Спочатку в Україну поїдуть експерти, а опісля – цивільна місія в рамках Спільної політики безпеки та оборони ЄС. Метою є допомога у реформах, які стосуються міліції, судової системи і цілого сектора безпеки. На думку польського міністра закордонних справ Радослава Сікорського, місія могла б початися в червні.
Експерт Центру дослідження тероризму варшавського вишу Collegium Civitas (http://www.civitas.edu.pl/centrum_badan_nad_terroryzmem) Анджей Мрочек, колишній поліцейський і колишній співробітник однієї зі спецслужб у Польщі, вважає доцільним поділитися з українцями польським досвідом.
Анджей Мрочек: Якщо Україна рішилася відрізати пуповину, яка весь час єднає її з Російською Федерацією, то в першому етапі така місія країн Європейського Союзу матиме на меті передусім поділитися позитивним досвідом поліції і правосуддя на території Євроспільноти. Але слід мати на увазі, що у випадку України, так як і Польщі, не можна адаптувати всіх прикладів, треба їх селекціонувати, тому що в кожного суспільства інший менталітет. Я можу віднестися до історії польської поліції останніх двадцяти чотирьох–п’яти років – оскільки сам був поліцейським, а пізніше функціонером спецслужб і від початку брав участь у перетвореннях польської поліції, яка раніше була міліцією. Тобто, висловитися на основі емпіричного досвіду: це – непростий період у випадку служб охорони громадського порядку.
На думку нашого співрозмовника, варто почати зміною назви охоронців громадського порядку.
Анджей Мрочек: Основою, також у випадку місії, метою якої буде поділитися позитивним досвідом, є відрізатися від усього, що громадянам асоціюється зі службами охорони громадського порядку. По-перше – зміна назви. Уже багато років я задумуюся, чому в Україні надалі функціонує назва «міліція», а не «поліція», як у більшості європейських країн. Зрештою, і в таких, які колись були васалами Радянського Союзу. Наступна справа – на це буде покладено особливий натиск – боротьба з корупцією в органах служб охорони громадського порядку і правосуддя. Поборення корупції – це основа формування відповідного іміджу цих служб і створення суспільної довіри. Образно можна сказати так: не обманюймо себе, коли говоримо про служби охорони громадського порядку в Україні: і органи правосуддя, і військо – насправді вони пройшли тільки, я б сказав, невдалий ліфтинг. У дійсності, все в Україні, що стосується системи громадського порядку, є архаїчним. Я мав нагоду пересвідчитися в цьому під час підготування до Євро–2012 і головне, що помітив – кістяк цих служб і досі оброслий, я її називаю «губкою», це гриб-трутовик, як на стовбурі або корінні дерев, що уражає їх і деструктивно впливає на весь організм. Багато людей, функціонерів колись працювало в службах Радянського Союзу і нема що приховувати: зв’язки між ними – і товариські, і корупційні – утримуються надалі.
Анджей Мрочек звертає увагу, що також у Польщі не все з державними перетвореннями вийшло відразу.
Анджей Мрочек: Насправді, служба, яка зайнялася боротьбою з корупцією серед державних службовців, була створена лише 2006 року, тобто вісім років тому, і потреба у її діях не зменшується, адже ми неспроможні до кінця витіснити корупцію. Але це – основа, яку Європейський Союз хоче передати Україні. Наступна справа – це система, яка там існує. Дії повинні бути узгоджені з реформою цілої держави, зокрема, реформи місцевого самоврядування. У випадку органів служб охорони громадського порядку, наприклад, поліції – важливо поділитися позитивним досвідом, хоча б, Німеччини, Великої Британії, Франції. Також ми в Польщі не змогли адаптувати всіх позитивних вирішень, що там функціонують, у нас вони не справдилися б. Оскільки ми під оглядом менталітету найбільш наближені до українського народу, вважаю, що багато вирішень, які у нас існують, нашого досвіду, будуть виправдані на території України. Крім поліційних та інших служб, відповідальних за внутрішню безпеку держави і тих, які борються з корупцією, треба звернути увагу на захист контррозвідки. Усе це повинно бути узгоджене
Експерт Центру дослідження тероризму варшавського вишу Collegium Civitas згодний: у випадку України перешкодою є факт, що значна частина міліції, зокрема в східних областях, підпорядкована російським впливам.
Анджей Мрочек: Ці органи пройшли лише невдалий ліфтинг, а їхній хребет надалі обростає гриб, який деструктивно впливає на весь організм: на міліцію і органи правосуддя. Адже суди мають бути незалежними, вони не можуть функціонувати окремо від установ, відповідальних за громадський порядок. Не знаю, як точно це виглядало в Україні, але хочу звернути увагу на певну форму верифікації нинішніх функціонерів і створення системи від самого початку. А також – щоб українські служби і судова система відокремилися від зв’язків з Російською Федерацією.
Наш співрозмовник вважає, що такий процес буде довготривалим.
Анджей Мрочек: На це треба багато-багато років. Польська поліція і судова система постійно реформуються. Систему внутрішньої безпеки весь час вдосконалюють. Зараз польська поліція досягла майже 70-відсоткової суспільної довіри. Це – дуже багато, ніколи досі поліція в Польщі не мала такого довір’я. На початку 90-тих років його рівень був у межах 10-ти відсотків. Отже, знадобилося аж стільки років, а досі не все працює так, як повинно. Але, зрештою, гляньмо й на інші держави – не може бути все до кінця ідеальним. Дуже багато залежить від ментальності людини та її хребта. А головне – відрізати цей гриб, який використовує свою службову позицію для власної користі або діє на шкоду даної установи, а в ширшому вимірі – на шкоду цілої держави.
Авторами пропозиції, щоб ЄС допоміг у реформуванні міліції і правосуддя в Україні, є Польща, Швеція і Велика Британія.
Н.Б.