Минулого тижня Рада Європейського Союзу оприлюднила свою позицію у справі бюджету Співтовариства на 2013 рік.
Пропозицію Європейської Комісії – майже 139 мільярдів євро – значно обмежено: на понад 5 мільярдів євро. Чотири країни, серед них Польща, прийняли декларацію, що це – мінімум і вони сподіваються збільшити бюджет у переговорах з Європарламентом восени.
Скорочення стосуються передусім фондів когезії, тобто згуртування і структурних фондів на підтримку конкурентності, економічного піднесення та зайнятості. Збільшення бюджету, порівняно з 2012-им роком, має досягти рівня 2,7 відсотків, а не майже 7 відсотків, як пропонувала Європейська Комісія.
Польський міністр у європейських справах Піотр Серафін заявив, що уряд не цілком задоволений результатами порозуміння, але в проекті бюджету Співтовариства є і плюси.
– Порушено правило, згідно з яким бюджет не може рости понад рівень інфляції. Друга позитивна звістка – така, що галузі, у яких Польща особливо зацікавлена: політика згуртування, в частині адресованій найбіднішим регіонам, та безпосередні доплати, вдалося захистити. Проте, ми маємо почуття неповного задоволення і найближчими місяцями будемо працювати задля кращого порозуміння з Європарламентом, ніж вдалося досягти у Раді ЄС, – каже міністр.
Комісар ЄС у справах бюджету Януш Лєвандовський відзначив, що він приймає до відома застереження Польщі стосовно цієї бюджетної пропозиції.
– Тепер я не є представником Польщі, але можу зрозуміти Варшаву і кілька інших країн, незадоволених позицією Ради у справі бюджету на 2013 рік. Їм не подобається скорочення якраз цих елементів бюджету, які мають найбільший потенціал створення робочих місць, економічного піднесення – тобто згуртування, так званої регіональної політики, досліджень, розвитку – тут також чималі можливості укріпити конкурентність Європи. Це може не подобатися, – оцінює комісар.
На думку Януша Лєвандовського, позиція урядової сторони у справі бюджету – в подвійному сенсі непослідовна.
– Уряди присилають до Брюсселя свої рахунки. Вони платили за різні проекти, приділяли безпосередні доплати, а тепер хочуть повернення коштів. Ці рахунки я переглядаю досить критично й на їх основі створюю бюджетну пропозицію. Перша нелогічність – у тому, що уряди одночасно вимагають обмежень – так, наче самі собі не довіряють. А друга нелогічність – ці ж уряди на саміті ЄС розпачливо шукали нових методів пожвавлення європейської економіки у період кризи і вказували саме на структурні фонди. Така гра триває в ЄС уже багато років, а в кризових умовах вона дуже загострилася, – пояснює Януш Лєвандовський.
Євросоюзний комісар переконує, що необхідність заощаджень у європейській співдружності – це наслідок кризи.
– На жаль, сувора правда є такою, що епоха розквіту Європейського Союзу, коли клуб заможних країн прийняв до себе бідніші іберійські країни та Грецію, була на зламі 80-их і 90-их років та на початку ХХІ століття. Справді незаможні країни, які надалі носять сліди довготривалого комунізму, вже, мабуть, не можуть очікувати такої ж солідарності. Через безтурботність, невідповідальність урядів багатьох країн, особливо на півдні Європи, необхідо шукати заощаджень. Отже, бюджет не буде таким, про який мріяла Польща. Напевне, у бюджеті ЄС ще відбудуться зміни. Слід пам’ятати, що 2013 рік є останнім у нинішній фінансовій перспективі. Отже, тепер накопичуються оплати за всі програми – наголошує комісар Януш Лєвандовський. Фінал переговорів очікується до кінця року, – каже комісар.
Минулого тижня міністри 27-ми країн, відповідальні за європейські питання, обговорювали у Брюсселі також бюджет Співтовариства на наступну фінансову перспективу – від 2014 до 2020 року.
Польща може отримати на цей період максимально 75 мільярдів євро зі спільного бюджету ЄС. Уже відомо, що немає шансів на 80 мільярдів євро, як передбачалося торік, коли публікувався проект бюджету. Приводом є криза в Європі і погіршення економічної ситуації у Польщі.
Міністр у європейських справах Піотр Серафін підтвердив: польська сторона може отримати менше.
– Унаслідок погіршення перспектив економічного піднесення та результатів послаблення злотого, порівняно з 2011 роком, це може бути менше, ніж дехто сподівався у червні минулого року, – сказав міністр.
Європейська Комісія повідомила, що у зв’язку з кризою необхідно було переглянути раніші положення, які стосувалися бюджету. Отже, у наступній фінансовій перспективі фонди зменшаться. 15 країн, серед них Польща, на дальші обмеження не погоджуються.
– Наслідком актуалізації даних пропозиції Європейської Комісії є менший бюджет політики згуртування для 27-ми держав-членів. На нашу думку – представників 15-ти країн – можливості дальших скорочень бюджету політики згуртування вже немає, – сказав міністр Піотр Серафін.
15 країн, які хочуть зберегти якомога щедрішу підтримку з євросоюзного бюджету на політику згуртування, це найновіші учасники Європейського Союзу та Іспанія, Португалія і Греція з так званого старого Євросоюзу.
Переговори у справі бюджету на наступну фінансову перспективу прискорюються. У вересні має відбутися оприлюднення конкретних сум для окремих країн і тоді почнуться серйозні перемовини. В оптимістичному сценарії вони мали б закінчитися восени, найпізніше до кінця цього року, але криза під час розмов досягнення порозуміння не полегшує.
Опрацювала Наталя Бень