Після нападу Росії на Грузію в серпні 2008 року дипломатичні відносини між обома країнами розірвано. З тих пір на тимчасовому кордоні Абхазії та Південної Осетії частими є провокації зі сторони проросійських сепаратистів. У роковини російсько-грузинського конфлікту пропонуємо вашій увазі розмову кореспондента Польського радіо Мацєя Ястшембського з президентом Грузії Ґіорґі Марґвелашвілі.
Пане президенте, ми розмовляємо у сьомі роковини грузинсько-російської війни. Грузія надалі поділена, Тбілісі не має контролю над двома регіонами, де розміщені російські солдати: Абхазією та Південною Осетією. Як вплинули на вашу країну події серпня 2008 року?
Ґіорґі Марґвелашвілі: Справді, це впливає і позначається на всьому нашому народі. Коли я кажу про народ, про громадян Грузії, маю на увазі і тих людей, які живуть за лінією окупації, і тих, що живуть на решті території Грузії. Факт, що ми пам’ятаємо, що регулярна російська армія, включаючи важку техніку й авіацію, напала на грузинську територію, – це, повірте, болючий слід на нашому минулому. Разом з тим, це процес, який має довести до зірвання зв’язків між людьми, які живуть на різних сторонах окупаційної лінії. Це відбувається у XXI столітті, на все дивиться міжнародне співтовариство, і це відбувається у Європі.
Як сьогодні складаються взаємини Тбілісі з Москвою?
Ґіорґі Марґвелашвілі: Ми не повинні реагувати на провокації. Не повинні вносити більше напруження, коли ситуація й без того напружена. Зате, нам треба докласти зусиль, щоб довести російських політиків до раціонального діалогу. З погляду раціональності діалогу у нас – карт-бланш, адже, на наш погляд, дивлячись логічно, для Росії ця ситуація не має жодного значення, крім бажання покарати грузинів. А для Грузії це справді трагедія, тому що дві частини нашої держави перебувають під окупацією.
За що Росія хотіла вас покарати?
Ґіорґі Марґвелашвілі: За те, за що в Росії звичайно карали – за вільнодумство. Тих, хто думає про власний вибір, про свою культуру, про свою геополітику. Грузія орієнтується на європейську та євроатлантичну спільноту не тому, що ми – вороги Росії, це – абсурд, а тому, що таким є наш вибір. Проте, деякі політики в Кремлі вважають, що так проявляється свобода думки, а за це, традиційно, в Росії показово карають.
Грузія – це для багатьох західноєвропейців країна віддалена й екзотична. Здається, грузини також наразі не відчувають надто сильних зв’язків із Західною Європою. Отже, постає запитання, навіщо Грузії Європейський Союз?
Ґіорґі Марґвелашвілі: Ви знаєте, я думаю, таке запитання частіше ставлять європейці, ніж грузини. Це справді грузинський вибір. Вибір історичний, який не відноситься лише до нинішнього дня. Сенс Європейського Союзу для нас у тому, що ми як нація відчуваємо зв’язок із цією сім’єю народів і культурним ареалом. Навіщо Європейський Союз Грузії як економічне співтовариство? З тієї простої причини, що це найсильніше економічне співтовариство, торгувати з яким без податків і митних зборів хотів би кожен, також і ми. Євросоюз гарантує, що ми будемо частиною політичного об’єднання, в рамках якого зможемо здійснити одне з наших головних історичних завдань – зберегти грузинську тотожність і державність. Адже Грузія – це держава, чия історія сягає трьох тисяч років. Держава, яка вже 16 століть пишається приналежністю до християнської культури, бо християнство ми прийняли в четвертому столітті. Врешті-решт, Грузія – наче маленький європейський коридорчик свободи, що створює можливість співробітництва і каспійського і, більш глобально, азійського регіону.
Як ви оцінюєте, чи Грузія готова до повної інтеграції з Європейським Союзом?
Ґіорґі Марґвелашвілі: Ми хочемо стати членом Євросоюзу і робимо все для цього. Розуміємо, що нам треба пройти різні етапи розвитку. Проте, вважаю, що Євросоюз повинен активізувати свою політику в цьому напрямку. Ми цілком готові до швидкої та ефективної інтеграції.
Дозвольте запитати в подібному дусі, навіщо Грузії НАТО?
Ґіорґі Марґвелашвілі: 20 відсотків нашої території знаходиться під окупацією. Ми є державою, яка протягом багатьох років: і на Балканах, і в Перській затоці, і в Афганістані, і зараз під егідою Європейського Союзу, бере участь у процесі будування світової стабільності. Кажучи відверто, майбутній саміт НАТО, який відбудеться в Польщі, має для нас велике значення. Ми дуже задоволені, що він буде саме в Польщі, адже це одна з країн, які підтримують нас найактивніше, лобіюють членство Грузії в Альянсі. Поляки, мабуть, найбільше з-поміж усіх народів свого регіону розуміють значення грузинського членства в НАТО для стабільності і безпеки в Європі. Ми активно готуємося до саміту. Маємо надію, що наша активність, і активність наших партнерів, держав, які підтримують Грузію, матиме вплив на схвалення позитивного для нас рішення.
Чимало можна почути про польсько-грузинську дружбу, але чи справді, на ваш погляд, обидва народи об’єднує щось особливе? Чи ця дружба триває незалежно від політичних змін у наших країнах?
Ґіорґі Марґвелашвілі: Грузинсько-польські взаємини сягають углиб століть. Проте, лише після розвалу Радянського Союзу і Варшавського договору, і коли Польща та Грузія здобули незалежність, з’явилися можливості для ще ближчого співробітництва. Коли я їду на якийсь саміт або десь випаде нагода зустрітися з представниками польського уряду чи взагалі з поляками, – то знаю, що зустрічаю друзів, які дуже добре розуміють мою ситуацію, підтримують мене, думають про наше спільне майбутнє. Коли розмовляю з моїм колегою-поляком, бачу, що він уже пройшов цей шлях від Варшавського договору до НАТО. Бачиш живу людину, яка пройшла всі етапи змагання за незалежність, створення державності і боротьби у структурах, які для неї були вибором польського народу. Бачиш не лише партнера, але й союзника. Отже, польсько-грузинські відносини, на мою думку, чудові і вони будуть лише поглиблюватися й розвиватися.
PR1/Н.Б.