Сьогодні у Ризі завершився дводенний саміт Східного партнерства. До кінцевого тексту декларації все ж внесли слова про визнання європейських прагнень України, Грузії та Молдови. Однак, точних дат скасування віз для українців та грузинів документ не містить. Немає також у тексті й визнання перспективи членства для країн Східного партнерства. Саміт надії чи розчарування?
Натомість, було досягнуто компромісу у тексті про засудження учасниками саміту анексії Криму. Під цим записом не хотіли підписуватися Вірменія та Білорусь. Компромісним рішенням став запис про те, що Європейський Союз засуджує незаконну анексію Криму. А впливу на євросоюзну позицію Білорусь та Вірменія вже не мали і тому підписалися під загальною декларацією.
Окрім того, під час саміту Партнерства був підписаний меморандум у питанні євросоюзної підтримки для України. Брюссель надав Києву макрофінансову допомогу у розмірі 1,8 мільярда євро на пришвидшення реформ.
На перший погляд можна сказати, що жодних переломних рішень цей саміт не приніс Україні, не були прийняті також якісь конкретні зміни у політиці самого Східного Партнерства. «Нині поки немає можливості надання перспективи вступу країн СП до Європейського Союзу», - сказав на завершення зустрічі глава Європейської ради Дональд Туск. «Це був той максимум, якого нам вдалося досягнути», - додав він.
Однак, глава Європейської ради зазначив, що можливо від 2016 року громадяни Грузії та України зможуть їздити до ЄС без віз. У документі йдеться, що Єврокомісія представить до кінця 2015 року доповіді у питанні виконання Грузією та Україною необхідних умов для запровадження безвізового руху.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, підсумовуючи результат саміту, у розмові з нашим кореспондентом у Ризі зазначив, що ЄС не тільки політичними деклараціями, але й реальними практичними зобов’язаннями підтримує Україну:
«По-перше, тепер ми маємо чіткий намір ЄС зробити останню доповідь на тему реформ, які необхідні для введення безвізового режиму до кінця цього року. Ми розуміємо, що політичних проблем не буде й ніхто не буде карати України за російську агресію на Донбасі. В 2016 році ми отримаємо безвізовий режим і це, безумовно, вже залежить він нас та від допомоги Єврокомісії, тому ми будемо працювати».
За словами українського міністра закордонних справ, абсолютно всі політики під час саміту у своїх виступах говорили про Україну. Говорили про солідарність, про необхідність допомагати у проведенні європейських реформ в Україні. Символічно, за словами Клімкіна, що саме сьогодні також підписали угоду про надання Україні макрофінансової допомоги.
Деякі експерти наголошували, що саміт не буде переломним та амбітним через Росію, яка неодноразово висловлювала своє незадоволення поглибленням контактів між країнами Східного партнерства та ЄС. Москва виступає проти угод про асоціацію цих країн зі Спільнотою, у першу чергу між Україною та ЄС. Однак, як ствердив Павло Клімкін, російський вплив на саміті не відчувався. Він прокоментував також небажання Вірменії та Білорусі підписуватись під засудженням анексії Криму:
«Ми відчули, що ані на нас, ні на Європейський Союз ніхто не тисне. Ніхто більше не боїться Росії. Дуже важливо, що ЄС дуже чітко повторив свої зобов’язання, які він взяв на себе під час саміту Україна-ЄС. Щодо деяких учасників Східного партнерства, то скажу, що я поважаю їхню позицію, але це, в тому числі їхні політичні пріоритети і їх розуміння як вести свою внутрішню та зовнішню політику. Весь ЄС та цивілізований світ чітко розуміє, про що ми говоримо. Ми говоримо про цінності та міжнародне право. Нам необхідно рухатися вперед шляхом асоціації до членства в ЄС».
«Краще, ніж очікувалося», - так результат саміту Східного партнерства в Ризі прокоментувала польська журналістка Марія Пшеломєц, яка спеціалізується у східній тематиці. Адже раніше лунали голоси, що в документі взагалі не йтиметься про європейські прагнення України, Грузії та Молдови. Марія Пшеломєц позитивно оцінила компромісну форму декларації, але, як додала, Європейський Союз міг піти й далі:
«ЄС здійснив одну помилку, яка повторюється у цій декларації, а саме – він не дає в ній ні далекої, а тим більше - близької перспективи членства. Це б нічого не коштувало Спільноті, бо для того, щоб стати членом ЄС, треба виконати необхідні умови».
Марія Пшеломєц зазначила також, що доброю новиною з саміту є обіцянка фінансової допомоги Україні. Київ отримає допомогу, попри те, що, як підкреслила журналістка, українська влада й далі гальмує необхідні реформи:
«Те, що важко було передбачити - це майже 2 додаткових мільярди євро на реформи, які й далі не розпочалися. І це не вина ЄС, а війни, яка триває, а також це вина української влади, яка, як видно, не демонструє достатньої рішучості».
Київ та Тбілісі очікували на конкретну пропозицію безвізового режиму з ЄС. Такої обіцянки під час саміту не пролунало. Однак, як підкреслила Пшеломєц, це не означає, що це питання закрите назавжди:
«Шкода, що Україна та Грузія не отримали конкретної обіцянки щодо скасування віз. Тим не менше, вони отримали обіцянки, що до кінця цього року належить виконати умови, аби візовий режим був скасований. Безумовно, було би краще, якби в декларації було записано, що це станеться в 2016 році. Але в Україні у цьому питанні робота продовжується, термін не зупинений, тому виникла чергова плутанина».
Східне Партнерство – потрібна ініціатива, але на заваді її успішної реалізації стоїть відсутність спільної позиції держав ЄС, які не розробили пріоритетів для цієї програми. Бракує солідарності у Спільноті і не кожен хоче ризикувати погіршенням своїх взаємин із Росією. Деякі експерти кажуть, що той формат, в якому існує СП нині вичерпався, а тому потрібен перезапуск та повне переосмислення цього проекту.
Тарас Андрухович