На перші шпальти європейських видань повернулася тема Греції. Якщо інформація про мільярдні борги Афін міжнародним інституціям вже нікого не шокує, то занепокоєння європолітиків викликав комунікат від грецького Нацбанку: якщо керівництву країни не вдасться домовитися з кредиторами, Греція задумається над виходом з Єврозони, а в перспективі – й з Євросоюзу.
Більше 400 мільярдів євро – стільки на сьогодні складає зовнішній борг Греції. З усіх країн Європейського Союзу, саме Греція має найбільший дефіцит бюджету відносно ВВП та один з найвищих рівнів безробіття – понад 25%. Останніми роками греки проводять болісні реформи, аби знизити витрати публічного сектору, проте Афінам досі бракує готівки, аби вчасно розраховуватися з кредиторами. Наприкінці червня мине черговий термін виплати Грецією своїх зобов’язань, проте уряд Алексіса Ціпраса повідомив – платити йому зараз немає чим.
У понеділок відбулася екстрена нарада лідерів країн Єврозони, проте на ній не вдалося досягти порозуміння між Брюсселем, кредиторами та греками. Що ж є джерелом «грецької проблеми» у ЄС – пояснює наш колега Кароль Токарчик, журналіст Польського радіо, який спеціалізується в економічній тематиці:
- «Грецька проблема» полягає в тому, що до кінця червня Афіни мають кошти, аби виплачувати свої зовнішні грошові зобов’язання. Одночасно, до кінця цього місяця грецький уряд має заплатити черговий транш кредиту, який раніше був виділений на рятування грецької економіки. Якщо найближчими днями грецький уряд та повірені у справі кредитів не зможуть знайти компромісу, то у Афін не буде грошей для того, аби платити пенсії та зарплати, до того ж, не буде грошей, аби обслуговувати основний борг. Під час теперішніх переговорів обидві сторони окопалися на своїх позиціях: греки стверджують, що вже застосували щодо себе чималі обмеження, а кредитори хочуть переконатися, що Афіни не отримають черговий «подарунок» просто тому, що так буде краще для всіх.
Кароль Токарчик підкреслює: якщо раніше головними повіреними грецького боргу виступали великі банки, то тепер це переважно пересічні європейські платники податків, у більшості своїй – німецькі. «Мета переговорів для греків – отримати відстрочку, мета переговорів для канцлера Анґели Меркель – показати співгромадянам, що вона довго трималася суворих вимог», - констатує журналіст. А аналітик ING TFI Павел Цимцик йде далі і прямо називає переговори довкола «грецької проблеми» мильною оперою:
- Греція не може домовитися з повіреними, повірені – з Грецією. А той, хто мав би бути посередником між ними теж боїться зайняти якусь однозначну позицію. І така ситуація триває вже кілька років, справжня мильна опера, де всі добре знають свої ролі: і Меркель, і єврокомісари, і МВФ, і грецькі політики. Всі знають, у чому проблема, але ніхто не робить реальної пропозиції, як Греції вийти з порочного кола сплати боргів і браку грошей для цього. Я б сказав, що фінансові ринки вже втомилися і незважаючи на політичне напруження поводяться спокійно.
Глава грецького уряду Алексіс Ціпрас та глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер під час переговорів у Брюсселі. 22 червня 2015 р. /PAP/EPA/OLIVIER HOSLET
З такою оцінкою погоджується Кароль Токарчик і додає, що міжнародним кредиторам доведеться піти на поступки у справі грецьких боргів:
- Ту саму картину спостерігаємо вже кілька років: щопівроку або щоквартал зустрічаються греки та німецькі повірені. Перші знають, що мусять затягнути паски, другі – що мусять дати першим відстрочку. План виплати боргів Грецією вже зараз розписаний до 2050 року, так що, можна сказати, серіал скоро не закінчиться. З точки зору пересічного громадянина Греції, жити стає все гірше – менші пенсії, менші зарплатні. З іншого боку, це розплата за десятиліття непродуманої політики держави, котра витрачала більше, ніж мала. Яким сильним би не було бажання покарати греків за таке марнотратство, міжнародні кредитори мусять піти їм назустріч. Або Греція стане банкротом, і повірені втратять все, або вони розпишуть новий графік виплат. Думаю, вже наступного року почнуться розмови про реструктуризацію грецького боргу. Так насправді, реструктурувати грецький борг з точки зору економіки це не проблема. Проблема, це як німецьке або французьке керівництво пояснить це своїм громадянам.
Допоки європейці збирають екстрені наради та обдумують різні сценарії, греки не цураються шантажувати Брюссель. Перебуваючи минулого тижня в Росії, прем’єр Еллади Алексіс Ціпрас заявив, що ЄС має сьогодні два вибори: або показати солідарність з Грецією, або продовжити політику «затягування поясів», котра є шляхом в нікуди. При цьому Нацбанк Греції прямо натякнув, що у випадку банкрутства Афіни подумають над виходом з Єврозони та ЄС. Кароль Токарчик однак відкидає такий чорний сценарій:
- Навіть з технічної точки зору важко уявити, як би мало виглядати банкрутство Греції. Якщо ж однак Афіни оголосять банкрутство, немає жодного автоматизму між цим та виходом з Єврозони. Якщо Греція хоче залишити Євроленд, то вона б мусила повернутися до друку драхми, а такого розпорядження досі немає. Економісти прогнозують: якщо Греція наважиться на вихід з Єврозони, то через це постраждає в першу чергу Центральна та Східна Європа, в другу – країни так званого «старого ЄС», але найбільше – сама Греція. Повернення до драхми це не шанс збагатитися, це вірна можливість для греків збідніти принаймні у два рази.
Акція підтримки грецького уряду, який не погоджується на план заощаджень, запропонований ЄС. Брюссель, 20 червня 2015 р./PAP/EPA/STEPHANIE LECOCQ
Треба підкреслити, що більшість польських біржевих аналітиків вірить у можливість компромісу і ворожить зміцнення курсу євро та злотого у випадку успішного кінця переговорів. Говорить Марцін Ліпка:
- Базовий сценарій, який наразі розглядають у Європі – це порозуміння між Грецією та повіреними. Для поляків це означало б подорожчання злотого на кілька ґрошів відносно основних валют. Натомість брак порозуміння сильно б вдарив по курсу злотого щодо франка, фунта та долара.
Однак, що ж станеться з польською економікою, якщо Греція таки збанкрутує? В першу чергу, подешевшає польський злотий та подорожчають польські облігації. Натомість у довшій перспективі банкрутство Греції може стати поважною проблемою для експортерів з країни над Віслою, – вважає економіст банку PKO ВР Маріуш Адамяк:
- Польща є дуже інтегрованою з Єврозоною. 54% польського експорту йде до країн, які користуються євровалютою. Так що кожна проблема євро є проблемою для польської економіки. Греція сама по собі не є аж такою проблемою: її борг сьогодні це лише 3-4% ВВП Єврозони. Натомість якщо б Греція з Єврозони вийшла, з’явилися б питання про життєздатність Єврозони в цілому.
Наступна спроба вирішення «грецької проблеми» - вже у цю середу. Тоді у Брюсселі зберуться на нараду міністри фінансів країн-членів Єврозони. До цього часу експерти проаналізують план реформ та бюджетних заощаджень, який розробив афінський уряд. До можливого банкрутства Греції залишився тиждень. Серіал триває.
Олена Бабакова