Коментатори звертають увагу на різниці і на спільні для обох країн обставини. Передусім, ані Данія, ані Польща не мають єдиної європейської валюти – відначає Аґнєшка Лада з Інституту публічних справ у Варшаві.
Аґнєшка Лада: Данія виконує президентські завдання не вперше і для неї це зовсім інший виклик, ніж для Польщі; Польща в цій ролі дебютувала, а тамтешні чиновники знають, як усе відбувається, йдуть протертими шляхами. Але Данія також не належить до єврозони, тому її можливості будуть обмежені. Це невелика країна, вона не є найбільш значущою у цій співдружності і не задаватиме тону в ЄС.
Незалежний експерт Ґжеґож Ґромадзький каже прямо, що він не завидує датчанам.
Ґжеґож Ґромадзький: Вони дуже добре підготовлені, щоб виконувати президентські завдання, мають досвідчених людей та установи, знають, як це робити. Але я їм не заздрю: перед ними дуже складне завдання. Пам’ятаймо, що подібно як ми – вони поза єврозоною. Отже, їх не зустрічатимуть радо у ґроні 17 країн, які вестимуть дискусію.
Ґжеґож Жезьнік з Варшавського університету нагадує: під час попередніх строків керування ЄС Данія показалася як добрий адміністратор – мабуть, так буде й тепер.
Ґжеґож Жезьнік: Як досі, їхнє головування оцінювали дуже добре під адміністративним оглядом. Звернімо увагу: інтереси Данії сходяться з інтересами країн Півночі. Гадаю, вони доведуть до пришвидшення роботи над фіскальним союзом. Але передусім я сподіваюся реакції на кризу.
Аналітик Польського інституту міжнародних справ Павел Токарський відзначає, що хоч Данія не ввела спільної європейської валюти, проте, датська корона тісно пов’язана з євро, а політика – підпорядкована грошовій політиці Європейського центрального банку.
Павел Токарський: Вони змушені наслідувати рішення Європейського центрального банку у галузі грошової політики. Мабуть, так само як Польща, Данія не матиме великих можливостей вирішувати – тому що вона не належить до єврозони і є ще меншою економікою, ніж польська. Можна сподіватися, що їхнє головування буде дуже справним, об’єктивним. Проте, ймовірно, будучи вмілим гравцем, Данія захоче використати іншу країну до просування своїх ідей. Можливо, таку роль візьме на себе Швеція або хтось інший.
На думку Піотра Вавжика з Варшавського університету, Данія під час свого президентства в ЄС зосередиться на адміністративних обов’язках.
Піотр Вавжик: Данія не має особливого інтересу у відносинах з окремими представниками Європейського Союзу та з державами з-поза Співтовариства. Тому здається, що датчани найбільше уваги приділятимуть завідуванню – їхня дипломатія та адміністрація дуже справні. У цьому вимірі також Польща досягла успіху. Єдиний аспект, який може для них бути важливим, а під час польського головування відійшов на дальший план – це імміграційна політика. Данія надає їй особливого значення, враховуючи свою внутрішню ситуацію, тобто, з одного боку, велике число іммігрантів, а з другого боку – значні впливи євроскептичної, антиіммігрантської партії.
Аґнєшка Лада з Інституту публічних справ вважає, що найбільшим викликом цих шести місяців буде обговорення фінансів Європейського Союзу.
Аґнєшка Лада: Від Данії залежатимуть переговори над наступною бюджетною перспективою, тобто над довгостроковим бюджетом. Це – ключове питання. Позиції країн ЄС є дуже різними, отже, можна передбачати справжню боротьбу – переговори будуть непростими. Данія займатиметься цією темою згідно з планами. Завданням Польщі протягом її президентства було підготувати переговорний процес. Зрештою, не все вийшло, бо кризова ситуація лягла тінню на інші справи.
Мабуть, треба погодитися з думкою, що ідея Східного партнерства опиниться на дальшому плані.
Аґнєшка Лада: Безперечно, не можна очікувати особливого заангажування у справу Східного партнерства. Данія не є країною, якій ця тема близька. Слід відзначити, що Польща протягом свого президентства в ЄС довела до постанови створити Європейський фонд на благо демократії. Можна сподіватися, Данія буде це продовжувати, тому що там завжди цікавилися такими темами як промування демократії. Але, безсумнівно, в цьому півріччі знову домінуватиме криза.
Речник польського президентства в ЄС Конрад Ніклєвич заявив, що Польща залишає Європейський Союз у доброму стані. Усім ясно: Співтовариство потребує реформ. Частина антикризових заходів буде тривати під час головування Данії.
Конрад Ніклєвич: Чимало дуже важливих процесів, які будуть продовжувати датчани, розпочала – з дуже добрим результатом – Польща під час свого президентства. Ось три ключові теми – з перспективи Польщі і, мабуть, усіх країн Європейського Союзу: переговори у справі нового довгострокового бюджету ЄС, переговори на тему політики згуртування і переговори відносно майбутнього спільної сільськогосподарської політики.
Польща і Данія, як учасниці так званого Тріо президентських країн в ЄС, тісно співпрацювали уже понад рік, обмінювалися інформацією, проводили консультації і робочі зустрічі. Тому не буде жодних несподіванок – переконує речник саме закінченого польського головування в ЄС Конрад Ніклєвич. Данія отримує впорядкований план дальших дій.
Наталя Бень
Від 1 січня 2012 року роботою Європейського Союзу керує Данія. Протягом останніх шести місяців цю роль виконувала Польща, вперше від свого залучення в ряди Співтовариства (1 травня 2004 року). Копенгаґен головує у Раді ЄС вже усьоме.
Коментатори звертають увагу на різниці і на спільні для обох країн обставини. Передусім, ані Данія, ані Польща не мають єдиної європейської валюти – відначає Аґнєшка Лада з Інституту публічних справ у Варшаві.
Аґнєшка Лада: Данія виконує президентські завдання не вперше і для неї це зовсім інший виклик, ніж для Польщі; Польща в цій ролі дебютувала, а тамтешні чиновники знають, як усе відбувається, йдуть протертими шляхами. Але Данія також не належить до єврозони, тому її можливості будуть обмежені. Це невелика країна, вона не є найбільш значущою у цій співдружності і не задаватиме тону в ЄС.
Незалежний експерт Ґжеґож Ґромадзький каже прямо, що він не завидує датчанам.
Ґжеґож Ґромадзький: Вони дуже добре підготовлені, щоб виконувати президентські завдання, мають досвідчених людей та установи, знають, як це робити. Але я їм не заздрю: перед ними дуже складне завдання. Пам’ятаймо, що подібно як ми – вони поза єврозоною. Отже, їх не зустрічатимуть радо у ґроні 17 країн, які вестимуть дискусію.
Ґжеґож Жезьнік з Варшавського університету нагадує: під час попередніх строків керування ЄС Данія показалася як добрий адміністратор – мабуть, так буде й тепер.
Ґжеґож Жезьнік: Як досі, їхнє головування оцінювали дуже добре під адміністративним оглядом. Звернімо увагу: інтереси Данії сходяться з інтересами країн Півночі. Гадаю, вони доведуть до пришвидшення роботи над фіскальним союзом. Але передусім я сподіваюся реакції на кризу.
Аналітик Польського інституту міжнародних справ Павел Токарський відзначає, що хоч Данія не ввела спільної європейської валюти, проте, датська корона тісно пов’язана з євро, а політика – підпорядкована грошовій політиці Європейського центрального банку.
Павел Токарський: Вони змушені наслідувати рішення Європейського центрального банку у галузі грошової політики. Мабуть, так само як Польща, Данія не матиме великих можливостей вирішувати – тому що вона не належить до єврозони і є ще меншою економікою, ніж польська. Можна сподіватися, що їхнє головування буде дуже справним, об’єктивним. Проте, ймовірно, будучи вмілим гравцем, Данія захоче використати іншу країну до просування своїх ідей. Можливо, таку роль візьме на себе Швеція або хтось інший.
На думку Піотра Вавжика з Варшавського університету, Данія під час свого президентства в ЄС зосередиться на адміністративних обов’язках.
Піотр Вавжик: Данія не має особливого інтересу у відносинах з окремими представниками Європейського Союзу та з державами з-поза Співтовариства. Тому здається, що датчани найбільше уваги приділятимуть завідуванню – їхня дипломатія та адміністрація дуже справні. У цьому вимірі також Польща досягла успіху. Єдиний аспект, який може для них бути важливим, а під час польського головування відійшов на дальший план – це імміграційна політика. Данія надає їй особливого значення, враховуючи свою внутрішню ситуацію, тобто, з одного боку, велике число іммігрантів, а з другого боку – значні впливи євроскептичної, антиіммігрантської партії.
Аґнєшка Лада з Інституту публічних справ вважає, що найбільшим викликом цих шести місяців буде обговорення фінансів Європейського Союзу.
Аґнєшка Лада: Від Данії залежатимуть переговори над наступною бюджетною перспективою, тобто над довгостроковим бюджетом. Це – ключове питання. Позиції країн ЄС є дуже різними, отже, можна передбачати справжню боротьбу – переговори будуть непростими. Данія займатиметься цією темою згідно з планами. Завданням Польщі протягом її президентства було підготувати переговорний процес. Зрештою, не все вийшло, бо кризова ситуація лягла тінню на інші справи.
Мабуть, треба погодитися з думкою, що ідея Східного партнерства опиниться на дальшому плані.
Аґнєшка Лада: Безперечно, не можна очікувати особливого заангажування у справу Східного партнерства. Данія не є країною, якій ця тема близька. Слід відзначити, що Польща протягом свого президентства в ЄС довела до постанови створити Європейський фонд на благо демократії. Можна сподіватися, Данія буде це продовжувати, тому що там завжди цікавилися такими темами як промування демократії. Але, безсумнівно, в цьому півріччі знову домінуватиме криза.
Речник польського президентства в ЄС Конрад Ніклєвич заявив, що Польща залишає Європейський Союз у доброму стані. Усім ясно: Співтовариство потребує реформ. Частина антикризових заходів буде тривати під час головування Данії.
Конрад Ніклєвич: Чимало дуже важливих процесів, які будуть продовжувати датчани, розпочала – з дуже добрим результатом – Польща під час свого президентства. Ось три ключові теми – з перспективи Польщі і, мабуть, усіх країн Європейського Союзу: переговори у справі нового довгострокового бюджету ЄС, переговори на тему політики згуртування і переговори відносно майбутнього спільної сільськогосподарської політики.
Польща і Данія, як учасниці так званого Тріо президентських країн в ЄС, тісно співпрацювали уже понад рік, обмінювалися інформацією, проводили консультації і робочі зустрічі. Тому не буде жодних несподіванок – переконує речник саме закінченого польського головування в ЄС Конрад Ніклєвич. Данія отримує впорядкований план дальших дій.
Наталя Бень