На запитання, в якому моменті кризової ситуації в Криму і взагалі в Україні ми тепер знаходимося, Алєксандер Кваснєвський відповів, що в небезпечному. Екс-президент Польщі вважає, що це момент ближче початку кризи, ніж її кінця, адже в російській стратегії врахована ціла Україна, а Крим – лише її частина.
Алєксандер Кваснєвський: Справа Криму – це перший тест, якою буде реакція світу на прагнення включити всю Україну в російську зону впливу, наскільки сильної реакції ми можемо очікувати зі сторони Заходу. Я дуже побоююся, що може трапитися у Східній Україні, оскільки там легко зорганізувати демонстрації, які стали б приводом для Російської Федерації реагувати. Такі демонстрації росіян, що там живуть або російськомовного населення, під гаслом: «Допоможіть нам, ми боїмося терору з Києва, боїмося за власне життя» – стануть приводом «братньої допомоги». Також я сподіваюся, що принаймні до президентських виборів, а мабуть і довше, Росія не буде зацікавлена в деескалації – скоріше загострюватиме ситуацію, хоч би тому, щоб ствердити, що президентські вибори відбулися неправильно, в умовах залякування, терору, отже, вона не визнає їх результатів. Такі дії Росії принесуть хаос і унеможливлять внормування ситуації, адже об’єктивно, навіть без російського чинника, ситуація в Україні дуже складна – під економічним, суспільним оглядом, державні установи слабкі або й зовсім не працюють, так само силові структури, служби правопорядку, міліція.
Із цим російським фактором ситуація – драматична, – вважає колишній польський президент. На запитання, чи дотеперішня реакція західного світу дозволяє Росії на дальші дії на території України, Алєксандер Кваснєвський відповів: на цьому етапі ця реакція – розумна.
Алєксандер Кваснєвський: Передусім, добре, що європейські і американські структури діють. Тобто відбулися зустрічі в рамках НАТО, Європейського Союзу, налаштовано співробітництво між Сполученими Штатами і Європою. Це дуже важливо, це показує, що Захід – об’єднаний. Росіяни розраховували і, мабуть, надалі сподіваються знайти партнера, який не підтримає єдиної позиції західних країн, що події в Криму є агресією, що це недопустимо і незгідно з міжнародним правом, а Росія повинна відмовитися від дотеперішніх дій або понесе їх наслідки. На мою думку, в політичному розумінні підхід Заходу є сприятливим.
Натомість, незабаром настане час оцінити ситуацію по обидва боки конфлікту – вважає екс-президент Польщі.
Алєксандер Кваснєвський: Побачимо, чи росіяни зупиняться на цьому етапі: тобто вони, фактично, контролюють Крим, але не намагаються сформалізувати своєї присутності. Зрештою, це дуже просто: адже кримський парламент звернувся до Російської Федерації з пропозицією прийняти Крим до її складу. У випадку позитивного результату референдуму можливе і таке рішення.
Разом з тим, Алєксандер Кваснєвський не сподівається іншого результату голосування в Криму 16-го березня, ніж «за приєднання до Росії».
Алєксандер Кваснєвський: Референдум, влаштований у цей момент – повна фікція. Перед ним не відбувається жодної кампанії, немає будь-яких юридичних підстав з погляду українського законодавства. Його наслідки важко передбачити – адже Крим пов’язаний з Україною всіма інфраструктурними нитками: вода в Криму пливе з України, електроенергія – з України, пенсію виплачують українські установи, валюта – українська. Цього не можна здійснювати такими методами. Це очевидна військово-політична акція, а не серйозна дискусія про розширену автономію чи інший спосіб вирішення формального статусу Криму. Але якби росіяни на цьому зупинилися – буде щось на кшталт Придністров’я чи Абхазії.
Від подальших дій російської сторони залежить майбутня реакція світу, можливими є різні дошкульні для Росії рішення – наголошує Алєксандер Кваснєвський.
Алєксандер Кваснєвський: Від престижних – не відбудеться саміт Великої вісімки, – гадаю, це вже є певним, – до індивідуальних санкцій – як замороження банківських рахунків окремих важливих російських політиків і підприємців, які мають зв’язки з владою. Відмова від деяких контрактів – це вже двосічний меч. Питання до американців, наскільки вони готові, ризикуючи економічно, бо зменшиться їхня конкурентоспроможність – наприклад, відмовитися від заборони експорту сланцевого газу. Він є дешевшим і це довело б до зменшення цін на світовому ринку, отже означало б збиток для Росії. З огляду на контакти Росії зі світом і світу з Росією можливостей багато, багато з них принесе негативні наслідки для обох сторін, але у випадку такої агресивної політики реакція повинна бути адекватною.
Алєксандер Кваснєвський відзначив: це – складні рішення, вони вимагають певної конфіденційності, інформація має доходити до росіян, та не обов’язково публічно. На його думку, російська сторона отримує список пересторог. Польський екс-президент відзначив: те, що сьогодні робить Владімір Путін, може бути дуже небезпечним: ізолювання Росії, виключення з повільного русла модернізації, може їй дорого обійтися.
Алєксандер Кваснєвський: Якщо росіяни покажуть, що вони – непередбачувані партнери, розкриють очі багатьом компаніям і державам у світі, що слід шукати нових ринків збуту, з іншими домовлятися у справі газу і товарів, які Росія продавала і купувала. Довгостроково це може бути дорого. Якщо стратегічною метою Путіна є Україна в зоні впливу Росії – це теж було б коштовним. Росія мусила б надати Києву пакети допомоги, які сьогодні готують Міжнародний валютний фонд, Світовий банк і Європейський Союз.
На думку колишнього президента Польщі Алєксандера Кваснєвського, дуже важливим фактором під час подій в Україні є громадянське суспільство.
Алєксандер Кваснєвський: Воно на наших очах росте. Перша помилка, яку зробив Путін, це була помаранчева революція, коли він не доцінив рівня свідомості й рішучості в українському суспільстві. Українці виступили за свою гідність після сфальсифікованих виборів. Хоч багато шансів втрачено, з того часу громадянське суспільство зростало. І знову висловилося в листопаді минулого року, коли не підписано Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Громадянське суспільство в Україні набагато більш розвинуте, зорганізоване, свідоме й упевнене у власній національній тотожності. За 23 роки незалежності України виросло покоління, яке не знає Радянського Союзу, яке народилося і навчалося у вільній Україні. Росія цього не доцінює, а по-друге – побоюється. Майдан – найчорніший сон усіх авторитарних лідерів пострадянського простору: сотні тисяч людей приходять з власної волі на демонстрації. Звідси вигадки, що це не спонтанно, що все фінансує Захід. Але це – втеча від правди, воно може трапитися всюди, де переступили певну межу, і в Мінську, і в Москві.
Алєксандер Кваснєвський також додав, що стан польсько-російських відносин ненайкращий. Їх немає – сказав екс-президент. Немає розмов і контактів. Тому, на його думку, Польща слушно відстоює ідею, щоб Європейський Союз сформував спільну політику у відношенні до Росії.
Н.Б./PR