експерти над Віслою, де 17 червня завершилися найважливіші в історії незалежної Польщі військові вишколи Північноатлантичного альянсу.
«Анаконда-16» стали одними з найбільших маневрів Північноатлантичного альянсу після закінчення холодної війни та наймасштабнішими військовими вишколами у Польщі після 1989 року. Під час їх проведення підготовку пройшла 31 тисяча солдатів, у тому числі 12 тис. з Польщі та 14 тис. зі США, з 19 держав-членів, а також із 5-и країн-партнерів НАТО, зокрема з України. Крім того, у підготовці були задіяні 3 тис. військових транспортних засобів, понад 100 літаків та гелікоптерів та 12 кораблів.
Найважливішим є факт, – відзначив речник Міністерства оборони Польщі Бартломєй Місєвич, що над Віслою невдовзі будуть розташовані війська НАТО, а це, за його словами, зміцнить безпеку Польщі та усього Альянсу. З цією метою вишколи Анаконда-16 сприяли обміну досвідом та налагодженню взаємодії між підрозділами військ країн НАТО.
«Слід нагадати, що Анаконда-16 проходила в умовах гібридної війни, тобто пропаганди та дезінформації з боку можливого агресора. Відбулися також навчання перших підрозділів територіальної оборони, що будуть протидіяти такій війні. Усі чудово впоралися із поставленими завданнями», – сказав Місєвич.
Речник МНО Польщі Бартломєй Місєвич зазначив, що одним із завдань «Анаконди-16» було стримування можливого агресора, яким на сьогодні є Росія.
«Росія є потенційним агресором з приводу своїх дій, хоча б над Балтикою. Сьогодні немає і дня, аби літаки НАТО не перехоплювали російські. Очевидно, Росія є потенційним агресором також з огляду на свої дії на сході України. Ці вишколи, рішення у рамках НАТО та підсумки саміту у Варшаві будуть ефективно відлякувати агресора», – переконаний він.
За словами міністра національної оборони Польщі Антоні Мацєревича, «Анаконда-16» – дуже особливі військові маневри – з огляду на масштаби та кількість військових, які брали у них участь. Міністр наголосив, що вишколи унікальні також тому, що у них вперше були задіяні підрозділи територіальної оборони Польщі.
«Цей новий вид війська, який ми формуємо упродовж кількох останніх місяців, відразу взявся за справу. І зробив це добре та ефективно. Зрештою, підрозділи територіальної оборони пліч-о-пліч проходили підготовку з українцями, у тому числі проти гібридних загроз», – наголосив Мацєревич.
Говорячи про маневри «Анаконда», Антоні Мацєревич часто згадує у своїх виступах про загрозу для Польщі з боку Росії. Глава Міноборони Польщі переконаний, що мовчати, коли Росія вдається до агресії у безпосередньому сусідстві Польщі, не можна.
«Російська загроза – це не вигадка, вона справжня. Це не тільки політична загроза. Росіяни окупували територію нашого союзника, вони агресивно висловлюються як щодо Польщі, так і інших держав-союзників. Треба говорити про цю загрозу голосно та відкрито», – наголосив Антоні Мацєревич.
Бригадний генерал і заступник командувача військовими маневрами Славомір Воцєховський зазначив, що головним завданням «Анаконди-16» була підготовка польського війська та перевірка здатності солдатів над Віслою до взаємодії з союзниками на тлі можливих сценаріїв гібридних загроз.
«Передусім, ми хотіли навчитись чогось, чого раніше не відпрацьовували. Тобто, на фоні поставлених нам завдань, важливо було швидко відповісти на нові загрози, а тому так часто ми говоримо про гібридні сценарії у рамках вишколів. Важливо було також, аби ці маневри відбувалися з широким розмахом напередодні саміту НАТО у Варшаві. Мета і ціль – показати, що прийняті на попередньому саміті рішення можливо реалізувати», – наголосив він.
Політолог з Військової технічної академії та експерт з міжнародних питань д-р Ґжеґож Костшева-Зорбас відзначив, що такі вишколи як «Анаконда-16» – це чудовий спосіб зміцити довіру між союзниками в Альянсі, зокрема у питанні перекидання військ до Польщі та інших країн Центрально-Східної Європи.
«Ці вишколи спрямовані не тільки на внутрішнє застосування, мова йде не лише про координацію дій людей та комп’ютерів, що дуже важливо у сучасній війні. Важливо також показати здатності потенційним противникам, а також союзникам, зокрема польському суспільству та країнам східного флангу НАТО», – наголосив він.
Директор Музею історії Польщі Роберт Костро каже, що такі масштабні маневри мають як політичну, так і військову складову. Як він зазначає, таких масштабних вишколів не відбулося б, якби не агресія Росії проти України.
«Це саме та зміна, що підштовхнула НАТО надати більш серйозного значення пристосуванню, переорієнтації до можливих потреб оборони Польщі та країн Балтії», – наголосив він.
Цьогорічні вишколи «Анаконда» виконували також роль стримування потенційних супротивників, – говорить Ґжеґож Костшева-Зорбас.
«Якщо дипломат або політик не може сказати про це відкрито, то я можу – ідеться про стримування Росії. Інших великих воєнних противників для НАТО в регіоні немає. Вони можуть з’явитися у майбутньому. Але є також чимало більш радикальних, однак слабших ворогів, ніж Росія, але які не здатні розпочати велику регулярну війну – це, наприклад, (так звана –ред.) Ісламська держава або Аль-Каїда. Ці маневри – це стримування Росії від нападу на Польщу або країни Балтії», – відзначив політолог.
Директор Музею історії Польщі звернув увагу, що Північноатлантичний альянс – це, передусім, договір на папері. Роберт Костро нагадав, що доля різних договорів складалася по-різному. А тому «Анаконда-16», у зв’язку з агресією в Україні, а також на тлі провокацій російських літаків, мала показати, що НАТО є не лише Альянсом на папері. «Анаконда-16» – це перевірка рішучості Альянсу, випробування справжніх оборонних можливостей НАТО і узгодження дій союзників з різних країн, – підсумував експерт.
IAR/PR3/Т.А.