Шукати роботу за кордоном можна на декілька способів: поїхати до конкретної країни і там розпочати пошуки праці, розпитати знайомих і працевлаштуватися за їхньою рекомендацією або переглядати оголошення у пресі та Інтернеті. Поляки надалі найчастіше виїжджають працювати до Великобританії та до Німеччини.
На Британських островах працювала Пауліна.
– Я працювала на фабриці щоколадок. Робота полягала в тому, що у пластикові коробки я клала шоколадки. Це був такий одноманітний процес, ті коробки пливли і пливли, а я постійно розкладала цукерки. Практично, під час цієї роботи можна було спокійно спілкуватися.
Ми поїхали з Павелом, моїм хлопцем, попрацювати на декілька місяців. Оскільки там були його родичі, вони повідомили агентство праці, що ми шукаємо роботу. Це була друга праця, яку нам запропонували. Перша пропозиція – це була робота в морозильній камері, у заводі, який виробляв піццу. Я не хотіла працювати при температурі мінус 2–3 градуси.
А заробітна платня – вона вас задовольняла?
– Коли її порівняти до польської зарплати, то це зовсім інша справа. Я заробляла на годину 6 фунтів 88 пенсів. Оскільки утримання є лише трохи дорожче ніж у нас, то багато грошей можна було відкласти.
Втім, чому Ти повернулася назад до Польщі?
– Для мене гроші – не головне у житті. Там у мене було лише 4–5 знайомих з Польщі. Інші знайомі – англійці. Я люблю товариство людей, і якщо я щодня не зустрінуся з 2–3 друзями, – я нещаслива. А для тих людей, які хочуть заощадити якісь гроші, це дуже симпатична країна, вони добре налаштовані до чужих. Перед людиною відкриваються нові можливості: тут ти можеш купити одну блузку на місяць, а там – чотири. Ти можеш дозволити собі купувати книжки і дорожчу косметику, відвідувати перукарню – якщо комусь це потрібне – дійсно, можна сказати, що там є кращий світ.
Ми всі знаємо, що багато поляків працює у Великобританії на різних фабриках. А чим ще там займаються поляки? З цим запитанням звертаємося до Юстини Мосек, експертки з питань рекрутингу компаніїGoldenline.
– В принципі, це залежить від рівня знання англійської мови. Бо якщо хтось добре володіє англійською, то він може працювати скрізь. Згідно з правилами, не можна дискримінувати працівника з огляду на його національну приналежність, але, якщо він не знає мову, не зможе виконувати певні професії. Поляки, крім того, що працюють при сезонних роботах, то насправді їх дуже багато у різних установах.
Тобто вони займають у Англії також якісь вищі посади?
– Так, дуже часто є так, що поляки виїжджають, щоб перевірити (якими є можливості працевлаштування) і часто вже не повертаються назад. На місці виявляється, що за таку саму працю вони отримують кращі умови зайнятості, ніж у Польщі. Але в нас це вже також змінюється, польські роботодавці також намагаються створити кращі умови праці.
Куди поляки їдуть працювати? До Великобританії, Німеччини, до інших сусідніх країн?
– Це залежить від їхнього знання мови, наприклад, чи вони знають англійську чи німецьку. Спершу, коли приїжджаємо до чужої країни, треба ознайомитися з ринком праці і вивчити мову, тоді можна виконувати прості роботи. А згодом, коли вже ознайомимося з культурою даної країни, вивчимо мову і зав’яжемо нові знайомства – тоді може виявитися, що це добре місце до життя.
Тобто головне – це володіти мовою країни, у якій прагнемо працювати. А що треба зробити, щоб знайти цікаву роботу за кордоном: ідемо до якогось центру зайнятості чи сідаємо перед комп’ютером?
– В принципі, ми маємо два шляхи. Перший: виїхати за кордон і там на місці шукати роботу – але для цього потрібний час, отже, і кошти. На місці треба відвідати центри зайнятості, які функціонують трохи краще ніж у Польщі, там більше вакансій. Можна теж самому відвідати відділи кадрів різних фірм, які шукають працівників, зі своїм життєписом.
З іншого боку, можна шукати роботу будучи в Польщі – і я до цього заохочую. Інтернет відкриває великі можливості. Є дуже багато сайтів, які займаються рекрутингом. У них треба відкрити акаунт і зазначити варіант: готовий переселитися. Не знаю, чи ви це усвідомлюєте, але дуже багато роботодавців з-за кордону шукає працівників у Польщі.
І таким чином роботодавці можуть знайти нас.
- Так, але передусім треба подавати заяви, перевіряти сайти з пошуку роботи, оголоситися в соціальних мережах – саме за їхньою допомогою останнім часом легше знайти роботу. Але, перш за все – треба це робити дуже активно.(…) Вакансій– дуже багато. Тепер наближається період сезонних робіт і багато роботодавців шукає працівників у Польщі. Треба сказати, що роботодавці з ЄС цінують польських працівників. Отже, треба самому шукати роботу, але також оприлюднити своє оголошення і дати можливість роботодавцеві знайти нас.
Тут варто зауважити, що робота, яку ти знайшов в Інтернеті, не завжди може виявитися очікуваною роботою. Нас можуть обдурити...
– На сайтах з пошуку праці вакансії – перевірені. Але ми самі також повинні перевірити роботодавця. В Інтернеті, на різних форумах можна знайти думки про даного працедавця. Дуже важлива – адреса електронної пошти. Наприклад, яким є її доменне ім’я, якщо є публічним, то ми можемо оцінити, чи це є солідний роботодавець. Треба шукати також у податкових реєстрах, чи з фірмою все гаразд. Також треба зайти на сайт фірми, і знайти вкладку «кар’єра» – перевіряємо, чи дійсно є набір на конкретну посаду.
А польські центри зайнятості також мають у себе оголошення з вакансіями від закордонних фірм – варто там шукати пропозицій?
– Так, роботодавці дуже часто шукають працівників за посередництвом центрів зайнятості. Це – перевірені пропозиції, ми можемо бути безпечними, процес набору відбуватиметься легально.
Тепер знову перенесемося за кордон, до Лондона. На цей раз про свій досвід праці розкаже нам Оля.
– Я працювала у компанії-мережі, яка займається продажем ланч-пакетів. Вона доставляла обіди перш за все для офісів і корпорацій. До праці мене зарекомендувала знайома, яка покидала роботу, оскільки знайшла ліпше заняття. Це була тяжка праця: 5 днів у тижні по 8 годин. Робота починалася з 6 ранку, отже, щоб туди доїхати, мені довелося вставати перед 5 ранку, а по праці я зразу їхала до дому і лягала спати, бо вранці знову треба встати. Великим викликом була відстань, у Лондоні дуже важко домовитися з друзями, бо щоб доїхати на зустріч, іноді доводилося їхати й дві години.
Кому б Ти рекомендувала такі заробітки – а хто може собі не дати раду?
– Це є місто, куди ти їдеш з конкретною метою: або заробити якусь суму грошей, або розвинути якісь конкретні уміння потрібні для твоєї кар’єри. Але якщо Ти прагнеш знайти там самого себе – це без сенсу, бо навіть знайти близьку тобі групу знайомих – дуже важко. Бо середовище там доволі герметичне. Але якщо Ти маєш таку силу волі, час і визначену мету – тоді можна туди їхати.
Нагадуємо, поради, як шукати роботу за кордоном, нашим слухачам надавала експертка з питань рекрутингу компанії Goldenline, Юстина Мосек.
опр. Л.З.