Верховна Рада затягує розгляд законопроектів, які б дозволили Юлії Тимошенко виїхати на лікування за кордон. У зв’язку з цим все частіше можна почути, що Київ та Брюссель навряд чи підпишуть Угоду про асоціацію цього року. Чи є підстави для песимізму та як виглядатимуть відносини України та ЄС без підпису у Вільнюсі?
Чим довше Юлія Тимошенко не зможе виїхати на лікування за кордон, тим менше шансів має Україна на підписання асоціаційної угоди з ЄС. Така точка зору останніми днями домінує у польському медіа-просторі. Скептично оцінює шанси на підписання Угоди про асоціацію у Вільнюсі політолог, редактор «Українського журналу» Петро Андрусєчко. На його думку, президент Янукович не поспішає виконувати вимоги ЄС, бо залежить йому не стільки на інтеграції з Європою, скільки на перемозі у президентських виборах в 2015-му році:
- Головна гра президента Януковича – це 2015 рік і президентські вибори, на яких він має перемогти. Наскільки мені здається, в нього навіть немає закладеного якогось альтернативного сценарію щодо 2015-ого року. Мабуть, ніхто не вірив в якісь спеціальні переконання Віктора Януковича щодо того, що він насправді став європейським політиком. Тобто, що він помінявся настільки, що тепер європейські цінності є для нього найголовнішими. І мені здається, що він, можливо, буде навіть затягувати тепер цей процес до самого кінця, тобто ми ще точно не знаємо, що насправді відбудеться до Саміту в Вільнюсі чи принаймі до 18-ого листопада, коли буде звіт Кокса і Кваснєвського. Мені здається, що якщо Угода не буде підписана тепер, то вона навряд чи буде підписана перед виборами в 2015 році. На це вже просто не погодиться Євросоюз.
Експерт погоджується, що Євросоюз дуже багато вже вклав до «українського проекту», однак політикам у Брюсселі важко буде поступитися своїми принципами:
- Ніколи Євросоюз не давав так багато Ураїні. Насправді, Євросоюз є зацікавлений у підписанні угоди з Україною. Проте, я не думаю, що можна «нагнути» Євросоюз на те, що він погодиться на підписання Угоди без вирішення принципових справ, про які багато політитків в Євросоюзі говорили, а саме без вирішення справи Юлії Тимошенко. Можливо, насправді європейські політики стали вже настільки прагматичними, що це буде можливим. Проте, я не вважаю, що цей варіант є реальним.
Справа не в принципах і не в особах Януковича, Тимошенко чи конкретних європейських переговірників, – наполягає політичний аналітик та редактор сайту Хвиля Юрій Романенко. Він на 90% впевнений що Угоду у Вільнюсі підпишуть, і ось чому:
- Велика політика – це гра, де суб’єктами є не окремі персони, а політичні організації. Як Євросоюз є організацією, яка представляє інтереси тисяч суб’єктів, так і Янукович є організацією, котра представляє інтереси олігархів. У ЄС ідею асоціації з Україною просувають транснаціональні корпорації, які мають бізнес-інтереси на Сході, єврократія, для якої розширення сфери впливів ЄС є питанням безпеки та стабільності на кордонах, та ряд національних держав, та сама Польща, які мають ключові інтереси в регіоні Східної Європи. В Україні ж цю тему просувають в першу чергу олігархи. Саме зараз особливо гостро стало відчутно, що країна вже вичерпала ту модель свого розвитку, яка виникла після розпаду СРСР. Після кризи 2008-го року навіть олігархи не можуть себе безпечно почувати в умовах паразитування на радянській спадщині. Саміт у Вільнюсі це кінець пострадянської епохи для України та всієї Східної Європи. Глобальна економічна криза підштовхує Україну та ЄС один до одного. Навіть якщо Угоду не підпишуть за три тижні – процес вже все одно рушив.
Україна не дасть собі ради без європейських грошей та ресурсів, Європа ж не може собі відмовити у можливості, впливаючи на розвиток подій в Україні, впливати на Росію, – говорить експерт:
- Асоціація запускає процеси переформатування України, але також інших держав регіону. Хоч Росія й не бере участь у вільнюському саміті, його результат на неї вплине. Якщо асоціацію підпишуть, розпочнеться перерозподіл сфер впливу у Східній Європі. Подібний до того, що відбувся у середині 17-ого століття за часів Богдана Хмельницького. Асоціація поставить під питання ту формулу інтеграції пострадянського простору, котру Росія пропонувала своїм сусідам останніми роками. Якщо сам документ навіть не підпишуть цього року, серед еліти вже існує компроміс щодо того, що варто інтегруватися з ЄС. Подібні настрої вже кілька років вкорінювали серед населення. Європа розуміє, що притягнути Україну до себе саме зараз – це унікальний шанс, який може більше не повторитися.
Якщо у питанні, чи Україна та ЄС підпишуть асоціацію за три тижні, мої співрозмовники розійшлися у відповідях, то доволі подібно вони дивляться на перспективу вирішення справи Тимошенко. Петро Андрусєчко переконаний – якщо Угоду не підпишуть, то без тиску часу Янукович залишить екс-прем’єрку ув’язненою принаймні ще на кілька років:
- Це безумовно, що вона буде сидіти до 2015-го року. Я не розумію, чому влада має випустити Юлію Тимошенко перед самими виборами, якщо вона не відпустить її тепер. З іншого боку, ситуацію можуть поміняти президентські вибори в Україні, коли контркандидат Віктора Януковича і лідер опозиції переможе на цих виборах. Це зрозуміло, що тоді Юлія Тимошенко вийде на волю.
Юрій Романенко не пов’язує перебування Тимошенко у в’язниці з майбутніми президентськими виборами, а лише з гарантією отримання грошей від Заходу:
- Це не дрібна поступка Заходу, це питання влади. Янукович та олігархи не хочуть проблем, пов’язаних з Тимошенко. З леді Ю не можна домовитися, вона займає якусь жорстку непохитну позицію, що призводить до того, що конфлікти, які існують у політичній системі, загострюються і система втрачає керованість. Янукович боїться втратити керування. А втрата керування в той момент, коли Тимошенко є активним гравцем, несе для нього безліч ризиків. Навіть якщо президентом у 15-му році стане Кличко, Тимошенко може стати спікером чи прем’єром і помститися Януковичу. Для Європи ж конкурентність в українській політиці є потрібною, бо так можна легше на неї впливати. Звідси й зацікавлення Тимошенко. Думаю, найбільш вірогідним є такий сценарій: Тимошенко не встигають випустити до саміту, у Вільнюсі асоціацію підписують, після цього йдуть переговори, скільки грошей від МВФ і на яких умовах отримує Україна, тоді випускають Тимошенко, і тоді вже Янукович отримує транш.
Повертаючись до песимістичного сценарію, Петро Андрусєчко закликає не ставити крапку у відносинах України з ЄС, навіть якщо саміт у Вільнюсі не виправдає найліпших очікувань Києва:
- Я думаю, що цей процес співпраці пішов вже настільки далеко, що він не має бути припинений. Цей процес буде і далі існувати і думаю, що дві сторони, можливо, навіть заявлять, що існують певі «точки», щодо яких немає рішення і треба просто над цим працювати. До виборів 2015 року цей процес буде відбуватися в такому форматі, як він був до цієї пори.
Нагадаємо, до саміту у Вільнюсі залишається менш як три тижні. 14-го листопада свою доповідь Європейському парламентові мають представити Алєксандер Кваснєвський та Пат Кокс. Вони оцінять, наскільки українська влада виконала вимоги ЄС щодо звільнення екс-прем’єрки Юлії Тимошенко. За словами європейських очільників, преспективи підписання Угоди про асоціацію залежать від доповіді Кваснєвського та Кокса.
Олена Бабакова