Сьогодні ввечері, о 19 за київським часом, у Ризі розпочався саміт програми Східного партнерства. У столиці Латвії, яка зараз є головою у Раді ЄС, зібралися лідери Євросоюзу, України, Молдови, Грузії, Білорусі, Вірменії та Азербайджану. Українці пам’ятають, як драматично розгорталися події довкола попереднього саміту Східного партнерства у Вільнюсі.
Без великих амбіцій та без переломних моментів – так Ризький саміт Східного партнерства описують журналісти та дипломати, що зібралися у столиці Латвії. Хоч офіційно саміт відкривається у четвер ввечері, підготовка його заключної декларації тривала довший час. Останні консультації відбувалися у Ризі цього тижня – поряд з самітом Партнерства у місті проходить також Форум ЗМІ країн Східного партнерства та Форум громадянського суспільства, деякі політики та громадські діячі прибули до Латвії вже на ці заходи.
Що ж сьогодні відбувалося у кулуарах, перед початком офіційної вечері учасників саміту – розповідає кореспондент Польського радіо Кшиштоф Ренік:
- Я б сказав, що серед людей, які спостерігають за фінальними приготуваннями до саміту, немає великих очікувань. Вже відомо, що заключна декларація буде доволі сприятливою для країн Східного партнерства. Можливо, у тексті буде згадана перспектива членства у ЄС для цих держав. Натомість, що стосується актуального питання скасування віз, то тут, боюся, великих змін вже не буде. У декларації буде згадка про перспективу скасування візового режиму для України та Грузії, проте без зазначення конкретних дат. Тобто, не сповняться очікування представників ЗМІ та громадянського суспільства. Тому наразі атмосфера у Ризі не вирізняється особливим ентузіазмом. З іншого боку, присутні експерти наголошують, що важливими є не яскраві гасла у декларації, а процес змін у країнах Партнерства, який наближує їх до стандартів ЄС.
В українських ЗМІ протягом останніх тиждень спостерігалася паніка через можливий провальний результат саміту Східного партнерства. Тепер же ситуація виглядає як зі склянкою до половини заповненою водою: найгірші очікування українців не справдяться, проте й найкращі – також ні. Який результат Ризького саміту міг би вважатися успішним для Києва – коментує політолог Євген Магда:
- Я думаю, реалістично-успішним у даній ситуації був би наступний результат: з одного боку, згадка про дату скасування візового режиму, з іншого – визначення певної європейської перспективи. Думаю, перший компонент є більш реальним, адже дати європейську перспективу нам сьогодні ніхто не готовий.
Чи небажання ЄС надати Україні безвізовий режим, де-факто – можливості для громадян України подорожувати до держав Євроспільноти на термін до 90 днів, має практичні причини, тобто невиконання Києвом своєї частини Плану з лібералізації візового режиму, чи радше йдеться про брак політичної волі в Брюсселі прийняти таке рішення? На думку моїх співрозмовників, ситуація виглядає неоднозначною. Євген Магда:
- Тут є така палиця з двома кінцями: і українська влада недопрацювала, і в ЄС є побоювання перед натовпами українських біженців та трудових мігрантів. Проте такі остархи свідчать тільки про те, що європейські політики погано знають свою новітню історію та економічну географію. Мільйони українців вже побували у ролі гастарбайтерів в ЄС і без скасування віз. Для ЄС дозволити українцям їздити до себе без віз це, в першу чергу, переламати певний психологічний бар’єр, а не адміністративні процедури.
Кшиштоф Ренік підкреслює, що єврокомісар з питань розширення та сусідства Йоганес Ган та міністр закордонних справ Латвії Едгар Рінкевичюс, яких сьогодні запитали про візову реалізацію, підтвердили наміри ЄС знести візи для України та Грузії після виконання країнами необхідних вимог:
- Чесно кажучи, я у цих коментарях не бачу згаданих політичних причин. Так, щораз частіше говорять про брак політичної волі в ЄС до лібералізації візового режиму. Але ЄС оперує певними стандартами та процедурами, і дивно очікувати, що це ЄС має змінити свої правила, а не згадані країни виконати вимоги Брюсселя. Власне це Європа і хоче показати Києву та Тбілісі – не можна змінювати права на користь політичної вигоди.
Сьогодні ж до нас потрапила інформація, що текст кінцевої декларації саміту мають змінити через небажання представників Білорусі та Вірменії підписувати документ, де є згадка про російську анексію Криму. Нагадаємо, обидві країни – і Білорусь, і Вірменія є учасницями Євразійського союзу. Кореспондент Польського радіо поки не знає, як учасники саміту розв’яжуть цю проблему:
- Я слухав промову міністра Рінкевічюса, який застерігав від спекуляцій довкола заключної декларації. Він відверто сказав – праці над декларацією триватимуть до завершення саміту. Можливо, її форма остаточно буде узгоджена під час сьогоднішньої урочистої вечері. Вірменія та Білорусь можуть не підписати декларацію, може, буде обрана форма з позначкою, що Мінськ та Єреван не підтримують тезу про російську агресію у Криму. Не думаю, що можливий варіант, коли представники Білорусі та Вірменії погодяться засудити дії Росії.
Як би не закінчився у п’ятницю саміту у Ризі – його результати навряд чи сильно відіб’ються на рейтингу президента Порошенка чи прем’єра Яценюка, котрі обіцяли країні європейське майбутнє. Українці сьогодні, за словами Євгена Магди, повністю поглинуті реаліями економічної кризи:
- Порівняно зі зростанням тарифів на житлово-комунальні послуги, результат саміту зараз є для українців навіть не другорядним, а третьорядним. Хоча факт залишається – Україні треба інтенсифікувати співпрацю з ЄС.
Ну а поки що активісти з України, а також з Молдови і Грузії вже подали заявку на членство їхніх країн у ЄС. Зробили вони це під час сьогоднішньої прес-конференції єврокомісара з питань розширення та сусідства Йоганеса Гана та глави МЗС Латвії Едгара Рінкевичюса. Хоч акція і планувалася заздалегідь, європолітики були здивовані принесеними їм текстами заяв та листами з підписами. Чим офіційно закінчиться саміт у Ризі – дізнаємося завтра.
Олена Бабакова