Останньої неділі, 25 січня, у Греції відбулися дострокові парламентські вибори. Переможцем стала Коаліція радикальних лівих – СІРІЗА, відома як євроскептична і популістська політична сила. До урядової коаліції ввійшла також права партія – Незалежні греки. Разом вони займатимуть 163 місця у 300-особовому парламенті.
Обидва угруповання попереджають про кінець політики затягування пасків і перегляд умов, на основі яких Греція отримала міжнародну фінансову допомогу. Ця допомога врятувала Грецію від банкрутства. Новий прем’єр-міністр, лідер СІРІЗИ Алексіс Ципрас, виступає за скасування частини грецького боргу.
Європеїст із Варшавського університету Піотр Вавжик коментує: греки покарали реформаторів. Грецьке суспільство висловило невдоволення програмою реформ попереднього прем’єр-міністра Антоніса Самараса і його політичної сили – партії Нова демократія, – каже експерт.
– Центристські партії, або ж традиційні, – не радикальні, – у кризових ситуаціях вводять найбільш болючі реформи. А втрачають владу переважно тоді, коли країна, завдяки реформам, поволі починає виходити з різних клопотів. У цей момент до влади приходять крайні партії, які своїм радикалізмом обіцяють повернення до того, що було раніше.
СІРІЗА проголошувала відходження від програми реформ та економії. На думку польського експерта, радикальні дії нового грецького уряду можуть довести до чергових виборів. Піотр Вавжик звертає увагу, що СІРІЗА – не одна партія, а коаліція радикальних лівих сил, і це може мати чимале значення для майбутнього самого угруповання й цілої держави.
– У результаті, яких дій не починав би уряд СІРІЗИ – чи то в рамках коаліції, чи самостійно – у якийсь момент частину цих дій поставлять під сумнів деякі політики самої СІРІЗИ, тобто окремих малих партій. А це може довести до швидкого розпаду коаліції й нових виборів у Греції.
Аналітик Польського інституту міжнародних справ Себастіан Плуцєннік сподівається найближчим часом напруження між Грецією та Європейським Союзом. Греки прямуватимуть до того, щоб зменшити їхню заборгованість і скасувати складні реформи. Щоправда, кампанія прем’єр-міністра Алексіса Ципраса відбулася у популістському стилі, але насправді він – реаліст, – каже Себастіан Плуцєннік.
– Найбільш ймовірним є те, що грецький борг учергове скоротять – скажімо, на 40, а можливо, й на 50 відсотків, – але Греція буде зобов’язана продовжувати економічні реформи. А принаймні частину суворих реформ, які запропонували представники Євроспільноти з метою оздоровлення грецьких фінансів. Для Ципраса це дуже незручна ситуація, тому що легко було формулуювати різні цілі під час виборчої кампанії, зате, важче буде їх реалізувати.
Тепер уже ніхто не згадує про концепцію виходу Греції з Єврозони. Це було б некорисним, мабуть, для всіх у регіоні – не лише з огляду на економічні наслідки, але й на політичні – додав Себастіан Плуцєннік.
– Європейський Союз, або ж Єврозона, тепер уже досить солідно підготовлені до появи чергової тріщини. Зате, є питання політичних наслідків. Бо якщо ми погоджуємося з фактом, що зона євровалюти підлягає деякому розпаду чи ослабленню, то чи це не вплине на згуртованість цілого Євросоюзу? Чи не розпочнеться ефект доміно, який дестабілізуватиме все-таки крихку інтеграційну структуру?
Скорочення боргу, зміна економічного курсу і нові умови допомоги для країни – це єдині справи, які об’єднують СІРІЗУ з її союзником, правою партією Незалежні греки. Як вказують експерти, Незалежні греки потрібні прем’єр-міністрові Ципрасу ще тому, щоб просувати політичні ініціативи і розпорошити відповідальність за рішення.
Це – революція на політичній сцені Греції, – так останні парламентські вибори оцінює колишній посол Польщі в Афінах Ґжеґож Дзємідович. На думку дипломата, попри перемогу популістської СІРІЗИ, Греція не відмовиться від участі в Європейському Союзі.
– Коли Греція 1981 року вступала до Європейського Союзу – була в набагато гіршій ситуації, ніж Польща. Вона була найубогішою країною в Європі і Євросоюз дійсно надав грекам значну економічну допомогу. Їдучи грецькими автострадами, гарними дорожніми шляхами, можна побачити туристичну інфраструктуру. Усе це – результат співпраці з ЄС і європейських кредитів. Отже, греки не захочуть відректися ані від Євроспільноти, ані від Єврозони – адже в рамках цих структур вони досягли незаперечних успіхів.
Грецьке суспільство потребує зміни – відзначив польський футбольний тренер Яцек Ґмох, який 30 років живе у Греції й отримав почесне громадянство цієї країни.
– Люди такі втомлені, що хочуть, аби прийшло щось нове; не бачать для себе майбутнього. Греція неспроможна сплатити борг – забудьмо про це. Необхідно домовитися по-іншому, особливо з Євросоюзом. Німеччина й інші європейські політики кажуть, що нічого не станеться, якщо Греція відокремиться від Євроспільноти. А це – неправда, це було б нещастям для всієї Європи.
Саме тому німецький уряд особливо уважно придивляється до рішень Греції – звертає увагу економіст Анджей Садовський із Центру імені Адама Сміта.
– (Він) найбільше інвестував, щоб утримати Грецію на поверхні. Тому не дивно, що в самій Німеччині, навіть в рамках уряду чутні зовсім різні оцінки. З одного боку, щоб дозволити Греції вийти з Єврозони, а з другого боку – однак, затримати її, щонайбільше переглянути умови участі.
Фінансовий аналітик Павел Цимцик вважає, що Греція для інвесторів уже не така страшна, як кілька років тому, і парламентські вибори в цій країні не мають особливого значення для фінансових ринків.
– Вибори в Греції були надзвичайно важливими ще півтора – два роки тому, коли опозиційні партії у своїй виборчій програмі мали ключову пропозицію – вихід Греції з Єврозони. Тепер це не є реальною проблемою. З другого боку, інвестори вже, здається, звикли до проблеми постійного банкрутства Греції, від якого зараз немає втечі.
Міністри фінансів країн Єврозони готові співпрацювати з урядом Алексіса Ципраса і підтримують плани новообраної влади, щоб Греція залишилася в цих структурах.
IAR/Н.Б.