Завершується Євро-2012, експерти по-різному оцінюють туристичний доробок турніру, – одні рапортують про маси туристів, інші ж наголошують – не приїхало до Польщі стільки, скільки очікувано закордонних туристів. Про це ми ще будемо говорити в наступних передачах, а сьогодні побуваємо на польсько-українському пограниччі, де дві країни об’єднує унікальний географічний природний край.
На головному європейському вододілі, у межах території України і Польщі, розташований унікальний у фізико-географічному відношенні район – Розточчя. Його назва пов'язана з тим, що тут беруть початок багато річок і потічків, які стікають у Дністер і далі – в Чорне море, та у Сян, Буг і Балтійське море.
На одному з туристичних ярмарків у Варшаві довелося зустрітися з керівником Локальної туристичної організації Roztocze Міхалом Басінським.
– Розточчя – це регіон, який розташований і з польського, і з українського боку кордону, він розтягується від містечка Краснік, що неподалік Люблина, аж до Львова. Мало хто знає, але найбільше місто Розточчя – Львів. Високий замок і Чортові скелі – це найвищі точки Розточчя, усього географічного регіону.
Сьогодні він розділений кордоном у зоні Гребенного, Сєдліськ і Горинця.
Але чомусь про край Розточчя так мало знають?
– Бо це такий польський регіон на узбіччі, це – в нинішніх кордонах, так би мовити, наші польські креси, тому люди не знають. Так насправді, до Розточчя треба здійснити спеціальну поїздку, бо звідти нікуди не їдеться, ну хіба що до Львова. А до цього міста екскурсії ще не дуже популярні, бо поляки, можна сказати, про Львів забули. Сама свідомість того, що місто Лева колись знаходилося в межах Польщі, зменшилася. А поляки не дуже знають, що Львів – це цікаве, безпечне місто, що туди варто поїхати...
Але ж у Львові повно польських туристів?!
– Так, багато, але вони радше з отих прикордонних воєводств, Люблинського, Підкарпатського, трохи з Варшави, але вже Західна Польща, – наприклад, Познань, – то там вже не знають Західної України, Львова.
Цікаво, чи туристи з України бувають на Розточчі?
– Звичайно, приїжджають, але той туристичний, вірніше псевдотуристичний рух більше пов’язаний з торгівлею. Але й тургрупи з’являються, здебільшого зі Східної і Центральної України, – Київ, Дніпропетровськ, Донецьк... Вони зазвичай відвідують Люблин, Замостя, Звєжинець та інші розточанські місцевості. Багато з них також відпочивають у горах Бєщадах – це недалеко. Фактично, через Розточчя здебільшого туристи їдуть далі, в глибину Польщі.
Керівник Локальної туристичної оранізації Roztocze Міхал Басінський закоханий у Замостя та Звєжинець
Одне з найкрасивіших міст не тільки Розточчя, а й Польщі, є Замостя.
– В Замості відчувається подих ренесансу, таку архітектуру, можна сказати, привіз нам у 16-му столітті з Італії великий гетьман коронний, польський державний діяч Ян Замойський. Він прищепив цьому прикордонню італійську культуру, яка чудово розвивалася. Замостя має унікальну архітектуру, яка не була знищена, як це сталося, наприклад, з Варшавою.
Сьогодні всі старовинні будинки міста-фортеці реставруються. Деякі бастіони вже доступні для туристів.
А Вам особисто яке місто в Польщі, окрім Замостя, до вподоби?
– Я, звичайно, місцевий патріот, люблю Замостя, Томашів, одне з найгарніших міст на Розточчі – Звєжинець, який також заснував Ян Замойський. Колись містечко виконувало роль зоопарку, де Замойський утримував тварин. Кілька гектарів землі було оточено парканом і за ним знаходився так званий звіринець. Там охоронялися олені, зубри та інші тварини. Там відбувалося і полювання, і утримання цих тварин.
І сьогодні ми можемо все це побачити?
– Звичайно, на території колишнього Звєжинця закладено Розточанський національний парк. Як на мене, це найкрасивіший національний парк в Польщі. Там під охороною не тільки тварини, а й букові, дубові і хвойні ліси. Там також відновлено вирощування польського коника, предком якого був первісний, примітивний кінь Тарпан.
Звєжинець – невелике районне тритисячне містечко, там, наприклад, посеред ставка, на острові, розташований невеликий костел, – мальовнича місцевість.
Від кордону (Гребенне-Рава-Руська) – 50 кілометрів.
Але ж на кордоні треба добряче вистояти в чергах?
– Якщо йдеться про перетин кордону, то ми маємо певні незручності. Я думаю, це пов’язано з тим, що біля нас зовнішній кордон Європейського Союзу, тому й контрольні перевірки затягуються. Але варто перетинати кордон з турбюро, вони зазвичай швидко його долають.
А чи на лижах взимку на Розточчі покататися можна?
– Звичайно, що можна. Розточанські узгір’я, може, не такі вже й високі, але є кілька лижних осередків, де можна поїздити на лижах: Красноґруд, Яцня, Томашів-Люблинський, – там є витяги. Крім цього, довкола Томашева є траси для ходьби на лижах. У цьому ж містечку на все Люблинське воєводство функціонує Окружний лижний союз. Тому Розточчя можна вважати столицею зимового спорту Люблинщини.
Отже, транскордонне Розточчя, зовнішній кордон Євросоюзу, на жаль, не сильно приваблює туристів. Індивідуальні туристи неодноразово наражаються на довге очікування в чергах. Тому, як наголошує керівник Локальної туристичної оранізації Roztocze Міхал Басінський, рекомендується скористатися колективними поїздками, організованими досвідченими туристичними агентствами.
Володимир Прядко