У понеділок 16-го червня Ґазпром перевів постачання газу в Україну на передоплату. Фактично, російський монополіст припинив газопостачання в Україну.
Також Ґазпром звернувся до арбітражного суду в Стокгольмі з позовом проти українського Нафтогазу у справі сплати заборгованості. А Нафтогаз подав позов до Стокгольмського арбітражу, вимагаючи встановити справедливу та ринкову ціну на російський газ. Отже, українсько-російсько-євросоюзні заходи закінчилися нічим. Польський експерт ринку пального і газу Анджей Щенсняк каже про поразку дипломатичних заходів, у яких брала участь Євроспільнота.
Анджей Щенсняк: На жаль, не вдалося уникнути конфлікту. Сьогодні конфлікт осягнув повну форму – це поразка певного етапу понад двох місяців старань. За цей час відбулося дев’ять турів зустрічей. Героєм цього спектаклю був комісар Європейського Союзу Ґюнтер Еттінґер, який до останньої хвилини, до третьої години ранку, пробував збудувати якийсь консенсус. Тобто знайти момент, у якому обидві сторони зможуть порозумітися. На жаль, такого не сталося. Це означає поразку дипломатії Євросоюзу, бо Співтовариство взяло на себе посередництво між двома сторонами і здається, що це – початок економічного конфлікту у повному вимірі (політичний, а навіть військовий конфлікт уже триває). Адже для України відрізання від постачання російського газу означає економічну драму. Відомо, що Україна добуває 20 мільярдів кубометрів газу та імпортує 30 мільярдів кубометрів газу – і саме цих 30-ти мільярдів, тобто 60-ти відсотків потреб, тепер не стане.
Для економіки це дуже погана ситуація – наголошує фахівець.
Анджей Щенсняк: Зрозуміло, найперше задовольняються потреби населення, шоб люди не мерзли і мали газ на кухні, а для промисловості це дуже тяжкий виклик. Частина промисловості вже купує газ із Заходу, бо він сьогодні набагато дешевший, натомість, такі обставини не дадуть Україні шансу вистояти у довшій перспективі. Тому що, по-перше, можливості транспорту газу дуже обмежені і таким способом вдасться замінити одну четверту–одну п’яту газу, який імпортується з Росії. А по-друге, якщо цей конфлікт пошириться на європейський рівень, тобто якщо буде припинений транзит газу до Європи, то також постачання газу в реверсному напрямку, в Україну, зупиниться, бо в регіоні не буде газу, ціна значно зросте і ніхто не продасть сировини, яку має.
Першим етапом конфлікту є рішення російської сторони припинити постачання газу в Україну. Це – лише початок конфлікту, – каже експерт.
Анджей Щенсняк: Другий етап – коли, і чи взагалі це трапиться, українська сторона вплине на те, що газ перестане пливти до Європи. Це відкриває цілком новий конфлікт, але, на жаль, ймовірність другого його етапу дуже велика, тому що потреби української економіки – величезні; газ не буде доступний, зате, великі обсяги транспортуватимуться трубами до Європи.
Механізми звернення України і Росії до арбітражного суду та направлення постачання російського газу на Азію сьогодні не мають жодного значення – вважає експерт.
Анджей Щенсняк: Так само, як заходи перед судом, так і стратегічне повернення Росії в напрямку Азії – це дуже довгострокові прийоми. Якщо сторони звернулися до Стокгольмського арбітражу, то ймовірний строк розгляду справи – від півтора року до двох років. Тобто ситуація неприйнятна, якщо ми хочемо сьогодні врегулювати конфлікт, який може принести серйозні наслідки. Також зацікавлення Росії азійським напрямком продиктоване наміром поліпшити ситуацію Росії і погіршити – ситуацію Європи, але це буде можливим у перспективі чотирьох–п’яти, а насправді десяти років. Тому важко говорити, що скарги до арбітражного суду або продаж газу до Китаю можуть мати вплив на вирішення нинішніх клопотів. Зупинка постачання газу в Україну означатиме негайний конфлікт та економічну і політичну кризу. Ситуація може загостритися до меж, наслідків яких, можливо, краще не описувати. Загроза дуже велика.
Відсталість та енергоємність української економіки – це також справа майбутнього, модернізація – необхідна, але неможливо провести цей процес швидко й зменшити потребу у газі. Поки що, без дешевого газу українська економіка не існує – відзначає наш співрозмовник.
Анджей Щенсняк: Вона збудована на дешевому газі. Спочатку – українському, бо колись Україна була могутнім виробником і експортером газу, також до Польщі, опісля стала імпортером. Але промисловість, успадкована від Радянського Союзу, надзвичайно енергоємна і її існування залежить, практично, від дешевого газу. Останні підвищення ціни вже погіршили ситуацію українських підприємств, зокрема важкої промисловості, і не видно можливості реструктуризації, для цього необхідні витрати в десятки мільярдів доларів або й більші. Україна цих грошей не має, ніхто ж не інвестуватиме в такому непевному регіоні, який сьогодні охоплений боротьбою. Відсутність російського газу може довести до краху значної частини найбільш вартісної української промисловості, яка дає робочі місця і зосереджена передусім на сході. 30-ти мільярдів кубометрів газу немає чим замінити негайно ані в найближчі кілька років. Крім цього, високі ціни газу послаблюють конкурентність і зараз українська промисловість стала тінню колишньої.
Комісар Євросоюзу з питань енергетики Ґюнтер Еттінґер сподівається на продовження тристоронніх переговорів ще у червні. Йому належні слова визнання – звертає увагу польський експерт.
Анджей Щенсняк: Це людина, яка вклала чимало енергії, винахідливості і компромісний підхід до справи. Не вдалося, але, я думаю, він не припинятиме старань. Тому що Європа – це третя сторона конфлікту, яка може потерпіти найбільше. Відсутність постачання 80-ти мільярдів кубометрів російського газу на рік, які транспортуються через Україну, можна замінити лише частково – зокрема, за допомогою трубопроводу Nord Stream. Наш регіон Європи (передусім Болгарія, Словаччина, Чехія та Угорщина) не отримає значної частини сировини і це доведе до серйозних проблем. Дуже добре, що комісар Еттінґер не здається, бо ситуація надзвичайно складна. Не видно компромісного підходу, обидві сторони налаштовані на конфлікт, випробування сил і важливо, щоб був модератор. А комісар має підтримку багатьох держав. Добре, щоб він не зупинявся: адже конфлікт можна погасити на його низьких рівнях, а коли він досягає найвищих показників – буває дуже важко.
Тим часом, український міністр енергетики Юрій Продан запевнив, що припинення доставок газу для України не вплине на транзит сировини з Росії до споживачів у Європі.
Україна звернулася до Європейської комісії про дозвіл на збільшення реверсних газопостачань із Словаччини. Єврокомісія вважає можливим надання таким способом 8-ми мільярдів кубометрів газу на рік.
Н.Б.