Попри прогнози, на ризькому саміті Східного партнерства не слід очікувати скасування віз до Євросоюзу для українців. Проте, Європейська комісія не виключає такого рішення за кілька місяців.
Саміт Східного партнерства у столиці Латвії заплановано на 21 і 22 травня. Як повідомляється, при цій нагоді громадяни України і Грузії, скоріше всього, не отримають обіцянки скасування віз до країн Євроспільноти ще цього року. Проте, Європейська комісія хоче надати позитивний сигнал і не виключає можливості такого рішення за кілька місяців. Не секрет, що обидві країни розраховували почути у Ризі декларацію європейських лідерів. Ліквідація віз мала бути одним із досягнень цієї зустрічі.
Експерт польського Фонду імені Казімєжа Пуласького Лукаш Полінцеуш навів слова представника України при ЄС Костянтина Єлісєєва:
– Саміт Східного партнерства у Ризі найближчими днями, як відзначив посол України при Євросоюзі, – це момент правди відносно східних партнерів Європейського Союзу. Заяви про лібералізацію, пов’язані з введенням безвізового руху з країнами, що лежать на схід від Євроспільноти, як Україна та Грузія, звучали вже минулого року. А насправді це планувалося вже від першого саміту в Празі 2009 року, коли більшість держав досягла чималого прогресу у виконанні євросоюзних умов. Проте, слід пам’ятати, що візові умови пов’язані з конкретними вимогами Брюсселя. Першим кроком завжди є підписання угоди про візові полегшення, у них передбачається можливість звільнення з візових оплат або їх зменшення. Скасування віз відбувається на дальшому етапі. І це також залежить від кількох факторів. Прикладом країни, яка повністю виконала всі умови, поставлені Євросоюзом, у 2014 році була Молдова, і торік з нею встановлено безвізовий режим.
Натомість, найближчий саміт Східного партнерства у Ризі мав принести відповідь на запитання про напрямки дій Євросоюзу у відношенні до Грузії та України – каже Лукаш Полінцеуш.
– Оскільки Грузія – це країна, відносно якої такі дії є більш можливими, то Україна постійно знаходиться під великим знаком запитання. Передусім – з огляду на ситуацію на Донбасі. Постанова про скасування віз може бути відкладена через збільшений міграційний ризик, пов’язаний і з самим конфліктом на Донбасі, і з відсутністю забезпечення кордонів на лінії між сепаратистами та українською армією. Це впливає на безпеку, яка стосується всього Європейського Союзу. Тому, на мій погляд, при нагоді ризького саміту прозвучить пропозиція розтягнути цю справу аж до наступного року. Отже, протягом найближчих місяців будуть спроби стабілізувати ситуацію в регіоні і надалі укріплювати умови Євросоюзу в Україні. Необхідне – узгодження візового плану, і це президент Порошенко зробив уже перед ризьким самітом. Натомість, про безвізовий рух можна буде говорити як про двостороннє рішення лише в умовах стабілізації ситуації на Донбасі.
Насправді, існує декілька вимог, які Євросоюз ставить перед країнами, котрі має охопити безвізовий режим – пояснює експерт:
– Щоб дана країна отримала другий ступінь євросоюзних вимог, тобто повне скасування віз, – підписують так звані двосторонні плани дій з метою візової лібералізації. Перший етап охоплює правові умови, а другий етап стосується введення в дію відповідного законодавства. Україна вже частково зреалізувала вимоги в цьому плані, тобто на її території введено біометричні паспорти. Хоча, поки що, більш формально, ніж насправді, тому що зміна відбулася з початком цього року. Це було найбільшим викликом з огляду на компетенційні спори українських служб, але все вдалося. Іншим важливим елементом було схвалення антикорупційних законів, зокрема, створено Національне антикорупційне бюро. Крім цього, постійно поліпшується функціонування кордонної інфраструктури, що також є однією з умов безпеки між Європейським Союзом та Україною.
Усі ці елементи вводяться в дію. Серед справ, які повинна реалізувати українська сторона, можна назвати ще декілька – каже експерт Фонду імені Казімєжа Пуласького Лукаш Полінцеуш:
– Важливою є також система управління міграцією, захист даних, способи боротьби з організованою злочинністю, проблема дискримінації. Ще одна необхідна справа – це так звана реадмісія, що уможливлює повернення іммігрантів, які нелегально перетинають кордон з даною державою. Ці елементи Україна вже частково виконала, вони постійно вводяться в дію. Проте, Євросоюз усе ще зголошує деякі сумніви. Зрештою, все відбувається під впливом динамічної політичної ситуації і військових дій між Російською Федерацією та Україною.
Саме нещільність кордону на сході України є аргументом для частини Євроспільноти – звертає увагу експерт.
– Передусім, на це кладуть натиск самі країни Європейського Союзу, з так званого «старого ЄС», які побоюються напливу емігрантів зі сходу. Останнім часом ми спостерігаємо посилене прибування емігрантів з півдня нашого континенту і з Африки. Поєднання цих явищ могло б довести до якоїсь дестабілізації, отже, необхідно довести до стійкості ситуації. З другого боку, треба мати на увазі політичний вимір – щоб не дразнити Росії. Слід пам’ятати, що спроба притягнути Україну на європейську сторону вже колись довела до того, що Владімір Путін пригрозив пальцем і Європейському Союзові, і Україні. Отож, європейським лідерам залежить на тому, щоб усі дії були систематичними, відбувалися повільно, малими кроками, – щоб підготувати Російську Федерацію, що притягання України буде повільним, але методичним.
Полегшення українцям доступу до Європейського Союзу мало б певною мірою символічний вимір і, мабуть, вплинуло б на ставлення до ЄС як до суб’єкта, що має рішучий намір підтримувати українців і допомогати їм. Але слід відзначити, що ЄС дуже рідко виступає одноголосно і в нинішній ситуації це було б дуже важко.
Н.Б.