Європейський Союз повинен розпочати роботу над новелізацією своєї стратегічної концепції безпеки. На цьому наголошували учасники дводенної конференції Warsaw Security Forum.
Міністри закордонних справ та оборони, експерти з понад 30 країн дискутували у Варшаві про різні аспекти безпеки на нашому континенті.
«Нашою метою є заснування платформи для дискусії між експертами та політиками, котрі займаються тематикою міжнародної безпеки, перш за все у контексті стосунків між ЄС, НАТО та Росією», – підкреслив один із організаторів Збіґнєв Пісарський, президент фундації імені Казімєжа Пуласького.
Європі потрібна нова оборонна стратегія – це головний меседж Warsaw Security Forum. Однак із такою позицією, котра була представлена Польщею, все ще погоджуються не усі члени Європейського Союзу. На думку глави Бюро національної безпеки, генерала Станіслава Козєя, після дискусії на Warsaw Security Forum, спостерігається тенденція до досягнення єдиної позиції. Він зазначив, що найбільшу підтримку у виробленні нової оборонної стратегії висловлюють менші країни біля східних кордонів ЄС. А найбільш скептичні – великі країни на чолі із Великобританією:
«Усвідомлення цих потужних викликів, перед якими стоїть Європейський Союз, зокрема, у сфері безпеки, змусило навіть ті країни, котрі є більш скептичні, поступово переконатися у необхідності у першу чергу перегляду стратегії, а в перспективі – новелізації самої стратегії», – наголосив Козєй.
«На наших очах відбувається зміна у міжнародній системі безпеки. Необхідною є не тільки реакція, але й також протидія майбутній загрозі», – переконаний президент Броніслав Коморовський, котрий взяв слово під час конференції.
Глава Польщі наголосив, що конфлікти у регіонах на південь від Європи – не є чимось новим, натомість агресія Росії проти менших країн є новою загрозою:
«Це нове явище, котре говорить про те, що закінчується певний етап. Ймовірно, зміни, котрі настали у сфері безпеки, є постійними, або принаймні довготривалими, і з цим треба просто рахуватися», – заявив Коморовський.
Події за східним кордоном Польщі глава держави назвав безпрецедентними у післявоєнний період історії Європи. Гарант конституції наголосив на потребі переосмислення стратегічного майбутнього у сфері безпеки:
«На моє переконання, настав час, коли недостатньо тільки реагувати на російські дії в Україні, треба протидіяти їм заздалегідь, превентивно, діяти власне так, із переконанням, що це явище не вдасться просто пережити або що воно не зникне саме по собі», – підкреслював Коморовський.
Очільник країни наголосив на співпраці держав Заходу, котра є необхідністю у цій ситуації. Водночас, закликав не піддаватися на зміни, котрі нав’язує хтось інший. Президент сказав, що у сфері безпеки надходять переміни, котрі закінчать певний етап в історії:
«На мою думку, період дивідендів від мирного життя в Європі завершився. Можна і треба висунути тезу про кінець періоду після холодної війни у міжнародних стосунках. Цей період характеризувався постійною пропозицією Заходу на адресу Росії взаємно співпрацювати. Росія, на мій погляд, таку пропозицію однозначно відкинула», – заявив Коморовський.
Лідер Польщі зазначив, що діалог з Росією треба підтримувати, однак не слід «плекати марних сподівань, що він принесе швидке та позитивне вирішення».
Учасники Warsaw Security Forum обговорювали те, у який спосіб можна реагувати на український конфлікт. Наголошувалось, що на гібридні загрози в Україні треба також реагувати у гібридний спосіб. Тому самої лиш військової відповіді недостатньо, необхідні також політичні та економічні рішення ЄС, у тому числі здійснення тиску на Росію економічними санкціями.
На Форумі підкреслювали, що Європа проходить через найбільшу кризу останніх 25 років, а зростаючі внутрішні та зовнішні загрози створюють потребу нових напрямків європейської політики безпеки.
Так, за словами віце-міністра з питань глобальної політики та безпеки МЗС Данії Міхаеля Крістенсена, українська криза становить новий тип конфлікту:
«Якщо для Європи застосування конвенціональних сил з метою захоплення територій та дестабілізації у сусідній країні не є чимось новим, то гібридна війна стала повною несподіванкою. Це ставить під запитання напрямок теперішньої політики безпеки в Європі. Загроза існує не тільки для території Європи, але й європейських цінностей, таких як демократія та шанування прав людини. Ситуацію в Росії треба оцінювати за формою та змістом, а також пам’ятати, що вона є зараз фактично економічно слабкою, особливо на фоні падіння ціни на нафту; політика Путіна веде до банкрутства країни», – зазначив він.
Натомість радник з питань безпеки президента Румунії Юліан Фота порівняв теперішню ситуацію в Криму із гітлерівською анексією Чехословаччини. Він наголосив, що із сучасними загрозами країни ЄС порадять собі тільки у тому випадку, якщо діятимуть спільно, у дусі солідарності. Українсько-російська криза може призвести до знищення мирної та процвітаючої Європи:
«Це не випадковість, а послідовна стратегія, направлена на порушення існуючого міжнародного ладу. Тому ми повинні зосередитися та приготуватися до протистояння, не забуваючи про обов’язок залишатися об’єднаними та захищати один одного. Наша заклопотаність проблемами України не може спричинити поділ Центральної Європи. Росія більше нам не товариш», – заявив Фота.
Водночас радник британського МЗС Тім Доуз додав, що ми перебуваємо на певному етапі в європейській історії. 20 років тому, каже він, ми сприймали Росію як нашого союзника, протягом останніх 10 років вона стала надзвичайно складним партнером. Тім Доуз наголосив, що говорити про нову холодну війну поки не можна. Він додав, що агресивні дії Москви докорінно підривають принципи вільної, цілісної та мирної Європи:
«Ми побоюємося, що Росія вважає себе стратегічним ворогом ЄС і це істотний виклик, з яким нам доведеться зіткнутись. Європа повинна відповісти на гібридну війну в Україні, що підриває її позицію та силу, у гібридний спосіб. Хоча НАТО надалі залишається найбільшою військовою силою на континенті, відповідальний діалог на Сході та використання „м’якої сили” – якої ЄС має вдосталь – є дуже важливими, аби переконати Росію змінити свій застарілий спосіб мислення у категоріях сфер впливу», – заявив британець.
Посол України в Польщі Андрій Дещиця, котрий також взяв участь у конференції зазначив, що від безпеки в Україні залежить питання безпеки в регіоні та Європі. Він каже, що Росія повинна йти на діалог та дотримуватись досягнутих зобов’язань. Якщо ж, каже він, Росія не дотримується своїх обіцянок, то треба у відповідний спосіб ставитися до такого партнера. Говорячи про участь Польщі у переговорах на тему України, Андрій Дещиця зазначив:
«Формати переговорів, в яких Україна брала участь і які міжнародна спільнота пробувала застосувати для вирішення спочатку питання агресії в Криму чи пізніше питання агресії на Донбасі, були різносторонні. Це залежало від ситуації та можливостей, які є в тих чи інших учасників цих переговорів. Особисто вважаю, що найкращий формат – женевський, бо там є представник ЄС, який може відображати інтереси всіх країн Спільноти, в тому числі і Польщі. Але важливо також підтримувати такі формати допоміжними механізмами, такими як Веймарський трикутник чи Вишеградська четвірка, які є додатковою підмогою. Думаю, що Польща повинна брати активну участь у переговорах», – вважає він.
Говорячи про спільну позицію в ЄС на тему України, Андрій Дещиця пригадав, що коли відбувалася російська агресія, а потім і анексія Криму, була єдність країн не тільки ЄС, але й світу. Зараз ситуація така ж, вважає він:
«Європейський Союз повинен пам’ятати про те, що Крим й далі залишається окупований і анексований. Тому позиція Євросоюзу мала би бути консолідована, щоб не допустити схожої ситуації в інших регіонах, Донбасі чи, не дай Боже, на інших територіях України. Як до цього дійти? Іншого шляху, як наведення аргументів, переконання в тому, що національні інтереси кожної країни і національні інтереси в цілому усього ЄС, питання безпеки є більш важливі, ніж питання бізнесу», – наголосив посол України.
Дещиця закликав не чекати, поки Росія зробить ще щось погане, бо вона й без того вже наробила кривди. Тому прийшов час реагувати – об’єднувати позиції Заходу та напрацьовувати нову стратегію безпеки. За його словами, виглядає на те, що Путін має план для Росії і реалізовує його, а Європа занадто часто висловлює побоювання, однак нічого не робить.
(Журнал можна послухати у звуковому форматі)
Тарас Андрухович