Силіконова долина над Віслою?
PR dla Zagranicy
Volodymyr Priadko
14.04.2012 16:07
Власне у червні відбудеться зустріч з представниками польського уряду, польських ВУЗів, місцевими фондами і з творцями стартапів
Каліфорнійська Силіконова чи то б пак, - Кремнієва долина - може буде й над Віслоюwiki Silicon Valley vom South Rim Trail
Роками можна чути про те, що ось-ось у Польщі буде нарешті своя, а не якась там каліфорнійська Силіконова чи то б пак, – Кремнієва долина. У ній будуть зібрані потужні фірми ІТ-технологій і розвинуться свої, оригінальні стартап-компанії.
Подібні проекти у різномантіних конфігураціях мали бути реалізовані в Новому Санчі, у Вроцлаві, Кракові, у містечку Піш (біля Ольштина), у Лодзі та в інших містах.
По-різному розвиваються нові технології в польських містах, але справжньої – на американський зразок, – долини ще нема.
Але, сьогодні в Польщі з’явився фонд, родом власне з Каліфорнії, який прагне придивитися до польських стартап-компаній. Партнер фонду I/O Ventures Пауль Браґель з американської Силіконової долини переконаний, що Польща має потенціал і тут можна було б створити багато стартапів міжнародного характеру. Батьки Пауля походять з Польщі, а він після роботи в Аргентині, Сингапурі та Бразилії нарешті прибув до країни над Віслою.
Власне у червні його компанія та представники інших фірм, матиме зустрічі з представниками польського уряду, польських ВУЗів, місцевими фондами і з творцями стартапів. Йдеться, звичайно ж, про розвиток бізнесу і про залучення інвесторів.
Як повідомляє щоденник «Dziennik.Gazeta Prawna» сам Пауль Браґель хоче вкласти 25-250 тисяч доларів на якийсь проект саме у Варшаві.
Голова компанії InteliWise Марцін Стжалковський, який вже три роки працює в Каліфорнії, знає передові польські фірми та їхні успіхи і хоче, щоб в каліфорнійській Силіконовій долині, – колискі нових технологій, поруч з індійським, китайським, ізраїльським, французьким і скандинавський з’явилося ще й польське лобі. «Хоча б для того, аби допомогти початкуючим фірмам у здобуванні перших контактів», – каже Стжалковський. І має рацію.
Володимир Прядко